Що подивитися в Підгірцях?
- Неймовірний замок-палац з парком
- Костел та його скульптури
- Заїзжий двір
Замок
Вїздна брама щедро прикрашена гербами та барельєфами на військову тематику. Герб типу Побуг (пол. Pobóg ) використовували близько 160 шляхетських родів. Цей герб увінчує браму, також цей герб розміщено на порталі входу задньої тераси, і прикрашає вхід до сторожової вежі.
Нижче розташовані герби Крживда (пол. Krzywda) шляхетський герб сілезького походження, ним користувалися Жевуйські, власники Підгірців та Шренява(пол. Szreniawa), його використовували Любомирські.
Інтер’єр палацу
Інтер'єр палацу вражав. Просторі зали мали особливі назви «Китайська», «Золота», «Лицарська», «Зелена», «Дзеркальна» відповідно інтер'єру. Підгорецький замок дивував своєю численою колекцією картин. Як зазвичай в замках, на портретних картинах були власники замку. У замку зберігалася велика кількість копій Рафаеля, Тиціана, Рубенса, Караваджіо, також стіни прикрашали оригінали картин видатного поляка Чеховича. Картини на біблейські сюжети, на міфологічні теми, пейзажі та побут, а також баталії. Декілька історичних картин належали пензлю Яна де Баана – «Облога Смоленська», «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Владислав IV». Приміщення прикрашали мармур та цінні породи дерева, каміни та старовинні меблі, скло, дзеркала, кришталь, тканини, фарфор, срібло та золото, збірки холодної та вогнепальної зброї XVI – XVII ст. В замку зберігався чималий архів та бібліотека. Відгуки з описами палацу ми можемо знайти у поляка Станіслава Освенціма (1651), француза Де Алейрака (1699р), росіянина Федора Глінки (1805р). Довоєнні фотографії та поштові листівки за 1914 р. просто вражають - це був дійсно палац - королівський палац.
Нижче відеозбірка старих зображень
Вацлав Жевуський пішов з життя як чернець-капуцин у 1779р. Відбулося три аукціони з продажу замку та його наповнення – коштовних речей. На останньому аукціоні Підгірці викупає син Вацлава Жевуського - Северин. Замок вже зазнавав пошкоджень за життя Вацлава, коли той знаходився в турецькому полоні. Після смерті Северина замок стоїть пусткою, такий же стан продовжується і за його сина-спадкоємця - Вацлава. В замку живе лише управитель Ремішевський, який самовільно на користь собі розпродає добро з замку. А це не дешеві речі: порцеляна, зброя, меблі, картини, скульптури. Після загибелі у 1831 р. власника замку Вацлава цей управитель стає фактично власником замку. Подальший управитель Длугоборський поступає так само – те, що коштовне та дасть змогу збагатитися – йде на продаж. Замок занепадає, поступово руйнується. Але такий огидний стан речей тривав до приїзду Леона Жевуського в 1833р. Він і врятував замок, зірваний дах було встановлено і покрито залізною бляхою, встановлені двері і шибки, та взагалі приведено замок до ладу. Але Леон був бездітним, він його передає князю Євстахію Сангушку за умовою, що той реставрує замок. Слово князя - справа честі. На період 1867-1903 було проведені великі серйозні реставраційні роботи в замку. До 1939 р. тут діяв приватний музей князя Сангушко, на той час це був один з найбільших закладів такого типу.
Хворе життя замку за радянщини
Після 1939 р. музей стає власністю радянської держави... і як не дивно він продовжує діяти. Дві світові війни завдали серйозних пошкоджень замку. В літературі я знайшла факт, що в жовтні 1945 року замок, в якому діяла філія Львівського історичного музею, був пограбований радянськими військовослужбовцями Золочівського гарнізону. Було викрадено картини, меблі, люстри та інші старовинні предмети. Через два роки тут музей було закрито, а експонати було передано до Львівської галереї. У 1949 році тут відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. Інтер’єри, які залишилися, всмоктували отруйне повітря з легень хворих.
