Що цікавого є в Оболонні?
На північ від Коропа розкинулося на березі мальовничої Десни село з милозвучною назвою Оболоння. Окрім гарних краєвидів, місця відпочинку на березі ріки, тут збереглася архітектурна памятка - церква Різдва Богородиці.
Назва села Оболоння походить від оболоні, так називали низинні заболоченні луки, що вкриті травою або річкову заплаву , вкриту очеретом. Місцина на якій було засновано Оболоння це й пояснює:. низина, яка була заросла вільхою та вербами, оточеній гнилими болотами, та дрімучим лісом з півночі.
Оболоння було засновано давно. Воно згадується вже як волосне, що коли в 1399 р. Вітовт був розбитий з своїм військом татарами на річці Ворсклі і заблудився в степу, то ватажки князя Івана Глинського вивели його до міста Хоробора (тепер Короп) і волостям Сохачі і Оболоння. Близько 1400 року Вітовт дарує Оболоння разом з деякими місцинами Сіверщини Михайлу Глинському.
У царській грамоті кінця XVII віку згадується, що з давніх часів с. Оболоння входило до володінь прототипа Ніжинського Семена Адамовича. Останнім з Адамовичів володів селом Семион Адамович, православний духівник, прославився як авантюрист, агент московського уряду в Україні. Вів свої інтриги, за що постійно був арештованим. Втірався в довіру, потім конфліктував з тими ж кого підтримував., як це сталося з Многогрішним. Агітував московський уряд збільшити в Україні московське військо. Семион Адамович намагався втертися у довіру до гетьмана Івана Самойловича, але У 1676 був зааршетований, 1677 році гетьман Іван Самойлович, замінивши ув'язненому смертну кару, здав полковника Адамовича у заслання. Усі володіня Адамовича поселення його, зокрема й Оболоння, забрав собі. Потім Оболоння входило до володінь гетьмана Мазепа. Після конфіскації усіх маєтностей Мазепи, Оболоння перейшло полковнику Полуботко. В 1725 р. в селі згідно реєстру налічувалося 349 господарств, з них 206 сімей були піддані Полуботко і 143 були козаки.
Після Полуботка, селом володіли Забели. З ХІХ століття і до 1917 року Оболоння було волосним селом Кролевецького повіту Чернігівської губернії. Потім село недовго було у руках поміщиці Юркевич, яка чрез борги його продала князю Долгорукому.
Церква Рiздва Богородиц
Церква побудована 1800 року за кошти власника села Прохора Івановича Забели. Побудована у стилі є пам'яткою класицизму. Будівля храму чотиристовпна, хрестоподібна в плані з чотирма зниженими приміщеннями у внутрішніх кутах основних обсягів, з напівкруглою апсидою і дзвіницею, що примикає до притвору.
Фасади церкви декоровані лаконічно: прямокутні віконні отвори з плоскими наличниками та замковими каменями, увінчаними дисками лопатки та колони. Торці північної та південної гілок завершені трикутними фронтонами.
Восьмерик барабана, північна та південна гілка та кутові камери перекриті зімкнутими склепіннями, західна та східна – напівциркульними.
В інтер'єрі йеркви центральний простір визначається чотирма масивними пілонами ускладненої хрестової форми та підпружними арками, що несуть перекриття на восьмигранному барабані. Кутові приміщення з'єднані з центральним нефом низькими арочними отворами.
Поруч церкви розташована Дзвіниця двоярусна, витягнута по поперечній осі, невелика за розмірами, з наскрізними арочними отворами.
Краєвиди Десни з неба
