Памятки Василькова
Стародавнє місто Васильків може похвалитися величезною кількістю цікавих пам’яток. Це муровані та дерев’яні церкви, синагоги, млини, змієві вали, тут є памятка природи Ковалівський яр та святе джерело. Прогулянка Васильковим вам однозначно сподобається.
"Змієві вали"
Собор святих Антонія та Феодосія Печерських
Зведений у 1756-1758 рр. за проектом Степана Ковніром у стилі українського бароко на замовлення архімандрита Києво-Печерської лаври Луки. Степан Демянович Ковнір - відомий український архітектор, він жив та працював при Лаврі, фактично був кріпаком. Митець працював над зведенням нових та оздобленням або перебудівництвом храмів Києво-Печерського Лаврського комплексу, Кловського палацу в Києві, храму Святої Трійці у Китаєво.
Храм зведений на Васильківських валах. Колись тут була давньоруська фортеця. Храм прекрасний, витончений, височиє над давнім містом.
Розпис інтер'єрів належить пензлю В. Бібібкова.
Тривалий час, після закриття храму у 1961 році, він свикористовувався не за призначенням.
В храмі зберігається чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.
Перший , скорше за все деревяний собор потрапив в опис подорожнього щоденника (1650-хх рр) сина антіохійського патріарха Макарія III - Павла Алеппського «Подорож патріарха Макарія», написаного арабською мовою! Їх подорож територією сучасної України складала такий маршрут:
Рашків - Дмитрашівка - Гарячківка - Жабокрич - Ободівка - Баланівка - Соболівка - Степанівка - Янів — Талалаївка — Умань — М аньківка — Лисянка - Богуслав - Трипілля - Васильків — Київ — Прилуки — Путивль; й на зворотному шляху: Київ - Бориспіль - Переяслав - Черкаси - Чигирин - Медведівка - Жаботин - Сміла.
«Нас зустріли за містом священики і народ з хоругвами, піднялися з нами до найвищої точки міста і привели нас в благоліпну церкву, всередині третьої фортеці, во ім'я свв. Антонія і Феодосія Великих, тобто двох святих землі козаків; ці двоє святих були першими, які ввели у них чернече, ангельське життя, саме, й заснували келії і печери для пустельників, чернецтво і монастирі, і тому вони у них у великій пошані.
Ця церква красива, висока; іконостас її дуже великий, подібно грецькім іконостасам грецьким, але ікона Владичиці там велика, чудова, вражає подивом розум; подібної ми і раніше не бачили й після ніколи не побачили. Богоматір так прекрасно написана, що немов говорить; риза Її як би темно-червоний блискучий оксамит, - ми ніколи не бачили подібного - фон темний, а складки світлі, як складки (справжнього) оксамиту. Що стосується убруса, який покриває Її чоло і спадає вниз, то здається, ніби він переливається та коливається. Її лик й вуста викликають здивування своєю красою: їм не вистачає тільки слова. Світ Божий над ними! Господь, що сидить на Її лоні, надзвичайно прекрасний: Він ніби промовляє. Як вже згадано, я багато бачив (образів), починаючи з грецьких країн до тих міст, і звідси до Москви, але ніде не бачив подібного або рівного цьому (образу). Козацькі живописці запозичили красу живопису обличчя та кольори одягу від франкських і польських живописців-художників і тепер пишуть православні образи, будучи навченими та майстерними. Вони володіють великою спритністю в зображенні людських облич з досконалим подібністю, як ми бачили це на портретах Феофана, патріарха Єрусалимського, і інших.»
Новий собор возвеличився над містом. Це один з найкращих витворів Степана Ковніра.
1895 року в один з куполів попала блискавка. Храм зазнав пошкоджень. На початку ХХ ст. до храму був прибудований деревяний притвір. Проіснував він не так довго - його було розібрано під час реставраційних робіт у 80-их рр ХХ ст.
1990 року, після реставраційних робіт, храм було повернено православній громаді. Служби Божі було відновлено.
Собор цегляний відштукатурений чотирьох-стовпний квадратний в плані з виступаючими по боках напівкруглими обсягами. Завершений п'ятьма куполами, поставленими по діагоналі по рогах квадрата. Архітектурні форми та декор характерний для українського бароко. В оздобленні фасаду використані пілястри з ліпними капітелями, плавно вигнуті тягнені фронтони над вікнами, раскрепованним карнизи. Апсиди завершені м'яко окресленими напівкруглими фронтонами. Пам'ятки містобудування та архітектури України
Собор святих Антонія та Феодосія Печерських - пам'ятка архітектури державного значення
360 панорама храму
Вали давньоруського Василева (Х-ХІ ст.)