Велика трагедія сталася в 1956р - пожежа, яка виникла через недбальство працівників. Вогонь знищив все внутрішнє убранство замку. Відтоді розпочалися реставраційні роботи, тривали вони три роки. І знову замість, того щоб перетворити пам'ятку на музей, в ньому розміщається санаторій для хворих на туберкульоз.
Хоча тут постійно знімалися фільми, і вітчизняні, й іноземні. Мабуть для багатьох людей старшого віку Підгорецький замок назавжди лишиться Версалем в «Трьох мушкетерах». Крім цього тут знімалися і «Богдан Хмельницький», «Потоп», «Дике полювання короля Стаха», «Помилка Оноре де Бальзака». Але використання території та палацу як декорацій не надало належної допомоги замку. Лише 1988 року було порушено питання про відселення хворих і передачу замку Львівській картинній галереї для створення музею. Через рік вже збирали підписи. Не пройшло і 10 років, а "всього" сім , як санаторій нарешті було ліквідовано.
Відеоролік "Підгорецький замок з висоти пташиного польоту" від порталу Zolochiv.net
Сучасне життя Підгорецького замку
Реставрація замку розпочалась у 2000 році. Ця реставрація розтянулася на довгі роки. Було виготовлено проектно-кошторисну документацію на виконання першочергових протиаварійних робіт на суму 12,9 млн гривень.
2008 рік Створено Благодійний фонд «Підгорецький замок». До Наглядової ради фонду зокрема входять Олег Скрипка, Єжи Гоффман, Катерина Серебрянська, Володимир Мостовий, Сергій Тарута. На відновлення замку, за приблизними підрахунками фонду, насправді потрібно 75 млн євро. Використано близько 3,0 млн грн з Державного бюджету, відремонтовано дахові конструкції, виконано заміну покрівлі, відреставровано приміщення вхідної оборонної частини замку. Проте, як зазначають ЗМІ, офіційно оголошені плани Уряду України про реставрацію замку не приносять помітних результатів.
У 2008 році замок в Підгірцях був внесений до списку World Monuments Watch як одна із сотень пам'яток світу, що має виняткову цінність і перебуває під загрозою руйнування. Міжнародну рятувальну операцію замку в Подгірцях намагається вести Благодійний фонд «Підгорецький замок» у Львові.
Упродовж 2010-2020 років кошти з державного та обласного бюджетів не виділялись і реставрація пам’ятки була призупинена.
18 травня 2010 рік відкрилася фотовиставка архівних фотографій та поліграфічних копій «Підгорецький замок – феномен світової культури» до 370-річчя палацу.
«Підгорецький замок – це перлина світового значення початку 17 століття. Петро І тут вперше побачив Європу. Після цього у Росії почали розбудовувати Петербург. На третьому поверсі у Підгорецькому замку проходили зустрічі коронованих осіб з усієї Європи», – розповів директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Реставраційні роботи у замку тривають уже понад 12 років. За словами директора, через брак фінансування не відновлено і десятої частини. «Єдине, що пощастило зробити за час незалежності – вкрити замок мідним дахом»
2011 рік. На палац зазіхає горезвісний президент Віктор Янукович. Він хоче облаштувати на третьому поверсі палацу… президентську резиденцію. Про це 28 вересня під час офіційного прес-туру замками Золотої Підкови Львівщини заявив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк.
Серпень 2017. Благодiйний фонд «Софос» (Sophos Charity Fund) створив краудфандинговий проект для збору коштів на реставрацію Підгорецького замку. Благодійники запланували зібрати 215 тис. грн для відновлення балконів північно-східної сторони замку. Гроші будуть витрачені на закупівлю матеріалу, виготовлення балясин, парапетів та установку.
18 травня 2017 стартував XXXVI Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози». Розпочався він виставою «Історія солдата» Ігоря Стравінського у Підгорецькому замку, яка також була приурочена до Міжнародного дня музеїв.
