Помираючий костел
В Кобиловолоках, на краю села, усамітнився немов чернець - невеликий костел. який колись був парафіяльним храмом, а нині будівля, що поступово руйнується.
У 1891 році на кошти власників Кобиловолок - Дунін Борковських та за ініціативи о. Михаїла з Янова в селі закладається мурований католицький храм, у 1902 році освячений на честь Різдва Пресвятої Діви Марії. Спочатку костел був філіальним. А за майже чверть століття, у 1925 році Кобиловолоки стають самостійною парафією, до якої входили інші села, наприклад, Млиниська з симпатичним костелом каплицею, яка збереглася й нині перебуває незадовільному стані, а також каплиця (нині перетворена на адмінбудівлю) в селі Папірня, що було засновано на базі створення паперні. У 1765 році Рафал Скарбек біля Кобиловолок побудував підприємство з виробництва паперу, що і дало назву потім створеному селу.
Щодо радянського періоду історії костелу та парафії.
У 1891 році на кошти власників Кобиловолок - Дунін Борковських та за ініціативи о. Михаїла з Янова в селі закладається мурований католицький храм, у 1902 році освячений на честь Різдва Пресвятої Діви Марії. Спочатку костел був філіальним. А за майже чверть століття, у 1925 році Кобиловолоки стають самостійною парафією, до якої входили інші села, наприклад, Млиниська з симпатичним костелом каплицею, яка збереглася й нині перебуває незадовільному стані, а також каплиця (нині перетворена на адмінбудівлю) в селі Папірня, що було засновано на базі створення паперні. У 1765 році Рафал Скарбек біля Кобиловолок побудував підприємство з виробництва паперу, що і дало назву потім створеному селу.
Щодо радянського періоду історії костелу та парафії. У 1945 році останній парох Кобиловолоцького костелу виїжджає до Янова з деяким костельним майном. Решту передав до храму греко-католицької церкви. Після переселення більшості населення польської національності та римо-католицького віросповідання, парафію скасовують, костел закривають і вже з 1952 року будівлю колишнього храму починають використовувати під складське приміщення колгоспу. Нині споруда теж використовується як сховисько чийогось майна, більше схожим на мотлох. Стан колишнього костелу бажає кращого, будівля поступово руйнується.
Вигляд костелу в Кобиловолоках більш ніж скромний, зведений у неоготичному стилі, з круглим вікном-трояндою над входом, дах прикрашає сигнатурка з хрестом, що давно похилився на бік. Деякі вікна закладені цеглою, а фасадне забите дошками. Дах вкритий залізними листами.
На жаль, немає у села зацікавлення відремонтувати споруду і використовувати після реновації навіть не як храм, а щось інше, але з основною метою - зберегти пам'ятку.
Вигляд костелу в Кобиловолоках більш ніж скромний, зведений у неоготичному стилі, в плані простий хрест. На фасаді над входом розташоване кругле вікном-троянда. Дах прикрашає сигнатурка з хрестом, що давно похилився на бік. Деякі вікна закладені цеглою, а фасадне забите дошками. Дах вкритий залізними листами, з одного крила бокової частини листів нема, тільки дерев’яний каркас (Це небезпечно) Всередині на стелі збереглися РОЗПИСИ! Вони під загрозою зникнення. Доведіть до ладу хоча б дах!
На жаль, немає у села зацікавлення відремонтувати споруду і використовувати після реновації навіть не як храм, а щось інше, але з основною метою - зберегти пам'ятку.
Церква Різдва Христового
У Кобиловолоках є ще один старовинний храм, його побудували у 1882 році . Він діючий, і він в набагато кращому стані ніж його сакральний собрат костел. Церква Різдва Богородиці Господнього розташована в центрі села. Підозрюю, що саме в ній може зберігатися деякі речі з колишнього костелу. Нині, з 2009 року, це православна церква. Будівля церкви велика, потинькована шубою. На фасаді висить гранітна таблиця з надписом «Православна церква Святого Воскресіння побудована 1881-1882-го року Б. коштом парафіян с. Кобиловолоки за проводом Впр. О. Совітника й Пороха Теофіля Царєвича. Доукрашена маляром Теодором Гладким з Яворова».
Побувати на богослужіння під час пандемії ковідуі в церкві Різдва Богородиці можна віртуально на їх ютюб каналі https://www.youtube.com/@user-...
Як і в багатьох селах Поділля, в Кобиволоках є залишки старовинного цвинтаря. Як завжди, занедбані. Але вже радість - що є, що хоч щось зберіглося. На цьому забутому кладовищі ми можемо побачити скульптури у стилі народного наїву та цікавої форми хрести. Поховання датуються переважно другою половиною ХІХ та початком ХХ ст.
Що ще зі старого? Звичайний для Поділля знак на честь 50-річчя скасування панщини, встановлений 1892 року.
Коротка історична довідка про Кобиловолоки
Кобиловолоки - село давнє. Перша згадка датується аж 1394 роком як Кобиляки. В наступному - 15 ст. теж й ще неодноразово згадується в історичних документах. Назва не дає бути байдужим, викликає добру посмішку. Ймовірно виникла від місцини з поганими дорогами – бо ними конями волокли свої фіри, вози та екіпажі люди.
У період радянської окупації село мало безлику назву Жовтневе. І це так добре, що назву повернули первісну, історично. Гарна ж назва, насправді!
У селі було резиденція польських графів з родини Лосів, від якої не лишилося ані сліду.
Товариством «Просвіта було засноване тут 1890 року. При «Просвіті» був організований сільський хор і бібліотека. До речі, в Кобиловолоках діяло одне з найбільших в Галичині Братство тверезості, яке нараховувало 1012 осіб
А нині в Кобиловолоках діє спиртозавод, його присутність вітає в повітрі специфічними ароматами, які ви можете відчути власним носом. Заснований він був на базі гуральні, яку було тут засновано 1905 року. Так от, завод цілком би міг стати спонсором відновлення костелу. Але відроджувати пам'ятки це ж неприбутково. А могли б стати прикладом й для інших. Бо справа то свята.
