Більче-Золоте

Sightseeing. Цікаві місця Що цікавого

Більче-Золоте відомо перш за все тим, що неподалік нього розташована одна з найбільших печер Європи, а ще тут збереглися архітектурні цікавинки та памятки природи, як то усипальня Сапегів, зведена у неоготичному стилі. Вона скромно стоїть у зеленому дендропарку. Колись тут був палац,на його місці збудували будинок культури.

Історична довідка

В літописах місто згадується з 1482 р. На околицях Більче Золотого виявлено найдавніше на Тернопільщині поселення середнього палеоліту, два поселення трипільської та черняхівської культури. Неподалік від села є відома печера Вертеба, яку по можливості вартує відвідати.

Колись тут був замок, закладений в XVI ст. Літні мешканці, розказували автору сайту у 2005 році, що пам'ятали вежу та підземелля, які були засипані у 70-х рр. ХХ ст.. Вежу розібрали. Один з мешканців села ще згадував, що вежу оточував рів, в якому повинна була бути вода. Старий замок живе в топонімі пагорбу – «Башта».

Більче-Золоте належало таким відомим родинам як Язловецькі, Потоцькі, й останніми власниками стала – родина Сапєгі.

Костел-усипальня Сапегів

Костел-капличка закладена в 1898 році як усипальня родини Сапєгі (Сапега) за проектом архітектора Адольфа Куна (Гарний неоготичний костел в сусідніх Озерянах, теж його робота).

Розташований цей мініатюрний вишуканий родовий храм Сапегі на території парку колишнього маєтку. Побудований храм у псевдоготичному стилі. Стрільчаті вікна, витянутий обєм. Фасад прикрашає статуя та два герби: родовий герб роду князів Сапєгів "Лис" (ліворуч) та литовський герб "Погоня" - лицар з мечем на коні (праворуч). На фасаді надпис польською мовою "Нехай на небі разом будуть ті, які кохались на землі"

Під час Першої світової костел значно пошкоджений. В крипті храму були поховані Леон Сапєгі і його донька Ізабелла, за іншими даними дружина. Їх рештки було перепоховано на сільському кладовищі у середині ХХ ст. А в самому костелі влаштували склад.

На 2005 рік костел перебував в стані реставрації.

У 2013 тут вже проводилися служби, нині це храм належить греко-католицькій церкві.

Неподалік від костелу-усипальні розташована будівля сільського клубу. На цьому місці, як ще у 2005 році вдалося з'ясувати у мешканців – був палац.

Біля цього клубу ще можна було побачити в землі рештки фундаменту палацу.

В Більше Золоте був замок. І камінь з замку був використаний у 1866 році саме для будівництва палацу. Мені намагалися пояснити місцеві де саме був замок, як точка відліку була лікарня, але коли ти мандруєш одна і без транспорту, в пріоритеті все ж таки можливість повернення додому.

Казали, що місцеві дуже багато речей повиносили собі з палацу, коли його розбирали.

На жаль все, що лишилося від колишнього гарного маєтку родини Сапєгів лише вищезгадана усипальня, брама та парк

Так що ж з замком в Більче-Золоте?

Замок був зведений родиною Язловецьких і одна з перших згадок про нього датується 1646 року. Вважається , що замок був прямокутної форми, зведений на насипному пагорбі. Фактичного опису, щоб давав уявлення про зовнішній вигляд замку, немає, лише дрібні згадки в інвентарних описах маєтків. Протягом ХІХ століття замок розбирали. Ще на 1820 рік твердиня мала стіни та вежі. Але, наприклад, для зведення маєтку Сапегів матеріали брали саме з решток замку.

Остання згадка про замок в Більче-Золоте міститься в описі села Більче-Золоте за 1846 р.:

«Башта в самих руїнах. При башті замчисько, яке в значній частині опоясане мурами, однак ті мури дуже спустошені і знищені. В середині цього замчиська в розвалинах знаходиться пивниця значної величини, поділена на різні відділи. Склепіння пивниці повалене. Кімнати пивниці з каменя без жодних дверей. На розі замчиська знаходиться склад»

В сучасних згадках про замок, вказується, що є 26 метровий мур на території лікарні. Жодної фотографії я не бачила. Чим не повід ще раз завітати в Більче-Золоте в пошуках решток замку.

Парк пам'ятка садово-паркового мистецтва "Більче-Золотецький"

Парк був розбитий ще за часів перших власників Більче – родини Потоцьких. В парку налічується 46 видів дерев. Серед них є два тюльпанових дерева (ще є тюльпанове дерево в Ірпені). Квіточки, які ростуть на цих деревах дуже схожі на справжні тюльпани, але маленькі! Прогулюючись затишними алеями можна знайти дві сосни, діаметр яких складає близько одного метру метр, а ще оцтове дерево, японська айва, а також рідкісні: сосна Веймутова, глецидія, липа дрібнолиста, горіхи чорні та грецькі, платан та інші.

Відеосюжет з "Суспільне. Тернопіль" про Більче Золоте

У 2019 році було заявлено, що компанія Baker Tilly, яка цьогоріч підтримує ІV Всеукраїнський конкурс «Неймовірні села України 2019», надасть грант на часткову реалізацію бізнес-плану розвитку сільських територій селу Більче-Золоте. В планах розвитку села - створення готелю (планується його влаштування на другому поверсі будинку культури.)

Печера Вертеба

Належить до найбільших печер у Європі, довжина підземних ходів — 9021 м (за іншими даними — 8 550 м). Середньорічна температура у печері 9—10° за відносної вологості 92—100 %.

Церква святителя Миколая

Мурована церква була побудована у 1871 році. При будівництві використовувався камінь з решток замку ;( Розписи в храмі 1912 році виконав відомий художник Модест Сосенко. Його авторству належали розписи та ікони у храмах: розписи та іконостас церкви Святої великомучениці Параскеви в Пужниках (нині село Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.; 1906—07, втрачені), у церкві Воскресіння Господнього в Тлумачі, у церкві Воскресіння Господнього в Печеніжині (1907—08, знищені), у церкві Архангела Михаїла в Підберізцях (нині село Пустомитівського району Львівська обл.; 1908—09), у церкві Святого Миколая в Золочеві (1911—13), у церкві Воскресіння Христового у Рикові (нині с. Поляни Золочівського району Львівської обл.), Успенської церкви у Славську (нині смт Славське Сколівського району Львівської обл.; 1909, за участю Юрія Буцманюка, цинічно знищені парохом храму о. Андрієм Петришин – священиком Української Греко-католицької Церкви при підтримки славської релігійної громади), актової та концертної зал Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові (1913).

Розписи Модеста Сосенка в Миколаївській церкві Більче-Золоте, на жаль, не збереглися.

Вузлики на пам'ять собі на наступне відвідання

  • мур на території лікарні
  • городище
  • млин
  • печера
Мітки: Тернопільська область, костели, парки, пам'ятки природи, печери, костели, кірхи та реформаторські храми,