Гарний флігель від маєтку
У Білорічиці від великого красивого маєтку Рахманових зберігся лише флігель. Тепер в його стінах діє Михайлівська церква. Ця архітектурна пам'ятка - одна - особливих у Прилуцькому районі.
Стара назва села Білорічиця - Вейсбахівка. Така назва була за ім’ям власника - на 1727 рік селом володів генерал граф Вейсбах. 1945 року Вейсбахівку перейменували на Білорічицю.
У ХІХ ст. ці землі належали поміщикам Рахмановим . 1873 року Олександр Рахманов одружується на донці декабриста Сергія Волконського – Олені Волконській-Кочубей.
Садиба Рахманової - Церква святителя Миколая
Маєток був великим. Він складався з чудового гарного ансамблю головного дому, флігеля для гостей, пекарні, церкви, садів, парку, озер та ставків. Житлові будівлі були зведені за проектом архітектора та майстра художньої кераміки - Олександра-Едуарда Юлійовича Ягна. До речі, Янгу належить і проекти за якими було побудовано церкву-усипальню Волконських та будинок Кочубея у села Вороньки. Тепер там нічого не збереглося. А церква була чудовою ;( і в архітектурному рішенні нагадувала палац в Білорічиці. Художні роботи в маєтку виконував майстр пензлю В.М. Соколов.
На жаль, зі всіх будівель зберігся лише флігель. Тепер це Свято-Миколаївська церква. Архітектура флігеля перекликається з російською та українською народною архітектурою. Перший поверх флігелю кам'яний, а другий дерев’яний. Будинок для гостей мав мансарди. Деталі дерев’яні та різьблені. Наличники та сандрики виконані у типовому російському стилі.
Головний великий будинок маєтку – палац Рахманової за архітектурним стилем перекликався з флігелем. Чимось нагадував давньоруські палати - терема. Будинок був триповерховим. Нажаль, будинок був зруйнований під час Другої Світової війни. І ми можемо побачити яким він був лише на старих фотографіях.
А от оригінальна церква, яка була зведена на території маєтку була розібрана вже після війни, у 1962 році
