Що глянути
Руїни козацької фортеці XVIIст., дві церкви, костел, руїни синагоги, старовинний - тут дійсно є на що подивитися!
Історична довідка
Першою письмовою згадкою датується містечко 1431 роком, коли Ягайло подарував Озаринці Свентославу з Задов'я із записом на тому маєтку 50 марок.
Поселення тут існували ще за прадавніх часів. Топографія розташування тільки сприяла утворенню сталого поселення. Археологічні знахідки на території давніх городищ доводять нам, що тут вирувало життя ще за часів палеоліту, пізніше тут були поселення трипільської та черняхівської культур. Юхим Сіцинський, відомий історик та дослідник писав, що "въ 50 саж. отъ черты местечка, на ровномъ видномъ месте, около 150 земляныхъ насыпей. Населеніе называетъ ихъ "Буртами". Каждая изъ насыпей имеетъ видъ конуса, основаніе коего представляетъ правильный четырехугольникъ"
"Турецька" Фортеця
На крутому правому березі річки Немійки на західній частині Озаринців у 1657 році була зведена фортеця. Вона мала обороняти місто та торгівельні шляхи, що проходили через Озаринці від постійних турецьких нападів. Ще біля Озаринців проходив так званий Волоський шлях - один з великих чотирьох татарських шляхів.
У 1690 році турецьке військо напало та зруйнувало замок. Посилаючись на історика Володимира Боніфатійовича Антоновича, у 1699 р., фортеця була відбудована козаками під керівництвом Остапа Гоголя (предка відомого письменника Миколи Гоголя). За іншими даними фортецю відбудовували під керівництвом славного козака Івана Богуна.
З часом фортеця занепала.
На двох фотографіях видно різницю приблизно в століття. Каміння з фортеці використовували самі мешканці Озаринців для власних будівельних потреб. А один з власників зробив в рештках замку хлібне сховище. Зараз від колишньої потужної фортеці лишилися рештки руїн, що покриваються землею, а влітку заростають травами.
Дякуючи українському історику та археологу Юхиму Йосиповичу Сіцинському, ми маємо опис, за яким можна приблизно уявити, яка це була фортеця. Отже, це була фортеця квадратна в плані, її площа складала 0,3 га, бік - 55м. В'їзд до фортеці знаходився в середині південного боку. Дослідник замків Поділля - Сіцинський зостав у північно-західному розі фортеці фундаменти вежі. Вона була в середині кругла, а зовні мала форму восьмигранника. Ймовірно башти були і по інших рогах, бо в північно-східній в землі було виявлено якійсь склепіння.
Вся площа була оточувалася мурами. Вздовж січної та північних мурів розміщалися муровані будинки. Під східним будинком були льохи. Східний зовнішній мур підпирали контрфорси. В західному мурі лишилися амбразури. На півночі з площі був ще другий двір, за площею такий самий, те квадратний, обнесений муром, але нижчим і вужчим.
Звісно, що Озаринський замок мав підземні ходи. Там свого часу знаходили й стару зброю і різні гроші же з часів римських імператорів.
Мешканці Озаринців називають свою твердиню турецька фортеця, або навіть крєпость. Чому саме крєпость - невідомо!
Синагога
Озаринці було типове єврейське містечко на Поділлі. Тут на XVIII ст. проживала досить велика іудейська громада. На середину ХІХ ст. тут було дві синагоги, а на початку ХХ ст. вже три! Дві було зруйновано. У 20-их рр. ХХ ст. було здійснено багато єврейських погромів. А та, що дожила до нашого часу – знаходиться в руїні.
Вона була споруджена в XVIII ст., прямокутної форми, двоповерхова. Була частково зруйнована в Другу Світову, коли в 1941 р. в серпні тут були замучені і спалені заживо 86 євреїв. Залишків чотирьох кам'яних колон на центральному (західному) вході, я не знайшла. На пам’ятці стара табличка, а сама будівля знаходиться в жахливому стані.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці
П'ятибанна церква Різдва Пресвятої Богородиці була зведена у 1865 - 1868 рр. на кошти графа Чацького.
До цього в селі існувала дерев'яна козацька церква. За різними даними, церква або згоріла, або її розібрали та продали, і навіть на паливо? (Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. – К.: 1995 р., т. 1, с. 204 з сайту Миколи Жарких "Прадідовська слава").
Нова церква має двоярусний різьблений вівтар.
Храмовими іконами вважаються образ Божої Матері Скоропослушниці та св.Онуфрія
Свято-Успенська церква
Храм був зведений у 1910 р. як допоміжний для церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Він знаходиться поруч. В Озаринцях проживала велика кількість вірян, і потреба в ще одній церкві була очевидною.
За часів радянської влади парафія була закрита, а приміщення використовувалося як склад, спортивна зала. Любили більшовики познущатися над святими місцями.
На 2008 рік , а фотографії були зроблені саме тоді, церква перебувала в негарному стані. Вартувало б реставрувати її.
Костел Воздвиження Хреста Господнього
Костел має форму класичної базиліки з шестиколонним тосканським портиком під трикутним фронтоном. Костел огороджений мурованим парканом, з західного боку розташована брама, яка має незадовільний стан. 2008 року тривали реставраційні роботи. Костел був побудований ще при власниках Дзедушських у 1741 році. До храму був спеціально замовлений орган з Варшави. За радянські часи храм не діяв, хрести було знято, а в приміщенні розмістили склад. Лише у 1987 році будівлю передали римо-католицькій громаді. Зараз костел є діючим
Старовинний млин в Озаринцях
Одноліток відновленому козаками замку, приблизно початку 18 ст. побудови. Він зберігся й до сьогодні. Водяний млин знаходиться вище ніж рівень води в ріці. Але до нього підходить довгий канал, який бере початок з тої ж Немії, але з завжди повноводного місця.