Охтирка

Охтирка (с тюркської перекладається як «біла вода» ) – районний центр, що розташований в долині річок Ахтирка та Гусениця. Місто було засноване як сторожова застава. У 1641р.

В Охтирці нараховується 67 пам'яток-об'єктів культурної спадщини, серед яких:

  •  27 — пам'ятки історії;
  • 20 — пам'ятки монументального мистецтва;
  • 20 — пам'ятки містобудування та архітектури.


Пам’ятки архітектури міста Охтирки

 

  1.  Архітектурний комплекс Покровського собору, 1753-1825, пл. Соборна.:
  2.  Ансамбль Мироносицької церкви 1822 р.,, вул. Широка, 88.
  3.  Спасо-Преображенська церква ХІХ ст., вул. Незалежності
  4.  Церква архістратига Михаїла (Михайлівська) 1884р., вул. Сумська
  5.  Георгіївська церква 1908 р., вул. Київська.
  6.  Богоугодний заклад 1820-ті рр., пров. Лікарняний, 2.
  7.  Будинок офіцерського зібрання ХІХ ст., пров. Поштовий, 6.
  8.  Будинок священика Георгіївської церкви ХХ ст. пров. Юріївський, 10.
  9.  Будинок священика Миколаївської церкви ХХ ст., вул. Незалежності, 13.
  10.  Електростанція 1909 р., вул. Незалежності, 3
  11.  Жіноча гімназія ХІХ ст., вул. Перемоги, 2.
  12. Краєзнавчий музей ХХ ст., вул. Незалежності, 10
  13.  Купецький торговельний будинок ХХ ст., вул. Незалежності, 14
  14.  Народний будинок 1911-1914 рр., вул. Незалежності, 9.
  15.  Особняк 1910-ті рр.., пл. Незалежності, 4.
  16.  Повітове училище 1813-1901рр, пл. Перемоги, 1.
  17. Торговельний будинок купця Курила ХІХ ст., пров. Харківський, 6.
  18.  Чоловіча гімназія ХХ ст., вул. Сумська, 4.

 

Кафедральний собор Покрова Богородиці

 

Координати храму  50.299550, 34.889976

Покровський кафедральний собор вважається візитівкою міста Охтирка.

Храм був побудований на місці винайдення чудотворної ікони Охтирської Богоматері священником Даніїлом Полянським. До ікони ми ще повернемося.

 

Головний храм містапобудований у стилі українського барокко у 1768р. Проект собору тривалий час приписувався відомому архітектору В. Растреллі, але підтверджень документальних цьому не існує. Втім ймовірно автором проекту був архітектор Дмитро Васильович Утомський. Його авторству належать креслення Храму Одигітрії Смоленської в Троїцько-Сергіївій Лавре(Росія) та основний об’єм церкви Климента папи Римського (вулиця П’ятницька, Москва) Роботою по зведенню храму керував архітектор Степан Дудинський.

Собор має цікаве просторове рішення по відношенню до міської площі. Не зважаючі на те, що собор розгорнутий боком, він займає домінантне положення. Інтєрєр прикрашений пілястрами з капітелями іоні чеського ордеру, ліпниною рослинних та рокайлових* мотивів та живописом на вітрилах.
*рокайль – головний елемент стилю рококо. Це орнаментальний мотив у вигляді стилізованої асиметричної морської раковини, мушлі, коралів, тощо.

З появою Радянської влади, служби припинилася, приход закрили, а будівлю використовували як складське приміщення. Під час Другої Світової Війни будівля храму була досить пошкоджена. Були наміри навіть знести церву, а на її місці поставити готель або торгівельний центр. Але у 70-хх роках ХХст. Собор реконструювали. Лише в 1991 році була проведена перша служба Божа. Невдовзі храм зробили кафедральним собором Сумської та Охтирської єпархії УПЦ МП.

 

Щодо чудотворної ікони Охтирської Божої Матері, то вона зберігалася в храмі до 1844 року, потім була перенесена до Охтирського Свято-Троїцького монастиря (неподалік від Охтирки). Потім була віддана в Петербург на реставрацію у 1903р. і по дорозі вкрадена. Зараз в соборі зберігається її список. Інші списки знаходяться в храмах Харкова, Москви, Петербурга, Самари та інших містах, всього їх більше 20ти.

До ансамблю кафедрального собору входять й Введенська церква-дзвінниця (1784 р.) та церква Рідзва Христового (1825 р.). В Охтирській бурсі у 70-хх роках ХІХст навчався український поет, революціонер-демократ Павло Грабовський. Також він співав на кліросі .Вгору

Церква Різдва Христова

Храм Різдва Христова входить в загальний архітектурний ансамбль Покровського собору.  В народі історично цю церкву називають «Графська», так як зведена була на кошти графині Анни Родіонівни Чернишевої, уродженої Ведель.  

