В цьому прикордонному селі, що на річці Локня, зникають поступово рештки церкви, хоча «відновлювальні» роботи наче проводяться. Звідси два кілометри по прямій і вже Росія.
Вперше Басівка в історичних документах згадується у 1662 році
Воскресенська церква Казанської Божої Матері
Зведена церква на кошти мешканців села Басівка у 1906-1912рр в пам'ять про заглиблих односільчан на Російсько-Японській війні 1904-1905рр. Храм був освячений на честь Казанської ікони Божої Матері. Недовго в церкві правилася служба Божа, у 1930році приход було скасовано, а приміщення церкви надано під сільський клуб. Під час Другої Світової війни богослужіння в басівській церкві було відновлено, як це часто відбувалося «при німцях». Вже після війни храм використовували як склад. Храм в аварійному стані, але, можливо, храму повна руйнація не загрожує. Внизу було помічено вхід з сучасними дверима та табличкою, що Храм належить до УПЦ МП. Місцеві мешканці кажуть, що інколи правиться служба.
Вартує вказати що в сусідньому селі Локня теж була церква зі школою та училищем, але будівля церкви не збереглася.