18 червня 2018 У Підгорецькому замку відкрили виставку у рамках експозиції «Історія забуття» . В залах палацу розмістили копії картин XVII-XVIII ст. та архівні фотографії замку.
Кілька залів Підгорецького замку відкрили попри те, що реконструкція палацу ще триває. Відвідувачі замку можуть потрапити в Китайський кабінет, Золоту, Кармазинову та Обідню (з ХІХ ст. знаною як Лицарська) зали і побачити картини, які прикрашали раніше стіни палацу. Ця експозиція буде постійною і буде доповнюватися новими експонатами.
«В експозиції представлені копії полотен роботи Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Якоба Йорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі, Олександра Григлевського, Джованні Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників, якими славилася колекція», - повідомила Львівська галерея мистецтв уточнюючи, що стан будівлі наразі не дає можливості розмістити там оригінали полотен.
Грудень 2020 року. Підгорецький замок увійшов до книги британського письменника та журналіста Майкла Керрігана «Покинуті палаци». Покинутий...
У травені 2021 року Підгорецький замок подають до переліку обєктів на проект «Велике будівництво», у серпні 2021 року стає відомо, що рестраврувати будуть лише костел, а замок - ні. Як зазначає гендиректор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк: «Реставрація такого об’єкту, як палац у Підгірцях, потребує десятків мільйонів гривень. А поки на палац цього року зможуть витратити лише сім мільйонів. Та їх вистачить тільки на виготовлення документації для відновлення».
Тож Підгорецький замоку знову чекає на кращі часи.
Розклад роботи (2022 р.):
Вівторок - середа: 10:00 - 16:00 (каса до 15:30)
Четвер - неділя: 10:00 - 17:00 (каса до 16:30)
Увага! Понеділок: вихідний
Вартість квитків (2021 р.):
- для дорослих: 90 грн
- для дітей і пенсіонерів: 20 грн
- для студентів: 60 грн
Вартість сімейних квитків:
- 1 дорослий + 1 або 2 дитини: 100 грн
- 2 дорослих + 1 або 2 дитини: 180 грн
Вартість екскурсій:
- для дорослих: 200 грн
- для дітей і пенсіонерів: 60 грн
- для студентів: 90 грн
Актуальна інформація на офіційому сайті
Як зазначає гендиректор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк: «Реставрація такого об’єкту, як палац у Підгірцях, потребує десятків мільйонів гривень. А поки на палац цього року зможуть витратити лише сім мільйонів. Та їх вистачить тільки на виготовлення документації для відновлення».
Тож Підгорецький замку знову чекає на кращі часи.
Нині Підгорецький замок працює як музей.
Гетьманський заїзд
Гетьманський заїзд було зведено у стилі бароко у XVIII ст. Тут зупинялися прислуга панів, а ще подорожні, у дворі діяла корчма. Нині споруда наче й не використовується ніяк. Туристи рідко звертають увагу на неї, а дарма.
Заїзд - рідкісний випадок повністю збереженої споруди такого типу.
Це прямокутна у плані одноповерхова цегляна будівля з мансардою. Мансарда вкрита двосхилим дахом з колонами.
Фасади оформлені шестиколонними портиками. На південному фасаді розташований сонячний годинник. Існує припущення, що годинник виробив майстер-годинникар Павло Добростанський, який тут жив при дворі Жевуського.
Фасади оформлені шестиколонними портиками. На південному фасаді розташований сонячний годинник. Існує припущення, що годинник виробив майстер-годинникар Павло Добростанський, який тут жив при дворі Жевуського.
Костел Воздвиження
Костел зведений на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Будівництво храму здійснювалося під керівництвом архітектора Карла Романуса. Костел цегляний, зведений у стилі бароко. Споруда храму виконана у формі ротонди з діаметром 12 м, перекриту куполом з сигнатуркою.
Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера, завершеним антаблементом і фронтоном. На аттику, що увінчує портик, розміщено вісім скульптур з білого каменю роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа. Нині статуй святих всього, одну скульптуру було пошкоджено артилерійським снарядом. На території костелу на постаментах були розміщені статуї святих Антонія, Яна Непомуцького, Онуфрія Великого, Каєтана з Тьєне.
Монастир в Підгірцях
Побудований у 1706—1750 роках на місці давньоруського монастиря, що за легендою був заснований в ХІІ ст. белзькою князівною Оленою Всеволодівною і зруйнований 1241 року монголами. Монастирський ансамбль належить до визначних пам'яток барокової архітектури галицької школи. В теперішній час його складають Онуфріївська церква, корпус келій, огорожа, дзвіниця та кілька менших споруд. (з Вікіпедії)
Давній Пліснеськ
Ще тисячу років тому існувало давнє місто Пліснесько, яке вперше згадується до 1188 року. Місто згадується в Лаврентіївському та Іпатіївському Літописах, у "Слові о полку Ігореві". Вдруге Пліснесько згадується у Галицько-Волинському літописі за 1233 рік.
Городище, яке виникло у Х ст. на місці релігійного культового центру, мало площу приблизно у 250 га.
Городище мало 7 внутрішніх ліній оборони, в центрі розташовано високе плато. Це плато відбувало роль "високого міста". Тут розміщувався дитинець, а до цього язичницький центр. Решта території називалася "нижнє місто". До верхнього рівня оборони входили конструкції типу заборол по гребінь валу.
Ззовні схил валу був облицьований каменем. В’їзд був укріплений вежами. Неймовірно, що одна висота від гребня збереженого нині валу до дна тогочасного рову складає понад 8 м ,і це без врахування колись існуючих дерев’яних укріплень на валу!
Мешканці давнього Пліснеська жили по типу патримонії, коли кілька родин від одного предка живуть поруч. Будинки були зруби або каркасного типу, заглиблені на певну відстань у ґрунт. Мешканці Пліснеська в основному займалися скотарством та землеробством.
Існує переказ про заснування монастиря у 1180 році княгинею Оленою Всеволодівною, донькою белзького князя Всеволода. Його руїни, ще у 1689 року бачив польський король Ян ІІІ Собеський.
Дослідження Пліснеську проводилися з ХХ століття і нині загадковий Пліснеськ відкриває нові свої таємниці.
Дуже цікава розповідь про історію, вигляд та, головне, відтворена 3-д реконструкція давнього Пліснеська надана у відео нижче від Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Якщо вам цікава тема Пліснеська, то раджу завітати на сайт історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» або на сторінку у соціальній мережі фейсбук.
Як доїхати до Підгорецького замку
Не зважаючи, на той факт, що Підгірці доволі популярне місце, і амок входить у відому Золоту Підкову Львівщини, проблема з транспортом ще лишається. Зі Львова можна їхати будь-який автобусом, що курсує в напрямку Бродів і потім на повороті на Підгірці вийти, і діставатися вже декілька километрів пішки. Можна доїхати до Бродів і сісти на автобус 350, який має їхати на Золочів. Наче, ще є зі Львова автобус 757(він їде з АС-6 ), інтервал в нього великий, та й працює до 16-30 . Рекомендувати не буду.
Єдиний оптимальний варіант в поїздках по Україні лишається автотранспорт, або екскурсійні автобуси. Перевага останнього вам проведуть екскурсію та ви й побуваєте одразу у трьох замках- ще й Олеському та Золочівському.
Де поїсти
Перед замково-палацовим комплексом вже з 10-ої години працюють сувенірні лавки та ларькі з продажу фастфудної їжі, гарячих бутербродів, морозива, чаю та кави. Наче є кафе, але ж розраховувати на повноцінний обід тут не вартує.
Де зупинитися поблизу
У самих Підгірцях готелю немає. Найближчі пропозиції розташовані у Золочеві, Бродах, та неподалік від Олесько.