Ця церква красива, висока; іконостас її дуже великий, подібно грецькім іконостасам грецьким, але ікона Владичиці там велика, чудова, вражає подивом розум; подібної ми і раніше не бачили й після ніколи не побачили. Богоматір так прекрасно написана, що немов говорить; риза Її як би темно-червоний блискучий оксамит, - ми ніколи не бачили подібного - фон темний, а складки світлі, як складки (справжнього) оксамиту. Що стосується убруса, який покриває Її чоло і спадає вниз, то здається, ніби він переливається та коливається. Її лик й вуста викликають здивування своєю красою: їм не вистачає тільки слова. Світ Божий над ними! Господь, що сидить на Її лоні, надзвичайно прекрасний: Він ніби промовляє. Як вже згадано, я багато бачив (образів), починаючи з грецьких країн до тих міст, і звідси до Москви, але ніде не бачив подібного або рівного цьому (образу). Козацькі живописці запозичили красу живопису обличчя та кольори одягу від франкських і польських живописців-художників і тепер пишуть православні образи, будучи навченими та майстерними. Вони володіють великою спритністю в зображенні людських облич з досконалим подібністю, як ми бачили це на портретах Феофана, патріарха Єрусалимського, і інших.»
Саме з городища розпочався Васильків. Само укріплене стародавнє місто мало три лінії укріплень та займало площу 30 га Стародавнє місто як і укріплення були зруйновані під час монголо-татарської навали.
На жаль погода була геть нельотна, вітряна і городище відзняти добре не вдалося.
Церква святителя Миколая
Храм був зведений 1792 року у стилі класицизму з елементами бароко. Добру частину коштів на будівництво храму пожертвував корабельний священний Іоанн Колосовський. Отриманні від служби на флоті гроші він відкладав і пожертвував на зведення храму на честь святителя Миколая - покровителя моряків та мандрівників.
Каплиця з джерелом св. Феодосія Печерського
За легендою в цій місцині знайшов джерело з чудодійною водою, розчистив його, а згодом викопав криницю сам святий Феодосій Печерський, один з засновників чернецтва на Русі, ще у ХІ ст.
1833 року тут була споруджена каплиця, яку було зруйновано при радянській владі. Кожен рік на день памяті святого Феодосія Печерського сюди направлялася хресна хода
За старанням прот. о. Олексієя Тарасова з неподалік розташованої церкви Святителя Миколая каплицю було відновлено. Тепер це обладнане джерело - з краником та капличкою - працює. Принамні працювало на 2008 рік.
Пам'ятник декабристам
Памятник на честь повстання Чернігівського полку встановлено 1976 року. На ньому зображені профілі п'ятьох декабристів: Павла Пестеля, Кіндрата Рилєєва, Сергія Муравйова-Апостола, Михайла Бестужева-Рюміна, Петра Каховського. Ці всі молоді (до 31 року) хлопці були розстріляні у Петропавлівській фортеці (Санкт-Петербург) 26 липня 1826 року як керівників так званого "грудневого" південного повстання, яке відбулося після повстання декабристів в Петербурзі.
Синагоги Василькова
Синагога нині школа №2
Ця стара будівля - колишня синагога, а з часом єврейська школа. Після Другої Світової війни, тут розмістили школа №2, яка функціонує і донині. В мережі зустрічається рік побудови 1812 р. Але ймовірно будівля значно молодша.
Синагога - колишній вокзал
А синагога, що розташувалася на початку вулиці Гельца, була зведена на початку ХХ ст (?) і має сумну долю. Після 20-их років , вже за радянські часи служила будівлею вокзала Васильків-2. З молитовної зали зробили зал буфет, де у 60-70 рр. продавали смачні пиріжки, за статтею Дениса Гонтаря про Васильків на depo.ua Також тут розміщалися каси з продажу квитків. На другому поверсі зробили міні-квартирки для залізничників. Важко в це повірити, але будівля й досі житлова. Умови проживання тут важкі. Шкода, що місто ніяк не може вирішити це питання. Будівля на вигляд потребує ремонту та реконструкції.
Ще трохи фотографій Василькова
Церква Різдва Богородиці
Дерев'яний храм був зведений 1856 року взявши за основу придорожну каплицю, яка тут стояла ще давніше. До 1920 року храм був Святодухівським, послі 1920 року храм було закрито. Заново храм висвячений на честь Різдва Богородиці.
