Корсунь-Шевченківський

Sightseeing. Цікаві місця Що цікавого подивитися в Корсуні-Шевченківському

Памятки та цікаві місця :

  • Садиба Лопухіних
  • Парк і паркові споруди маєтку
  • Швейцарський будиночок на території маєтку
  • Сховище цукрозаводу, 1831 р.
  • Житловий будинок, вул. Ярослава Мудрого, 40
  • Земська школа
  • Дендрологічна памятка - Дуб батька Хмеля
  • Пам'ятний знак "Містам-форпостам Київської Русі"
  • Городище

Історична довідка про Корсунь-Шевченківський

Літописне місто Корсунь було засноване Ярославом Мудрим 1032 року. Татаро-монголське військо на чолі з Батиєм зрівняло Корсунь з землею у 1240 р. Через декілька століть, а саме у 1585 Олександр Вишневецький, корсунський староста, руський магнат, князь гербу Корибут, значний політичний та військовий діяч Речі Посполитої, відновляє місто. зводить фортецю.

Власниками Корсуня в свій час були Януш Острозький, староста Ян Данилович та його родина. Корсунським старостою у період 1643-659рр був син коронного гетьмана Станіслава Конєцпольского - Олександр. Коронний гетьман відвідав сина в Корсуні у 1643 році.

До включення Корсуня у склад земель царської Росії у 1793, Корсунь також встиг побувати в руках родин Лещинських, Яблоновських та Понятовських. От з останніх і починається життя прекрасного палацу, про який в розділі нижче. Після включення до складу Російської імперії у Корсунь з'являються нові власники. Ярославський і вологодський генерал-губернатор, таємний радник, генерал-прокурор Петро Васильович Лопухин у 1799 р. отримує Корсунське староство. Його син Павло успадковує всі маєтки та титули, здійснює реконструкцію палацу, започатковує на Корсунських землям цукрову промисловість. Також він організував власний оркестр, на основі якого у 1861 р. було створено оркестр Київської російської опери. Зібрав багату колекцію творів мистецтв, художніх,скульптурних та літературних.

Останньою власницею Корсунського маєтку була Ольга Лопухіна-Демидова, троюрідна сестра Столипіна. 1918 року вона лишила Корсунь і виїхала до Німеччини.

Корсунь-Шевченківський відзначився бойовими діями і у ХХ столітті, а саме: на початку 1944р тут пройшла операція по оточенню та розгрому 80-ти тисячного угрупування німецьких військ. 14 лютого 1944 року Корсунь був звільнений від фашистів. В тому ж році місто отримало подвійну назву, на честь великого українського поета - Тараса Шевченка, який народився в селі Моринці, що всього за 34 км від Корсуня

Палац Лопухіних

У XVIIIст. у Корсуні, який став новою резиденцією Понятовського, потрібно було звести палац. Отже, на одному з островів оточеним річкою Рось був побудований спочатку дерев’яний садибний будинок за проектом архітектора Ж.А. Мюнц у 1781 – 1783 рр. тут, на одному з островів, що на р. Росі. А вже у зводиться 1787 – 1789 рр. – новий вже кам’яний палац під керівництвом архітектора Я.Д. Ліндсея.

Мурований палац задумувався як літня резиденція, де можна було б проводити серед зелені та свіжості проводити спекотні дні та відпочивати. В 1790 році Понятовський рушає в Італію, там він цікавиться розкопками, будує віллу в Римі, а повернувшись до Корсуня за 7 років бачить свій маєток в незадовільному стані. Він продає маєток російському уряду і повертається в Італію.

У 1835 році вже новим власником – Павлом Лопухіним розпочалася перебудова палацу. Тепер палац набув стилю російського романтизму з елементами неоготики та класицизму. По кутах споруду надбудовано кілеподібними кокошниками, над якими височіють башточки-бельведери. Обабіч головного входу на рівні першого і центрально симетрично на рівні другого поверхів розташовані відкриті тераси. Фасади по горизонталі поділені карнизами й гуртами.

Тоді ж була побудована і в’їздна брама в стилі французького середньовіччя з використанням неоготики. Така еклектика викликає враження казковості палацового ансамблю.

Палацовий ансамбль на сьогодні складається з:

  • палацу,
  • триповерхового флігеля,
  • в’їзної брами,
  • господарської добудови до неї,
  • швейцарського будиночка,
  • колишніх приміщень стайні й каретної, манежу, лазні,
  • будинку головної контори
  • та двох православних капличок.

Пройдемо через міст, помилуємо око живописом камяної Росі. Якщо вам пощастило нанести візит до Корсуня у літній час в хорошу погоду, не забудьте взяти купальні костюми.

Міст веде нас до парку, який було закладено ще у 1782 р. архітектором Ж.А. Мюнцом у стилі англійських ландшафтних парків. На жаль не збереглися ані турецька, ані китайська альтанки, давньогрецький храм, тріумфальна арка, єгипетський храмю Десьє висічений в скелі грот. Але його знаходять не всі.

Легенда

Закохався молодий шляхтич на ім’я Ян у кріпосну дівчину Наталку. Як не просив Ян викупити Наталку, не погоджувалася господиня маєтку. Молоді настільки були закохані один в одного, що взявшись за руки і поклявшись у кохання стрибнули у води Росі. На їх честь стоять бронзові статуї Яна та Наталки що стоять на скалі і дивляться у неспокійні води ріки.

Швейцарський будиночок

Сховище цукрозаводу

Мітки: Черкаська область, палаци, палаци та садиби, садиби, будинки, маєтки, пам'ятники, парки, пам'ятки природи,