Коротко про історію Краснополя
The name Krasnopil comes from "red blood". According to legend, very bloody battles with the Tatars took place in this area and blood flowed like a river there.
These lands were owned by the Lithuanian princes Gediminas, then Lubart. Probably, there was a castle here in the XIV century. This ground so contributed to its construction. Surrounded by water on almost all sides, the castle had a drawbridge. During the time of Prince Ostrogski, the city was quite well developed economically.
After the distribution of the Sangushki estates, Krasnopil ended up in the hands of the Gizhitskyi family. This happened around 1717. In 1782, the property was divided between the sons of Bartholomew Gizhitskyi. His son Kayetan (deputy pantler of Zhytomyr and Kyiv, marshal of the Bar Confederation of the Volyn Voivodeship (province)) received Krasnopil
Він побудував у Краснополі досить оригінальної архітектури палац – у венеціансько-готичному стилі. Маєток успадкувала його донька Саломея, яка внесла Краснопіль як посаг до родини чоловіка – Домініка Оскерка гербу “Мурделіо відмінний”, ротмістра кавалерії та кавалера орденів Орла Білого та св. Станіслава.
Приблизно у 1880 р. у родини Ґіжицьких-Оскерків маєток разом с селом придбав Вацлав Мазаракі, одружений з княгинею Станіславою Четвертинською. Останнім власником був їх син - Едвард Мазаракі, овруцький маршалок.
The palace had a rich collection of paintings, silver, porcelain, in 1917 the estate was burned down. Today, nothing remains of the estate, and not a stone of the palace. The chapel, built with the funds of Ludovyk Gizhitskyi for his wife, also sank into oblivion. Tombstones of the Oskerky family were also destroyed. The only architectural decoration of Krasnopill remained the catholic church.
Toponym kept the name of the park as "Palace"
Catholic church of St. Archangel Michael
Костел у Краснопіллі був побудований у 1754 року на кошти Бартоломея Гіжицького, каштеляна Вишгородського на місці знищеного костелу XVII ст.
З будівництвом цього другого костелу пов’язана історія. Дружина Гіжицького Францішка довгий час була паралізована. Прикута до ліжка бідна жінка не могла навіть розмовляти. Одного разу Гіжицькому наснився сон про те, що якщо він побудує костел та помістить там чудотворний образ, який перебуває в Краснополі, то його дружина одужає. Каштеляну сон снився декілька разів. Баротолмей дізнався, що в одного місцевого шляхтича є образ намальований на подобу Ченстоховської Пресвятої Діви Марії, який прослався дивами та зціленнями. Гіжицький розпочав будівництво костелу. Не встигли закінчити будівництво як сталося диво - каштелянова дружина одужала!
Інша представниця роду Гіжицьких – Катарина мала двох синів Каїтана й Тадеуша. Коли брати потрапили до турецької неволі. Каїтан довірився під опіку Пресвятої Діви Марії пообіцяв що по приїзду додоми відновить костел. Катерина Гіжицька в стражданні за своїми синами постійно плачучі втратила зір. Брати повернувшись з неволі додому, занесли матір в костел і поставили перед чудотворним образом. Гіжицька прозріла, а її сини, як і пообіцяли, відновили храм.
Що сталося з тим костелом достеменно невідомо Можливо він згорів. Але на початку ХХ ст. родинами Гіжицьких та Замойських зводиться новий костел. Храм було освячено 29 вересня 1906р. Старожитній образ Богоматері знаходився у головному вівтарі. Мав 90 см висотою та 55 ширини. Намальований на полотні приклеєному до дошок. Образ Пресвятої Діви Марії був оздоблений срібними шатами і срібною короною. За радянські часи в костелі зробили млин, а ще там діяла кузня. А потім… повний занепад. Донедавна костел був у дуже поганому стані. Зараз почалася його або реставрація або консервація.
Вище текст був написаний ще у 2008 році! То ж на 2022 рік, з моніторінгу фотографій в мережі інтернет, я не можу сказати, що костел ззовні візуально змінився і чи були проведені якісь ремонтні роботи. Але добре, що виглядне змінився у гіршій бік.
