Загорівський монастир
Назва села походить від родини Загорівських, родовим осередком яких був Старий Загорів.
Заснований монастир був Петром Загоровським у XVIст. Перша згадка про монастир датується 1566р і повідомляє, що за своє зцілення від хвороб шляхтич Загоровський розпочав будівництво мурованого храму на місці дерев’яного. За переказами монастир існував ще з другої половини XIIст. ченцями з Києва, які спасалися від татаро-монгольскої навали.
Наступний власник Нового Загорова - Фадій Чацький прибудовує до вівтарної частини новий монастирський двоповерховий братський корпус.
Монастир до 1719р був православним ,потім прийняв унію. В монастирі перебував Іов Кондзелевич, який відомий перш за все, що у 1698-1705 pp. він та група монастирських живописців виконав найвідоміший твір свого життя — п'ятиярусний іконостас для монастирської Воздвиженської церкви у Скиті Манявському. Український іконописець в Загорові впровадив малярську й сніцярську школи. На той час ще молодий Іов для монастиря виготовив кіот (престол).
В Загорівському монастирі були виготовлені рукописні книги: Затоструй, Євангеліє, Мінеї. З 1839 монастир було віддано православним. Під час боїв у Другу Світову війну монастир було сильно пошкоджено - лишилися практично голі стіни. З 1990р. обитель стала місцем паломництва.
На 2018 рік біля монастиря було зафіксовано якесь будівництво. Але враження що святиню не відроджують, а просто прибудовують до храму ще один храм.