Біла Церква

 

Спасо-Преображенський кафедральний собор

49.792990, 30.115041Точні координати   

 

 

Микільська Церква

49.793210, 30.115479Точні координати  

Храм зведено 1706 року. Закладалася церква гетьманом Іваном Мазепою, продовжував будівництво  – Семеном Палієм. За задумкою це мав би бути великий п’ятикамерний собор.

Колись, у XVII ст. на цьому місці був головний храм Білої Церкви – дерев’яна церкви на честь святителя Миколи Чудотворця.

Після зведення Преображенського собору та його освячення, Микольський храм припинив головні служби, до нього був прибудований настоятелем Преображенського собору – Петром Лебединцевим притвір.

За радянські часи, після ремонту 1956 року, використовувався як міський архів.

Зараз церква сором’язливо ховається в тіні величного собору.

 

Склади Браницьких

49.808062, 30.101999Точні координати   

Зимовий палац Браницьких

49.792866, 30.109432Точні координати  

Олександрійський бульвар, 7

Костел святого Іоанна Хрестителя

49.791252, 30.110021Точні координати   

 

Костел святого Іоанна Хрестителя зведений 1812 року на Замковій горі стародавнього міста Юр'єва на місці, де колись стояв давньоруський храм. Археологічні знахідки - давньоруська цегла-плінфа ХI ст. це підтверджують.

Костел побудований з цегли в класичному стилі. Має дві вежі -дзвінниці. В одній розміщено годинник з курантами.

Головний фасад костелу прикрашений портиками з колонами корінфського ордеру. До входу ведуть великі гранітні сходи.

 

Георгіївська церква

49.791354, 30.109022Точні координати   

Замкова гора

49.791531, 30.110073Точні координати   

 

Церква Марії Магдалини

49.785711, 30.114630Точні координати  

 

Колишня гімназія

Зараз у будівлі діє Білоцерківський аграрний університет Соборна площа, 8/1

Ансамбль споруд пошти

Олександрійський бульвар, 47

З утворенням поштової лінії Москва-Одеса у Білій Церкві будується цілий поштовий комплекс, який складався з станційного будинку, готелю, ямської, стайні, кузня, сарай.

Цікавим є й будинок станційного доглядача

 

Торгівельні ряди

(Гостинний двір, БРУМ) Торгова площа, 3

Неподалік від Соборної площі розташувався колишній торговий центр Білої Церкви - "єврейське місто" (від площі сюди ведуть вулиці Ярослава Мудрого та Гагаріна) з Торговим майданом.

 

Парк «Олександрія» - прикраса Білої Церкви 

Великий парк із давньою історією, дендрарієм, зоопарком, ставками та прогулянковими стежками

Офіційний сайт парку Олександрія у Білій Церкві Відкритий для відвідувачів з 8 до 22

парковка для авто 49.816471, 30.054254Точні координати

 

 

 

Після того, як Франциск Ксаверій Браницький одержав від польського короля у довічне спадкове володіння землі на Білоцерковщині, тут створюється великий маєток з розкішним парком. На його тільки створення було витрачено понад 4 млн. крб. золотом, не враховуючи безкоштовної сили кріпаків.

Спочатку палац задумувався як літня резиденція Браницьких, але з часом вона стала основним їх помешканням, після смерті Катерини ІІ. Родина Браницьких користувалася прихильністю імператриці (ставлення підкриплює припущення, що Олександрі була донькою Катерини ІІ), але вкрай не подобалася спадкоємцю трону – Павлу І. Тому Браницькі постійно оселилися у Білій Церкви, подалі від столиці. Маєток мав назву «Аустерія». Одне зі значень, окрім неприглядних та мало підходящих до маєтку,є значення  "княжий двір"

На території маєтку розміщався палац, флігелі та павільйони, романтичні руїни, паркові мармурові та бронзові скульптури, також ландшафтні елементи колонада „Луна”, „Руїни”, „Китайський місток”, „Арочний місток”, композиції острів „Марії”, острів „Троянд” і звісно, велика кількість рідкісних дерев, кущів та інших рослин. На жаль, більшість споруд, зокрема палац Браницьких, не збереглися. Вони були розграбовані та зруйновані під час громадянської війни. При чому до розграбування долучилися і селяни, які лояльно ставилися до панів. Було викрадено багато й паркових скульптур. Лишився тільки будинок садівника Станге. Багато було знищено й рослин. Під час Другої світової війни розграбування та знищення продожувалося.  На щастя, багато ландшафтних елементів парку збереглося.

