Село Кошилівці на мальовничому Поділлі має давню історію.

Неподалік села в урочищі Обоз в далекому 1978 році археолог та краєзнавець Антоній Шнайдер виявив археологічні пам’ятки трипільської культури. Хоча він хоч помилково вважав його місцем римського табору, а знайдено жіночу фігурку культу — зображенням богині Флори. Пізніше австрійський археолог чеського походження Кароль Гадачек, найяскравіша постать археологічної школи Галичини кінця XIX — початку XX ст., вивчав археологічні пам’ятки трипільського поселення. Про що висвітлив у своїй праці присвяченій Кошилівській стоянці.

Вперше Кошилів згадується 1469 року. Кошилівці мали статус міста в період 1579—1640 рр. , були центром староства.

На території села у ХХ ст. діяли два млини, дві олійні, працювали цукроварня, цегельня, гуральня, також тут розташовані були каменоломні та копальні глини.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Кам'яна, тричасткова. Прямокутні у плані неф і бабинець орієнтовані довгою стороною поперек поздовжньої осі споруди, тристінна апсида має дугоподібне зображення бічних граней. Західний фасад бабинця укріплено двома контрфорсами.

Спочатку над бабинцем була оборонна вежа, а церква мала кам'яні склепіння. У сучасному стані три обсяги увінчані дерев'яними верхами з ґонтовою обшивкою (XVIII ст.).

В інтер'єрі висотно розкритий тільки неф, його стіни підвищені четвериком зрубу, який переходить за допомогою плоских вітрил у восьмерик, що підтримує зрізане зімкнене зрубне склепіння. В апсиді стеля підшитий, бабинець перекритий плоско по сволоках. Вхід розташований на південному фасаді бабинця. Невелика прибудова до апсиди - пізнього (XIX ст.) походження.

Дзвіниця надбрамна, розташована на північний захід від церкви. Кубічний обсяг першого ярусу з наскрізним проходом у ньому – кам'яний, верхній ярус – мініатюрна дерев'яна відкрита аркада. Чотирьохсхилий дах крутого підйому над нижнім ярусом має вигляд зрізаної піраміди або залому і в поєднанні з четвериком аркади, що накриває його шатром і ґонтовою обшивкою, створює характерну для українського народного зодчества композицію верху.

На зовнішньому фасаді дзвіниці зберіглася дошка з різьбленим написом та цифрою «1564», що дає підставу для попереднього датування ансамблю XVI ст.

Пам'ятник відноситься до творів культово-оборонної архітектури Поділля XVI ст.

Дзвіниця надбрамна, розташована на північний захід від церкви. Кубічний обсяг першого ярусу з наскрізним проходом у ньому – кам'яний, верхній ярус – мініатюрна дерев'яна відкрита аркада. Чотирьохсхилий дах крутого підйому над нижнім ярусом має вигляд зрізаної піраміди або залому і в поєднанні з четвериком аркади, що накриває його шатром і ґонтовою обшивкою, створює характерну для українського народного зодчества композицію верху.

На зовнішньому фасаді дзвіниці зберіглася дошка з різьбленим написом та цифрою «1564», що дає підставу для попереднього датування ансамблю XVI ст.

Пам'ятник - чудовий зразок сакрально-оборонної архітектури Поділля XVI ст... Був. Зараз він викликає лише подив. Верхи, які були деревєяні вже декілька років як оббиті пластиком під пофарбоване синьою фарбою дерево. Замінені барабани та куполи. Важко пояснити причину, хочеться вірити , що це незнання, а нелюбо до історії та до української церкви.

Млин

Вже розглядаючи вдома фотографії зроблені з дрона, я помітила цікаву старовинну споруду на фоні. Це виявився водяний млин, що був зведений на річці Джурин. Ось таке риємне для себе відкриття. Всього млинів в Кошилівцях було два. Може зберігся і другий?