ffd
gfg
Споруджена 1747-1762 рр. в стилі бароко архітектором І.Ф. Мічуріним за проектом архітектора Франчесько Бартоломео Растреллі, як особиста палацова церква імператриці Єлизавети.
Вважається, що це найменша споруда серед проектів архітектора Растреллі.
Глибина фундаменту церкви сягає 15м, висота 60м. Пристосування проекту до складного рельєфу київського пагорба цілком лягло на плечі Івана Мічурина. Церкву зводили на місці земляного бастіону фортеці XVII ст. Іван Федорович зводить двоповерховий будинок, що стоїть на землі тільки одним боком – він стає основою для верхньої церкви. На проекті Растреллі вхід до церкви був через пандус – похилий майданчик, зодчий Мічурин запропонував зробити сходи, що додало тільки величі споруди і додало деякий прозорий натяк: сходи нагору, до неба. Спочатку сходи були дерев’яними і лише в XIX ст. їх замінили на чавунні.
Церква прикрашена орнаментом розробленим Растреллі. Втілювали у життя ці орнаментні роботи українські майстри М.Квітка, Я. Шевлицький, В. Клецковський та російські. Внутрішні розписи виконав майстер Вишняков та художник Антропов, також брав участь український художник та майстер гравюр Г.К. Левицький. Роботи з деревом виконувалися майстрами в Петербурзі.
Андріївська вражає своєю повною стильовою композицією, витонченістю та благородством споруди. Церква п’ятибанна, але чотири бані розміщенні не на кінцях хреста, а по кутах – по діагоналі, що дає своєрідну оригіналість. Контрфорси в глухих кутах прикрашені декоративними маківками.
Глибина фундаменту церкви сягає 15м, висота 60м. Пристосування проекту до складного рельєфу київського пагорба цілком лягло на плечі Івана Мічурина. Церкву зводили на місці земляного бастіону фортеці XVII ст. Іван Федорович зводить двоповерховий будинок, що стоїть на землі тільки одним боком – він стає основою для верхньої церкви. На проекті Растреллі вхід до церкви був через пандус – похилий майданчик, зодчий Мічурин запропонував зробити сходи, що додало тільки величі споруди і додало деякий прозорий натяк: сходи нагору, до неба. Спочатку сходи були дерев’яними і лише в XIX ст. їх замінили на чавунні.
Церква прикрашена орнаментом розробленим Растреллі. Втілювали у життя ці орнаментні роботи українські майстри М.Квітка, Я. Шевлицький, В. Клецковський та російські. Внутрішні розписи виконав майстер Вишняков та художник Антропов, також брав участь український художник та майстер гравюр Г.К. Левицький. Роботи з деревом виконувалися майстрами в Петербурзі.
Андріївська вражає своєю повною стильовою композицією, витонченістю та благородством споруди. Церква п’ятибанна, але чотири бані розміщенні не на кінцях хреста, а по кутах – по діагоналі, що дає своєрідну оригіналість. Контрфорси в глухих кутах прикрашені декоративними маківками.
Церква прикрашена орнаментом розробленим Растреллі. Втілювали у життя ці орнаментні роботи українські майстри М.Квітка, Я. Шевлицький, В. Клецковський та російські. Внутрішні розписи виконав майстер Вишняков та художник Антропов, також брав участь український художник та майстер гравюр Г.К. Левицький. Роботи з деревом виконувалися майстрами в Петербурзі.
Андріївська вражає своєю повною стильовою композицією, витонченістю та благородством споруди. Церква п’ятибанна, але чотири бані розміщенні не на кінцях хреста, а по кутах – по діагоналі, що дає своєрідну оригіналість. Контрфорси в глухих кутах прикрашені декоративними маківками.
У 1891 р. В храм влучила блискавка, тоді було проведено реставрацію, справи якої вів справжній шахрай, а не майстер. Після реставрації храму кияни були шоковані - спотворили перлину Києва, відновлений купол був схожий на що завгодно, але не на купол. Генерал-губернатор терміново розпочинає справу по порушенню реставрації, витрат коштів, була зібрана спеціальна комісія зі збереження пам’ятки, а відновлення купола храму доручили відомому архітектуру Володимиру Ніколаєву. Цей справжній митець відновив купол лише за фотографіям, бо креслень не було!
Оригінальні креслення Растреллі вважалися втраченими, але їх було знайдено у Відні в музеї «Албертина» у 60-х рр. XX cт. За допомогою старих первісних креслень та архітектора Корнєєвої тільки у 1978р. куполам нарешті повернули їх первісний вигляд.
Інтер’єр Андріївської церкви вражає, захоплює, милує око своїм іконостасом. Це розкішний, триярусний іконостас з червоного дерева прикрашений позолоченим різьбленням є витвором мистецтва.
Ще до реставрації , яка закінчилася лише у 2020 році фотографувати не дозволяли. Раніше я радила купити фото вівтаря в храмі. Раніше тут у вихідні дні часто проводили камерні концерти починаючи з 19-30, відбувалися постійно і церковні служби.
Тепер тут музей. Кожен , придбавши квиток, може потрапити у середину дивитися та фотографувати скільки бажає.
А що було до цієї церкви?
Цікава історія виникнення храму і самого місця його розташування. Здавна на цьому місці зводили дерев’яні храми під «загальною» назвою Хрестовоздвиженська церква, але чомусь жоден з храмів довго не жив, то пожежа, то буревії знищували церкви.
Легенда про Андріївську церкву
Існує легенда, яку мабуть вже всі знають, але її наведу. Кажуть, що сам святий Андрій прийшов в Київ і поставив на місці де стоїть Андріївська церква хрест, відступилося море і заховалося під землю. Але з першим же дзвоном на горі, море знову вийде з-під землі і затопить Київ та Лівобережжя, ось тому і не має в Андріївської церкви дзвонів.
Фотогалерея "Андріївська Церква"
Подивитися більше фотографій можна тут - в альбомі "Андріївська церква 2020. Київ" сторінки Памяток України у Facebook (при бажанні, підписуйтесь на неї)