За легендою її мати по дорозі в Петербург захворіла,  в Охтирці, у Покровському храмі в неї було видіння Божої Матері, яка наказала роздати своє майно жебракам, але заспокоїла вмираючу про те, що буде піклуватися про її двох донечок.  Анастасія померла, а їх батько - Іродіон Ведель незабаром представив двох доньок  імператриці Єлізаветі Петрівні. Дівчата неочікуванно  були тепло приняті до імператорського двору і там жили та виховувалися після смерті батька до самого свого заміжжя. Вартує додати, що заміж вийшли вдало. Старша Марія вийшла заміж за графа Паніна, генерал-аншефа та сенатора, а друга Анна за російського фельдмаршала графа Захарія Чернишова.

Анна та Марія робили великі пожертви Покровському храму, та за кошти Анни була зведена церква Різдва Христова. Вона була богомолкою, але в той час й  жорстокою та егоїстичною. Спокуту свою виражала в щедрих пожертвах. На її кошти було зведено ще декілька храмів.

 

Храм Різдва Христова зведений у 1774 році у стилі класицизму. Церква доволі приземлиста. Фасад прикрашений чотириколонним портиком доричеського ордеру з трикутним фронтоном. Бічні прибудови примикають до портику галереями-колонадамиВерх прикрашає масивний низький барабан з чотирма вікнами.

 Вважається одним з архітектурних  взірців класицизму на Сумщині. Вгору

Введенська церква

Церква Введения Пресвятой Богородицы во Храм теж входить в загальний ансамбль кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці.  Зведена у 1774-1784рр. Автор проекту– харківський губернський архітектор  Петро Ярославський.  Доречі він розробляв план Харкова, за його кресленнями зведені храм в Сумах, в Константинівці при маєтку Донцових-Захаржевських, Пархомовці (Харківська область),  палац генерала Сабурова, Харків, маєток Шидловських, Старий Мерчик та інше.

 

За своєю архітектурою церква виглядає наче дзвіниця. Вже декілька років храм реставрується. По завершенню реставрації планувалося розмістити в приміщенні храму музей. Вгору

Церква великомученника Георгія Переможця

Старий, перший храм на честь Георгія Переможця був побудований у 1660 році, який згорів у 1739 р. Відбудували у 1795 р. новий, який з часом став непридатним. У 1860 році розпочато будівництво нового, яке затянулося на 45 років. Освячення церкви відбулося аж у 1905р.  А через 15 років його радянська влада закрила. Храм був розграблений. Приміщення використовувалося як склад Лише у 1993, коли храм передали громаді УПЦ КП, храм почав відроджуватися.

Храм хрестоподібний в плані, одноповерховий. Прикрашений одною маковкою на  потужному високому барабані.  Дзвіниця триярусна. Вгору

 

Спасо-Преображенська церква

Церква Преображення Господнього була побудована у візантійському стилі за проектом архітектора Володимира Христиановича Нємкіна.

Нагадаємо, що за його проектами зведені:

  • Спасо-Преображенська церква у с. Ворожба
  • Мурована церква в слободі Рябушки Лебединського повіту,
  • Церква Параскеви П'ятниці у слободі Великий Вистроп
  • Михайлівська церква у слободі Малий Вистроп
  • Церква Архангела Михайла в Охтирці

 Церкву звели досить швидко, проект був підготовлений у 1904році, а в 1905 році церкву вже освятили. Фундував будівництво мєщанін Г. Чикало.

Раніше церкву прикрашала дзвіниця, на другому ярусі якої був п’ятитонний дзвін. За радянської влади приход закрили, дзвіницю розібрали, а приміщення стали використовувати як спортзал.

З 2004р. церкву почали відроджувати. Зараз церква діюча, але потребує ремонтних та реставраційних робіт. Вгору

 

 

 

.

 Церква архістратига Михаїла

Координати 50.336074, 34.909337

Зведена церква з червоної цегли. Весь декор виконаний особливою релєфним способом кладки цегли. Декор запозичений з візантійських та романських та російських мотивів.

Дзвіниця має висоту в 40 м. 

Колись ця місцина була слобідкою Гусинкою (за назвою однойменої річки), то вже з часом її додали до міста Охтирка. Вгору

 

 

 

 Свято-Троїцький Охтирський монастир

 


Координати монастиря: 50.312345, 34.835218

 Як доїхати до монастиря?

Знаходиться за містом Охтирка біля села Чернетчина. Орієнтир переїхати річку Ворскла їхати в бік села і ось тут (місце на карті) повернути наліво, а далі дорога вас сама приведе до монастиря. Біля обітелі є невеличка парковка. Вгору

 
Мітки: Сумська область, Церкви, міська архітектура