Палац
Свою родинну резиденціюв Чорнобилі Ходкевичі змінюють на Млинів. її упорядницею та власницею була Людвіка Ржевуцька-Ходкевич. За задумкою млинівський палац мав стати прикрасою маєтку. Добудовував великий маєток вже її син Олександр.
Двоповерховий палац з шестиколонним портиком . На фронтоні ризоліту розташована геральдична ліпнина.
Свою родинну резиденцію в Чорнобилі Ходкевичі змінюють на Млинів. Їїупорядницею та власницею була Людвіка Ржевуцька-Ходкевич. Був розбитий величезний парк. А розпочалося зведення будівель резиденції у 1785 році за проектом Леопольда Шлегєля. За задумкою млинівський палац мав стати прикрасою маєтку. Добудовував великий маєток вже її син Олександр. Саме за його керуванням було зведено цікаві будівлі на території маєтку.
Двоповерховий палац з шестиколонним портиком . На фронтоні ризоліту розташована була геральдична ліпнина. Багате наповнення палацу складалося не тільки з декору та вишуканої меблі, а ще з колекцій книг, та особливо стародруків, творів мистецтва (Олександр був ще той колекціонер) - картини, скульптури, порцеляна та срібло, годинники.
Поруч з палацом розташувався і флігель. Ця господарська будівля такої ж архітектури та розміру, що його можна сплутати з палацом.
Перша друга світова війна нанесла непоправні втрати палацу. Але страшна доля спіткала мешканців маєтку - мати останнього власника Юлія з його сестрою, як пише Афтаназі, були закатовані революціонерами. Палац було пограбовано, але збереглися деякі колекціях, їх було вивезено. Тепер вони розкидані по всьому світу. Після Другої світової палац остаточно розібрали, на його місці збудували зооветеринарний технікум. Флігель же було відновлено
Тепер в приміщеннях колишнього палацу розташувався млинівський краєзнавчий музей. Основних екпонатів нараховується приблизно 2 тисячі, а експозиції представлені у трьох відділах – природи млинівського району та прилеглих територій, давньої історії, займає найбільшу залу. В ній є експонати знайдені під час розкопок Муравицького городища (дивись внизу сторінки), також тут добре представлена етнографічна частина. І звісно відділ про історію та життя Ходкевичів - так звана «Графська кімната».
Templum - Темплум
Музичний павільйон - незвичайна ротондова споруда в маєтку. Всередині неї розміщувалися музиканти. У верхній залі сиділи слухачі, а звук йшов крізь спеціальні отвори. Також будівля використовувалася як літній салон та кав'ярня.
Що ще було в маєтку?
- філософський будиночок. Зводився на замовлення Олександра Ходькевича, тут він проводив свої хімічні досліди. Він до речі зберігся!
- в’їзна брама
- літня їдальня з кухнею
- будинок садівника
- великі оранжереї
- будинок зі стайнею і каретною
- павільйон з камерою-обскура
І, звісно, прикрасою маєтку був Італійський парк, викоханий
Парк прикрашали кам’яні скульптури грецьких богів покровителів краси та квітів - Флори, Аполлона, Адоніса, багато оформлені квітники. Також були зроблені ставки, канал та містки через них, водоспади, затишні альтанки боскети, альтани, фонтани, містки, ставки і водоспади. В парку були посаджені спеціальні види тополь, за кількістю це був тополевий гай - більше півтисячі дерев, а ще були ж і інші дерева та кущі (рожеві, жасмінові). Резиденція Ходакевичів була одна з найгарніших на Волині, а зараз є однією з найбільш збережених.
Зображення маєтку в Млинові Наполеона Орди
Родинна усипальня Ходкевичів - костел Успіння Пресвятої Діви Марії був зведений в період 1785 - 1786 рр. на кошти Яна Ходкевича за проектом придворного архітектора короля Станіслава Понятовського Е. Шрєгєра . Як повідомляє сайт Костели та каплиці в Україні, костел був довжиною 35 метрів та шириною 18.5 метрів.
Вже через декілька десятків років його синові Олександру доведеться захищати костел від перебудови на православну церкву. Він пообіцяв звести для православних окрему - нову церкву. Сказав - зробив.
З 1833 року храм стає парафіальним. Перед Першою світовою війною храм було реставровано. Але війна завдала істотної шкоди, такої що тільки 1921 року храм було відреставровано. Але... але .. але поляків експатрійовано, храм зачинено та переобладнено на клуб(?) і вже у 60-их рр було розібрано і на його місці споруджено кінотеатр.
Покровська церква
Після розпаду Речі Посполитої у 1795 р. деякі території стали підпорядковуватися Росії. Рано чи пізно католицькі монастирі закривалися, а в їх приміщеннях влаштовувалися православні обителі, звичайні парафіяльні костели перероблювали на церкви. При чому вид змінювався шляхом руйнування та перебудови. Підпадав під "переробку" й Млинівський костел. Щоб зберегти костел - родину усипальню, Олександр Ходкевич особисто звертається до імператора з проханням помилувати костел, і обіцяє побудувати в Млинові новий православний храм. 1840 р. нову муровану церкву свячено в пам'ять св. Благовірного Олександра Невського князя Новгородського. Поруч церкви - дзвіниця. Храм огороджений муром. Пізніше церква була переосвячена на честь Покрова Пресвятої Богородиці.
Городище Муравиця
Над Іквою , у в північно-західній частині Млинова, височіють пагорби - давньоруське городище Муравиця. На його місці в литовсько-польський період існувало містечко. На XVI ст. тут нараховувалося 193 будинки. Тут проводилися ярмарки, був маєток. У середині XVII ст. містечко було зруйновано. Після цього Муравиця не відновлювалася. Дослідження замку проводилися на початку ХХст, археологічні дослідження проводилися у 1960-ті роки під керівництвом Раппопорта П. О., а потім вже у 1979-1980 рр. Було знайдено залишки керамічного посуду післямонгольського періоду.