Черкаси

Sightseeing. Цікаві місця Черкаси цікаве місто!

В путівниках Черкаси скромно оминають, а дарма. Миле гарне зелене місто на схилах Дніпр, точніше Кременчуцького водосховища.

Історична довідка

Історія черкаських земель відходить до скіфів, за часів Київської Русі тут проживали поляни. Літопис називає берендеїв, яких селили тут київські князі, чорними клобуками або черкясами. Звідси і бере назву місто. Татаро-монгольська навала надовго спустошила ці землі, але з часом люди потрохи знову заселилися, відродилося життя. Черкаси наприкінці ХІІІ ст. входять до Київського князівства. З 1362 знаходяться під владою Литви, і в 1394 р. перша згадка про Черкаси у письмових документах і згадується як литовське укріплене місто. Тут перебуває намісник великого литовського князя, а потім – польського короля. Черкаси – центр староства. З 1471 р. після ліквідації київського удільного князівства, Черкаси належать до Київського воєводства. З постійними нападами татар, зростає роль міста як опорного пункту. Так в 1532 р. Черкаси витримують місячну облогу воїнів хана Сайдет-Гірея. В зв’язку з постійними нападами в 1549 р. було зведено фортецю. Тоді до речі місто нараховувало 2 тис дорослих мешканців. За рішенням Люблінської унії в 1569 р. Черкаси відходять до Польського королівства. Наприкінці XVI ст на початку XVII ст. відбуваються повстання то під проводом Криштофа Косинського, то козаків Трясила та Сулими.

В 1648 р. черкаські реєстрові козаки під проводом Джалалія повстали і приєдналися до повстанського війська. Місто стає центром козацького полку. За Андрусівським договором Черкаси – під польською владою. Коліївщина не обходить Черкаси, хвилю повстання підхвачує ватажок під керівництвом Семена Неживого. В 1768 р. загони Максима Залізняка беруть Черкаси штурмом. Після другого розподілу Польщі у 1795 р., Черкаси відходять до Російської імперії і стають повітовим містом Вознесенського намісництва. З 1797р повітове місто Київської губернії. Згідно перепису тут проживало 3 657мешканців, 4 церкви, синагога, 17 кузень, 8 крамниць, 2 лазні та два вітряки, ну і ще два шинки. За декілька років населення зростає до 4 тис. В 19 ст. тут було побудовано один з найбільших на той час цукрорафінованих заводів. На кінець позаминулого століття тут діяли 29 заводів та фабрик.

В 1932 р. Черкаси стають районним центром київської області, а от обласним центром з 1954 р.

Садиба Щербини

Цей гарний палацик побудований як власна садиба грабарем-підрядником Щербиною, черкаським інженером, у 1892 році. До складу садиби входили флігелі та стайні. В самій садибі був гарний зимовий сад, всередині фонтан. Проте вже з 1902 по 1907 будівлю здавали в оренду повітовому земській управі. Після 1919 року тут вже розміщалися державні установи радянських України. В колишньому палаці Щербини у 1930-их рр та після Другої світової війни містився Палац піонерів, а під час німецької окупації жандармерія. З 1970 й до нині тут розмістився Палац одружень.

Одна з найгарніших будівель Щербини

Готель «Слов'янський»

Цю гарну, схожу на казковий палац будівлю побудували на замовлення підприємця Скорини. Зводився готель за проектом архітектора Владислава Городецького в кінці XIX століття у стилі еклектики з елементами класицизму, модерну, східного стилю.

На першому поверсі були магазин годинників Зейгера та кондитерська «Константинополь», а на другому містився готель. Після 1917 року готель перейменували на Дніпро, а також розмістили тут деякі держустанови. З 90-их рр ХХ ст в будівлі розміщуються різні банкові установи.

Цивільний банк, 1864–1914 рр

Будинок лісничого

Перелік архітектурних та історичних памяток Черкас (з адресами)

Цікаві старі міські, адміністративні, індустріальні будівлі Черкас

  • Готель Скорини «Слов’янський», поч. XX ст., вул. О.Дашкевича, 20
  • Казино, кін. XIX ст., вул. Б.Вишневецького, 14
  • Будинок Лисака-Гаркавенка, 1917 р., вул. Б.Вишневецького, 33
  • Цивільний банк, 1864–1914 рр., вул. Хрещатик, 251
  • Комерційний банк (мур.), Будинок Тиверовських, 1912 р., вул. Хрещатик, 225
  • Тютюнова фабрика купця Зарицького, 1878 р., вул. О.Дашкевича, 53
  • Рафінадний завод, 1854 р., вул. Добровольського, 1
  • Комплекс Казенний винний склад, 1905 р., млин, прибрамний будинок, вул. Надпільна (колишня Ільїна), 226
  • Пожежне депо з каланчею, поч. XX ст., вул. Кавказька, 237

Навчальні заклади

  • Чоловіча гімназія, 1886-1899 рр., вул. Б.Вишневецького, 6
  • Жіноча гімназія (нині Палац дитячої та юнацької творчості), 1902—1906 рр., вул. Смілянська, 33

Храмові споруди

  • Онуфріївський монастир келії монахів, вул. Благовісна, 374 та 372/61
  • Синагога, кін. XIX ст., пл. Слави, 11

Будинки, садиби Черкас

  • Будинок грабаря Щербини, 1907–1912 рр., вул. Небесної Сотні (Леніна), 3
  • Житловий будинок (нині Черкаський академічний театр ляльок), поч. XX ст. вул. Небесної Сотні ( колишня Леніна), 4
  • Будинок братів Цибульських, 1852 р., вул. Хрещатик, 217
  • Садиба, поч. XX ст., вул. Верхня Горова (колишня Фрунзе), 77
  • Житловий будинок пристава Табачнікова, кін. XIX ст., вул. Б.Вишневецького, 2
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., вул. Б.Вишневецького, 13
  • Житловий будинок, Замковий узвіз, 1
  • Житловий будинок, кін. XX ст., Замковий узвіз, 9
  • Житловий будинок, друга половина XIX ст., вул. Кавказька, 217
  • Садиба, 1914 р., вул. Святотроїцька (колишня Кірова), 42
  • Житловий будинок, поч. XX ст., вул. Грушевського (колишня Котовського), 31
  • Житловий будинок, вул. Грушевського, 63
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., вул. Митницька (Піонерська), 7
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., вул. Пушкіна, 33
  • Прибутковий будинок Лисака-Гаркавенка, 1917 р., вул. Б.Вишневецького, 33
  • Будинок Лисака-Гаркавенка, 1917 р., вул. Б.Вишневецького, 35
  • Житловий будинок (Комплекс Школьникова ), кін. XIX ст., вул. Хрещатик, 187/189
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., вул. О.Дашкевича, 16
  • Житловий будинок, друга половина XIX ст., вул. О.Дашкевича, 41
  • Будинок грабаря Майбороди, 1905–1910 рр., бульв. Шевченка, 287
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., бульв. Шевченка, 155
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., вул. Хрещатик, 193
  • Житловий будинок (Будинок Белахова), кін. XIX ст., вул. Хрещатик, 219
  • Житловий будинок, поч. XX ст., бульв. Шевченка, 177/44
  • Житловий будинок (гарні двері), кін. XIX ст., бульв. Шевченка, 196
  • Житловий будинок, 1903 р., бульв. Шевченка, 273
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., бульв. Шевченка, 298
  • Житловий будинок, кін. XIX ст., бульв. Шевченка, 334
Мітки: Черкаська область, міська архітектура, будинки, садиби, палаци та садиби,