Пам'ятки Лукова
- Костел Святих Станіслава та Анни
- Дзвіниця та церква Святої Параскеви П'ятниці
- Палац Мйончинських
- Старий цвинтар з каплицею
Історична довідка
Перша письмова згадка про Луків датована 1537 роком. Власниками циї земель була родина Мацієвських. Коли в 1577р. польським королем Сигізмундом Августом був наданий дозвіл на перейменування Лукова на Мацеїв, селище здобуло статус містечка, і в цьому році йому ж було дароване магдебурзьке право. В містечку був замок, який було зруйновано під час визвольної боротьби 1648-1654 рр.
1658 року власником Мацейова стає магнат Сапєги, який через 10 років продає його графу Мйончинському. Наприкінці XVIII ст. Мацеїв, як і решта міст Західної Волині, переходить до складу Російської імперії.
На 1870 рік в містечку проживало 1035 мешканців. Тоді ж через Мацеїв провели залізницю, що тільки посприяло подальшому розвитку міста. На той час в Мацейові існували такі релігійні споруди:
- мурована церква,
- два костели,
- синагога
- дві каплиці.
Місто було економічно доволі розвинутим. Тут діяли:
- три цегельні,
- шість грабарень,
- дві миловарні,
- ґуральня,
- броварня.
У 1907 році в містечку була своя земська лікарня та аптека.
За 40 років населення збільшилося в чотири рази. А само місто розвинулося так, що тут були: волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа, сорок дві крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод з вироблення черепиці.
Мацеїв у період 1920-1939рр. перебував у складі Польщі.
В перші дні Другої Світової війни місто бомбардували. Тоді постраждало багато споруд, було знищено залізницю Ковель-Любомль, а костел св.. Анни зазнав непоправних руйнацій.
Першу назву містечку повернули 1946 року. На той час Луків мав досить розвинену економіку, тоді діяли пекарня, млин, молокозавод, гончарний цех, меблева фабрика, на повну потужність працювали комбінат будівельних матеріалів, льононасіннєва станція, ПМК, АТК. А зараз в Лукові майже не залишилося промислових підприємств. З 90-х років ХХ ст. містечко стало занепадати L На жаль…
Костел Святих Станіслава та Анни
Костел св. Анни та Станіслава Біскупа заснований каштеляном сандомирським Станіславом Мацйовським та був освячений 1595 року єпископом Холмським Станіславом Гомолинським. Святиня була знищена під час навалів шведів. Оснащено і реконструйовано волинським воєводою Атаназієм Мячинським та його дружиною. В 1870 році будівлю, як католицьку церкву, конфіскували. Царський уряд передав приміщення православній церкві. Нові власники значно перебудували храм. Після другої світової війни колишній костел перетворилася на руїни й таким залишався довгі роки. Як видно з фотографій 2006 та 2018 років, костелом таки почали займатися.
Будівля змурована з цегли з одним входом, головний фасад виконано у дусі ренесансу, перед яким знаходиться просторий атріум з прихованими фрагментами ренесансних воріт. Бокове крило входу добудовано в 1875 році, через що змінилася первинна структура костьолу. Святиня в руїнах, без даху та куполу простояла до 2006 року точно. Решітки було виламано, всередині влаштовано смітник, а цеглу розкрадали по цеглинам.
Церква св. Параскви
Палац Мйончинських
Старий польський цвинтар та каплиця
