Найгарніший вид на петлю Дністра знаходиться саме у Хрещатику
Пересічному мандрівникові село Хрещатик відомо перш за все своїм розташуванням, звідки відкривається чудовий унікальний краєвид на Заліщики. З високого буковинського берегу Дністра, містечко сусідньої тернопільської області видно немов на долоні. Дністер підковою огортає своїми водами місто і утворює кордон між двома областями.
За переказом одного з мешканців, село Заліщики утворено приблизно 1735 року купцем Тодором Придою, який на цьому місці дивом врятувався від смерті. Тож, аби віддячити Богу за своє врятування, купець збудував на цьому місці храм Божий. А згодом привіз із Угорщини до цієї місцини чотирнадцять родин, кожна із яких спеціалізувалася на різних роботах. Власне, з цього і почалося перше заселення цієї місцевості.
Хрещатицький монастир
Отже нас цікавить монастир во ім’я святого Івана Богослова, розташований в декількох кілометрах від села. Монастир був заснований на місці чудотворного джерела у XVII ст. монахами з Манявського скиту, які сповідували православ’я і не схотіли приймати унію, тож змушені були покинути рідну обитель. За легендою, над святим джерелом у ніч перед святом Івана Богослова з’являється сяйво. Про джерело окремо вартує зазначити, що у селі не має криниць. Ну це зрозуміло , споглядаючи рельєф, на якому розташоване село. Підводні цілющі джерела надають воду не тільки розташованому поруч селу, а ще й заводу по виробництву мінеральної води . У 1765 році була побудована церква і каплиця на честь Святого Івана Богослова.
1786-го р. Хрещатицьку обитель закрили, але храм продовжував діяти як парафіяльний для мешканців сусідніх сіл. Тільки в останні роки окупації Румунією північної Буковини монастир було знову відкрито. За часів Радянської влади до 1960 року в Чернівецькій області лишилося діючими тільки два монастиря — чоловічий Хрещатицький, та Свято-Введенський жіночий у Чернівцях. Потім у 60-их рр. ХХ століття, монахів було переведено до Почаївської Лаври, а на їх місце переселили сестер з Чернівців. Але вже через два роки й жіночий монастир було скасовано. Тут утворили базу відпочинку. А джерело стало забезпечувати водою завод.
В монастирі служив деякий час і Святий Преподобний Кукша Одеський, який називав Хрещатик другим Афоном. “Тут я вдома, тут я на Афоні” Преподобний Кукша до цього мав 17 років служіння на Афоні.
Монастир було відновлено у 1991р.
Територія монастиря тільки здається невеликою, насправді ж, все йде вдолину, до Дністра. Сьогодні обитель складається з: каплички над джерелом (XVII ст., реконструйована XX ст.); церкви Св. апостола-євангеліста Іоанна Богослова (1768); собору Благовіщеня Пресвятої Богородиці з нижньою церквою Різдва святого Іоанна Предтечі (1998); каплички преподобного Кукші Нового (1996); старого братського корпусу (1957); трапезного корпусу з трапезною церквою (1999–2001); трьох братських корпусів (1992–1996); економського корпусу, купальня. Також знаходиться скит-печера, в якій оселилися засновники монастиря – три монахи, що тікали аж з Манявського скиту.
Як доїхати до Хрещатицького монастиря
Зручно машиною - на село крутий поворот праворуч вгору (перед зупинкою, там ще служба ДАЇ стоїть)- веде дуже погана дорога на село (дані на 2014 р.) а звідтам ще гірша дорога до монастиря.
Ще варіант як дістатися, особливо для віруючих православних людей, записати в паломницьку поїздку, зазвичай в яку входить відвідування Банчен , Боян, Чернівців
Монастир православний, належить до Московського Патріархату. Вхід на територію вільний.