Сьогодні це улюблене місце не тільки для прогулянок, а й для фотосесій, особливо весільних та романтично-любовних. І це недарма. Парк створювався у любові, а названий був на честь дружини Браницького Олександри – Олександрійським

Олександрійський парк – зразок паркового мистецтва був закладений 1787 – 1788 рр., до його створення були запрошені архітектори-паркобудівники, зокрема італієць Домінік Ботані, а також садівник Станге. Також в різних джерелах зустрічається прізвищ ніби відомого французького архітектора Мюффо. Хоча його ім’я згадується в мережі лише в контексті маєтку в Білій Церкві. Пізніше парково-садовими роботами керували садовники Бартецький та Вітт 1959 року дендропарк набув статусу заповідної пам’ятки природи та культури державного значення.

 

Китайський мІсток Точні координати  

Колонада ЛунаТочні координати   

Пам'ятник Олександрі БраницькійТочні координати  

Янгол-охоронецьТочні координати  

 

 

Цікаві факти про парк "Олександрія" у Білій Церкві

  • найбільший дендропарк України, його площа складає 405,6 га;
  • найстаріший дендропарк України – заснований у 1788 році (відомий парк Софіївка в Умані розбитий на 10 років пізніше);
  • має найбільшу серед парків і садів України колекцію рослин – понад 2500 видів, сортів та форм;
  • діброва парку є найбільшою старовіковою (середній вік дубів 200 років, максимальний – понад 400 років) і чистою заплавною дібровою України (можливо навіть Європи), її площа складає 48 га;
  • Велика галявина (композиційне ядро парку) є рекордсменом за кількістю рослин, що зростають на обмеженій площі – 170 видів на 10га.
  • на території парку зростають найстаріші в Україні тюльпанове дерево та сосна Веймутова.

 

Парк "Олександрія" живописний в будь-яку пору року. Тут комфортно прогулятися і весною, і літом,  взимку тут особливо гарно. Але, як відомо, парки "виконують" свою романтичну та трохи сумну мелодію саме восени.

Для того щоб знайти усі цікаві місця, можна скористуватися картою. Для друку скористайтеся зображенням саме за цим лінком 

 

 

Пам’ятки Білої Церкви місцевого значення:

  • Житловий будинок      1896 р. Соборна площа, 8/1
  • Службовий корпус гімназії
  • Будинок соціалізму      ХІХ ст.   Соборна площа, 1/1
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Олександрійський бульвар, 3
  • Будинок Таубіна            кін. ХІХ ст.          Олександрійський бульвар, 68/6
  • Будинок (склад-зерносховище)           1931 р. Олександрійський бульвар, 19
  • Водяний млин                поч. ХІХ ст.        Олександрійський бульвар, 62а
  • Оранжерея      кін. ХІХ ст.          Вулиця Гагаріна, 37
  • Склад №1          1913 р. Парк імені Тараса Шевченка
  • Склад №2          1903–1911 рр.  Привокзальна вулиця, 16
  • Церква святої Марії Магдалини            1834 р. Вулиця Шкільна, 11
  • Електростанція              1843 р. Вулиця Шкільна, 11/16
  • Казарма             1928 р. Вулиця Надрічна, 68
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Фастівська, 1
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Торгова площа, 5
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Торгова площа, 6
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Торгова площа, 10
  • Житловий будинок (готель)   ХІХ ст.   Торгова площа, 11
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Торгова площа, 16
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Богдана Хмельницького, 1/7
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Богдана Хмельницького, 2/9
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Богдана Хмельницького, 3/23
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Богдана Хмельницького, 13
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Богдана Хмельницького, 14
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Героїв Небесної Сотні, 17
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Героїв Небесної Сотні, 19
  • Житловий будинок      ХІХ ст.   Вулиця Героїв Небесної Сотні, 28
  • Єврейська школа (хедер)        ХІХ ст.   Вулиця Богдана Хмельницького, 42
  • Гуртожиток Білоцерківського національного аграрного університету            ХІХ ст.   Олександрійський бульвар, 4/27
  • Велика хоральна синагога       ХІХ ст.   Вулиця Ярослава Мудрого, 25/2
Мітки: Київська область, Церкви, парки, промислова архітектура, міська архітектура, Костели, Палаци