Битиця

Село біля мальовничої річки Псел розташоване в лісовій місцевості. Неподалік від села Битиця розташовані  дитячі табори, та можна й самому подорожуючому на авто чи байку стати на ночівлю біля річки - природа тут гарна. Неподалік від села було знайдена археологічна пам’ятка -  Битицьке городище (VII–VIII ст), де проживало слав’янське-алано-болгарське населення. А ще раніше тут існувало поселення  скифо-сарматских часів  (IV–II ст. до н. е.) Розкопки проводилися півстоліття тому, тоді було виявлено залишки  житлових та господарських будівель, різні знаряддя праці та побуту. Зараз городище поросло лісом, а деяка частина обвалилася.

Сьогодні певно лише допитливому туристу буде цікава Битиця. Дорога сюда  з недобрих (хоча можливо з часом зміниться на краще). Те що може зацікавити у самій Битиці - руїни церкви.

Церква Олександра Невського

Координати майже втраченого храму 51.010438, 34.942642

Храм було зведено у 1846 році на кошти князя Андрія Голіцина, хоча мешканці та дослідники вказують на рік 1755, а через сто років було зроблено як раз реконструкцію храму. Принаймні згадки за церкву в історичних документах трапляються за 1803р.  Скорше за все 1846 року  була здійснена перебудова вже існуючої церкви. Певно тоді Зведено було триярусну дзвіницею. Мешканці села зазначають, що церква була дуже гарною, з красивими фресками та високою дзвіницею,

Настоятелем храму з 1921 року і до 1932 був Іоан Приходько. Це один з самих відомих та сильних духом та вірою священиків Сумщини.  1932 року його було репресовано. В його хаті було проведено обшук,  священника вигнали на примусові роботи, але він кожен раз вертався, щоб служити Божу службу. І це було дійсно важлива справа. Храм в Битиці був єдиним з навколишніх сел. Тому така чисельна парафія мала потребу в постійних богослужіннях, люди до церкви йшли декілька кілометрів з інших сіл пішки.

Але недовго тривали богослужіння в церкві. Церкву за ініціативою місцевого Якова Чернегеля  розпочали руйнувати - почалася антирелігійна компанія. З цегли розібраної дзвіниці звели у сусідній Пушкаревці сільський будинок культури. Мешканці села були проти руйнування церкви. Будівлю церкви перетворили на місцевий клуб, тут показували кіно, була бібліотека. 

1974 року сталася пожежа, яка остаточно зруйнувала будівлю храму.  Храм тривалий час стояв пусткою, Поки у 2004 році нині покійний отець Олександр не почав відновлювати власними силами храм. Він почав служити, заохочувати мешканців села допомагати йому у відродженні храму. На території храму поставили вагончик для богослужінь.  З такими впевненими діями, мешканці села сподівалися на швидке відновлення церкви Олександра Невського, але, нажаль цього не сталося.

Зараз храм стоїть пусткою. Хоча, як можна зрозуміти служби інколи проводяться. Планів у нинішнього ієрея о. Глеба (Власенка) багато. Але звісно потрібні й кошти, й спеціалісти з відновлення такої церкви. А якою вона була? Мурована одно престольна з високою дзвіницею та масивним центральним куполом. Може все ж таки станеться диво і в цих стінах пролунає молитва.

Мітки: Сумська область, руїни, Церкви