Битиця

Село біля мальовничої річки Псел розташоване в лісистій місцевості. Недалеко від села Битиця знаходяться  дитячі табори, та можна й самому стати на ночівлю біля річки, природа тут гарна. Неподалік від села було знайдене археологічна пам’ятка -  Битицьке городище (VII–VIII вв) , де проживало слав’янське-алано-болгарське населення. А ще раніше тут було поселення  скифо-сарматских времен (IV–II вв. до н. е.) Розкопки проводилися півстоліття тому, тоді було виявлено залишки  житлових та господарських будівель, різні знаряддя праці та побуту. Зараз городище поросло лісом, а деяка частина обвалилася.

Зараз певно лише допитливому туристу буде цікава Битиця, Дорога сюда не з добрих, а в самій Битиці лишилися лише рештки церкви.

Церква Олександра Невського

Координати втраченого храму 51.010438, 34.942642

Храм було зведено у 1846 році на кошти князя Андрія Голіцина, хоча мешканці та дослідники вказують на рік 1755, а через сто років було зроблено реконструкцію храму. Принаймні згадки за церкву в історичних документах трапляються за 1803р.  у 1946 дійсно скоріше за все була перебудова вже існуючої церкви. Зведено було триярусну дзвіницею. Мешканці села зазначають, що церква була дуже гарною,з красивими фресками, високою дзвіницею,

Настоятелем храму з 1921 року і до 1932 був Іоан Приходько. Це один з самих відомих та сильних священиків Сумщини.  У 1932 році його було репресовано. В його хаті було проведено обшук,  вигнано на примусові роботи, але він кожен раз вертався, щоб служити службу. Храм в Битиці був єдиним з навколишніх сел. Тому такий чисельний приход мав потребу в богослужіннях, люди на службу йшли декілька кілометрів. Але потім церкву за ініціативою місцевого Якова Чернегеля  почали руйнувати. З цегли розібраної дзвіниці звели у сусідній Пушкаревці сільський будинок культури. Мешканці села були проти руйнування церкви. Будівлю церкви перетворили на місцевий клуб, тут показували кіно, була бібліотека.  В 1974 р сталася пожежа яка остаточно зруйнувала будівлю храму.  Храм тривалий час стояв пусткою, Поки у 2004 році нині покійний отець Олександр не почав відновлювати власними силами храм. Він почав служити, заохочувати місцевих допомагати йому у відродженні храму. На території храму був вагончик для богослужінь.  З такими впевненими діями, мешканці села сподівалися на швидке відновлення церкви Олександра Невського, але, нажаль цього не сталося.

Зараз храм стоїть пусткою. Хоча, як можна зрозуміти служби інколи проводяться. Планів у нинішнього ієрея о. Глеба (Власенка) багато. Але звісно потрібні і кошти і спеціалісти по відновленню такої церкви якою вона була? Мурована одно престольна з високою дзвіницею та масивним центральним куполом.

Мітки: Сумська область, руїни, Церкви