Великий Ходачків

 

Костел Утішительки Діви Марії

49.485795, 25.440457Точні координати памятки 

Католицька громада отримала свою парафію у 1882р, відокремившись від Настасова. Біля костелу знаходиться пам'ятний стовп, на якому написано, що власником цих земель був Казіміж Зелиський (Szeliski Kazimierz, [Szeliga] (-1885) ), який був послом (posel : sejm galicyjski : Rada Panstwa ) і офіцером польської армії, і відповідно учасників польського повстання 1831р.

Костел був побудований у 1934 році. І вже за словами одного з мешканців села такий вигляд мав у 60-их рр.

За часи радянської України, у приміщенні костелу діяла школа-майстерня, де навчали майбутніх трактористів. Потім будівлю колишнього костелу пристосували під зерносховище, а потім під міндобриво. Фактично подібне приниження було стандартною схемою для багатьох храмів та релігійних споруд на теренах України.  Костел спіткала доля. Але чи має він на надію, наче Фенікс відродитися з попелу? Нажаль, католицька громада села була винищена ще у 40-ві

 

 

Пані Янка, до якої привів місцевий чоловік авторку сайту, розказала, що під час війни, було вбито майже все польське населення - 862 мешканців Великого Ходачкова. Нещасних було поховано у братській могилі, яка знаходиться біля костел, її розмір був 2 на 30 м. Трохи боязливо розказувала мені пані Янка про ці події. Стара жінка за національністю полька народилася у Франції. Сюди ще маленькою з родиною переїхала у Великий Ходачків, на той час у Тернопільське воєводство. Після приєднання у 1939році до Радянської України, вона лишилася тут, не виїхала і в дивом вижила в полум'ї кривавих подій 1944 року.  Пані Янка виростила доньку, онука, вона має господарство і живе тут, не згадуючи вже давно ані про Францію, ані про Польщу.

 

 

Будівля не має даху. На його вершині гніздо лелек. Єдині прихожани забутого храму. Вхід до колишнього костелу прикрашений колонами та барельєфом з скороченням IHS, що означає -  Iesus Hominum Salvator (Ісус спаситель людства). Дверей давно нема, натомість сам вхід забитий дошками. Хоча й допитливі зможуть пролізти всередину і на власні очі впевнитися, що ніяких розписів нема (ймовірно їх було зафарбовано).

 

 

 Всередині костелу

 

 

 

Як повідомили авторці сайту місцеві, що декілька років тому приїжджали поляки. Вони просили віддати їм цей храм на реконструкцію, але потрібна була деяка допомога. За нею та за офіційним дозволом звернулися до голови сільради. Яка потрібна була допомога полякам при реставрації костелу мені не відомо, але відомо, що поляки так і поїхали ні з чим. А костел лишився на самоті, зустрічаючі щербатою посмішкою поодиноких туристів. Дуже хочеться вірити, що доля храму - це не руйнація, а хоча б консервація!

як доїхати до Великого Ходачкова?

Будь-яким транспортом до зупинки на трасі "Великий Ходачків". Зазвичай, це машрутки, що прямують Тернопіль-Бережани, Тернопіль-Рогатин. Від зупинки до костелу пішки лише 10 - хвилин.

Мітки: Тернопільська область, Костели, руїни