В Юнаківці величний храм
Така близька і така далека Юнаківка відома туристу своїм ледь живим храмом - собором Різдва Богородиці, нехай не самим великим, але величним однозначно.
В особистому блозі я б написала «Нарешті цей гештальт закрила». Це було дійсно маревом протягом довгих 11 років. Бути всього в декількох кілометрах від Юнаківки і не заїхати. Але нова подорож подарувала багато нових відкриттів та вражень. Всьому свій час.
Юнаківка належала родині князів Голіциних, потім Іванові Харитоненко, і вже потім до Лещинських.
В Юнаківці було три храми, які були зведені за часи володіння Голіциних. До нашого часу лишився лише один.
Собор Різдва Богородиці
Собор був зведений у 1793-1806рр, досі достеменно невідомо хто був автор проекту. Авторство приписують відомому і модному на той час архітектору Джакомо Антоніо Доменіко Кваренгі. Хоча в інших джерелах, вказується інший архітектор Олександр Паліцин. Споруджувалася церква за стараннями священників та виключно на кошти місцевої громади. Будівництво проводилося на місці старої дерев’яної церкви, дзвіниця якої ще протрималася до 1823 року, коли священик Корнилій Краснокутський за свої кошти розпочав будівництво нової мурованої дзвіниці та огорожі.
Собор був зведений у 1793-1806рр, досі достеменно невідомо хто був автор проекту. Авторство приписують відомому і модному на той час архітектору Джакомо Антоніо Доменіко Кваренгі. Хоча в інших джерелах, вказується інший архітектор Олександр Паліцин. Споруджувалася церква за стараннями священників та виключно на кошти місцевої громади. Будівництво проводилося на місці старої дерев’яної церкви, дзвіниця якої ще протрималася до 1823 року, коли священик Корнилій Краснокутський за свої кошти розпочав будівництво нової мурованої дзвіниці та огорожі.
При церкві діяла церковно-приходська школа. В соборі довгий час зберігалася чудотворна ікона. Наприкінці 60-хх років, як не дивно, самими мешканцями села, серед яких було багато молоді, почалося занепадання храму. Все що можна було винести з церкви і скористатися, було викрадено, над чудовими фресками познущалися. Будівля церкви стала перетворюватися на руїну. Зараз церква знаходиться в довгостроковій відбудові. Видно щось заважає швидко провести відновлення єдиної в селі церкви. Хоча роботи було розпочато з 2004 року. Храм стоїть в лісах, які вже скоро і самі заваляться.
До певного часу храм не могли поділити дві конфесії. Станом на 2018 рік храм приписано до УПЦ МП.
В середині аварійний стан. Але звісно втриматися важко, щоб не зайти і не помилуватися залишками фресок.
