Архітектурні та історичні памятки Острогу. Перелік

Замок князів Острозьких

• «Вежа мурована» (мур.) XIV ст.
• Нова (Кругла) башта (мур.) XVIст.
• Богоявленська церква 1521 р.
• Дзвіниця 1905 р.

Міські укріплення

Татарська надбрамна башта, XVIст.

Луцька надбрамна кругла башта, XVI ст.

Синагога, XVI - XVIII ст.

Храми Острога

• Костел Успіння Діви Марії, XV-XIX ст.
• Костел та монастир капуцинів, 1758 р.
• Каплиця Миколаївська, 1905 р.
• Воскресенська церква, 1913 р.
• Костел та монастир капуцинів, 1758 р.
• Каплиця на кладовищі, XVIII ст.

Старі садиби та житлові будинки Острогу

• Садиба князів Яблоновських, XVIII ст.
• Житловий будинок, XIX-XX ст,. пр.Незалежності, 45
• Житловий будинок, XIX-XX ст., вул.Ревкомівська, 2
• Житловий будинок, XIX-XX ст., вул.Ревкомівська, 4
• Житловий будинок, XIX-XX ст., вул.Ревкомівська, 10

Інші памятки

• Будинок Острозької гімназії, 1876 р., Войкова площа,6
• Межовий стовп, XVIII-XIX ст.
• Пам'ятник князям Острозьким, 2000 р.

Богоявленська церква

Замкова церква була зведена в XIV ст. Вона була спочатку деревяною, яку спорудив ще Констянтин Острозький на честь перемоги під Оршею. Новий мурований храм побудовали на початку ХVI ст. Розташований храм, як і його попередник, біля північної межі замкового двору. На початку XVI ст. при укріпленні оборонних споруд замку, до оборони було пристосовано північну стіну церкви: для цього було збільшено стіну майже вдвічі, також споруджено контрофоси з північної та західної стін храму. В нижній північній частині було зроблено чотири стрільниці, які призначалися для вогнепальної зброї. Над стрільницями розташували обрамлені кам'яні готичні наличниками вікна, які у разі небезпеки теж використовувалися для обстрілу. Над вікном надписи, в яких зазначено дату зведення храму - 1521р.

Богоявленська церква була родинною усипальнею родини Острозьких. Зокрема, тут була похована й засновниця Острозької академії Гальшка Іллівна Острозька

1636 року церква була закрита для богослужінь. З того часу пішов відлік у від'ємний напрям «шкали здоров’я» споруди.

Опис складений при ревізії 1690 року констатує:

«Всередині замку церква старосвітської архітектури, але гарна, мурована за східним зразком, порожня. Склепіння в ній вже провисають, значна частина їх впала, бо без даху. Потребує термінового порятунку, щоб уся не завалилася. Особливо надгробок князя Олександра Острозького мармуровий, добре … зроблений. Він майже не ушкоджений, потрібно було би його швидко винести із церкви… Бо склепіння, що валяться, перетворять його на ніщо…»

Храм продовжував руйнуватися. На старовинних гравюрах можемо бачити стан Богоявленської церкви.

Наприкінці XIX ст. руїни храму вирішили реставрувати. У результаті, значну частину церкви було розібрано, від старовинного храму лишилася тільки нижня частина північної стіни з стрільницями. На фото 1880-х років можна побачити, що проміжки між цегляними зубцями, які захищали бойовий хід, закладені цеглою. Також церква втратила готичні елементи, що надавали їй архітектурної особливості. Отака собі получилася реставрація….

Богоявленська церква була родинною усипальнею родини Острозьких. Зокрема, тут була похована й засновниця Острозької академії Гальшка Іллівна Острозька

1636 року церква була закрита для богослужінь. З того часу пішов відлік у від'ємний напрям «шкали здоров’я» споруди.

Опис складений при ревізії 1690 року констатує:

«Всередині замку церква старосвітської архітектури, але гарна, мурована за східним зразком, порожня. Склепіння в ній вже провисають, значна частина їх впала, бо без даху. Потребує термінового порятунку, щоб уся не завалилася. Особливо надгробок князя Олександра Острозького мармуровий, добре … зроблений. Він майже не ушкоджений, потрібно було би його швидко винести із церкви… Бо склепіння, що валяться, перетворять його на ніщо…»

Храм продовжував руйнуватися. На старовинних гравюрах можемо бачити стан Богоявленської церкви.

Наприкінці XIX ст. руїни храму вирішили реставрувати. У результаті, значну частину церкви було розібрано, від старовинного храму лишилася тільки нижня частина північної стіни з стрільницями. На фото 1880-х років можна побачити, що проміжки між цегляними зубцями, які захищали бойовий хід, закладені цеглою. Також церква втратила готичні елементи, що надавали їй архітектурної особливості. Отака собі получилася реставрація….

Острозька академія

Особливу сторінку в історії не тільки Острогу, а й України, безумовно займає Острозька Академія. Вона була заснована і фундована у 6 тисяч кіп литовських грошей за заповітом княжни Гальшки Острозької «…на шпитал і академію Острозскую, на монастир святого Спаса неподалік Луцка над рікою Стиром і на селі Дорогиню шест тисячей личби литовської». Отже, засновував та опікувався академією дядька Глашки - Василь-Константин Острозький у 1576 році.

Острозька академія була першою на території України греко-слов'янською школою, прародителькою вишу. Також це був перший вищий навчальний заклад у Східній Європі!

Першим ректором Острозької Академії був релігійний, освітній і культурний діяч, поет і письменник - Герасим Смотрицький, а серед викладачів були високоосвічені та відомі особи того часу. До школи приїжджали навчатися з Галичини та Литви. В стінах острозької академії навчався й гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. В Академії викладалися різні мови: слов'янська, грецька, латинська, також граматика, арифметика, логіка, риторика.

Діяла Острозька академія до 1636 року, і була закрита представницею роду Острозьких - Анною-Алоїзою. Вона фінансово підтримала єзуїтський колегіум в Острозі 1624 року. Також просувала унію в решті своїх маєтках. Вона ж і скасувала богослужіння у Богоявленській церкві в замку, що призвело до її подальшого занепаду.

Згідно з Указу Президента України у 1994 році розпочинається друге життя Острозької академії. А в жовтні 2000 року Острозька академія набуває статус національного університету!

Острозька академія діє у приміщеннях колишнього капуцинського монастиря. При навічальнму закладі відкритий музей історії Острозької академії.