Перелік архітектурно-історичних пам'яток Ужгорода

Фортифікація:

• Замок-фортеця, (мур.) XX - XVI ст., вул.Капітульна, 33
• фундамент замкової церкви

Храми Ужгорода:

• Горянська церква Св.Миколи (мур.) 12 - 14 ст. пров.Музейний 190 / 0
• Шелестівська Михайлівська церква (дер.) 1777 р. вул.Капітульна, 33 а 172 / 0
• Хрестовоздвиженський кафедральний собор (мур.) 1646 - 1848 рр. вул.Капітульна, 11 164 / 0
• Резиденція єпископа (мур.) 1646 р. вул.Капітульна, 9 165 / 0
• Руська церква (мур.) 1930 р. Православна набережна, 23
• Синагога (мур.) 1911 р. пл. Театральна, 10

Житлові будинки:

• Садибний будинок у Радванці (мур.) к.16 ст. вул.Дієндеші, 8 167 / 0
• Особняк (мур.) 1920 р. вул. Берчені, 45

Міська забудова:

• Будинок правління Ужанського комітату (мур.) 1809 р. пл.Жупанатська, 3 166 / 0
• Шпихлір і винний погріб (мур.) 1781 р. вул.Ракоці, 2 1107 / 0
• Готель “Київ” (мур.) п. 20 ст. пл. Корятовича, 1
• Адмінбудинок (мур.) 1932-1936 рр. пл. Народна, 4
• Комплекс історичної забудови 16-19 ст. Пл. Народна, наб. Незалежності, вул. Довженка, вул. Свердлова, вул. Ракоці, вул. Менделеєва, вул. Ломоносова
• Будинок СШ № 4 1880 р. вул. Жупанатська, 10
• Будинок СШ № 1 1912 р. наб. Незалежності, 4
• Будинок СШ № 9 1885 р. пл. Ш.Петефі, 15
• Окремий будинок СШ № 10 (мур.) 1928 р. Православна набережна, 24
• Готель “Верховина” (мур.) п. 20 ст. пл. Театральна, 5
• Будинок банку (мур.) 1934-1936 рр. пл. Пушкіна, 1
• Будинок хімічного факультету УжНУ (мур.) 1896 р. вул. О.Фединця, 53

Ужгородський замок

48.621196, 22.305858   

Перша фортифікація в Ужгороді згадується ще у 903 році, коли за свідченням хроніки, резиденція князя Лаборца була знищена кочівниками-уграми

Ужгородський замок - найдавніша та найімпозантніша будова сучасного Ужгорода, гордість та краса не тільки міста, але й всього Закарпаття. На сьогодні це один з добре збережених замків в стінах якого розміщається краєзнавчий музей з різними цікавими експозиціями. . Фортеця розмістилась в східній частині міста на пагорбі вулканічного походження на стику гір і низовини. На подвір'ї від старовинної церкви святого Георгія зберігся лише фундамент.

Фортеця Унґ

Замок бере свій початок в VII - IX століттях, коли на території сучасної фортеці було споруджене укріплене городище білих хорватів. Перше письмове згадування про замок припадає на 903 рік, коли за свідченням хроніки Аноніма початку ХІІІ ст. «Gesta Hungarorum» («Діяння угорців») , резиденція князя Лаборца - фортеця Унґ була оточена кочівниками-уграми, князь втік з облоги, але його було схоплено та страчено.

У 1241 році, під час монголо-татарської навали, фортеця була повністю зруйнована. У XIV ст. Ужгородським замком володів угорський король Карл І Роберт, який у 1322 році віддаровує твердиню разом з деякими іншими замками Філіппу Другету. Філіпп очолював війська в багатьох походах, завідував королівською скарбницею та мав посаду палатина. Після смерті у 1327 році Філіп не залишив спадкоємців чоловічого роду. Король Карл Роберт передає ужгородський замок його молодшому брату - Жану. Рід Другетів володів ужгородським замком до 1691 року. Саме у 1384 нарешті фортеця в Ужгороді набуває споруд, які ми можемо бачити й сьогодні. На початку ХІV століття замок фундаментально перебудовується і набуває важливо стратегічно-оборонну функцію. Нова кам`яна фортеця набуває форми неправильного чотирикутника.

Після розпаду Угорщини в 1526 році, Ужгородський замок, як і інші замки Закарпаття, потрапляє у зону, де перетиналися політичні інтереси Габсбургів і Трансільванського князівства, що, звичайно, не кращим чином позначається на розвитку фортеці.

Наприкінці XVI-го століття була проведена повна реконструкція замка, було підсилено оборонні функції. Удосконалення вогнепальної зброї диктувало нові правила для фортифікаційних споруд.

Навколо фортеці було викопано рів 15-20 метрів завширшки і 5-10 метрів глибиною. Рів оточував фортецю з трьох сторін. А четвертої сторони фортецю захищав настільки крутий підйом, що ворог жодного разу не зважився штурмувати з цієї сторони. За проектом італійських інженерів, були проведені роботи по зміцненню обороноздатності замку – стіни стали більш міцними та вищими, було споруджено нові масивні бастіони на рогах фортеці. На цих вежах розміщували артилерію, яка тримала під обстрілом можливі підступи до замку.

Наприкінці ХVII ст. рід Другетів по чоловічій лінії вимирає. Ужгородський замок переходить у володіння графа Міклоша Берчені після смерті його дружини Христини з роду Другетів. Міклош отримує посаду наджупана комітат Унг. Він за допомогою французького військового інженера Лемера та інших спеціалістів відбудовує ушкоджені частини замка і зміцнює його.

В 1707 році сполохнуло повстання проти австрійців під проводом Ференца ІІ Ракоці, з яким підтримував тісні зв’язки Берчені, яке згодом переросло в національно-визвольну війну угорського народу, проте повстання в Ужгороді було придушене. Весною 1711 року замок, після короткого штурму, був зайнятий австрійською армією. Берчені та Ракоці були оголошені державними зрадниками та покинули країну.

Після Визвольної війни 1703-1711 років замок не відігравав важливої ролі. На 1728 році він був повністю був спустошений пожежею, після якої третій поверх так і не був відбудований. В 1735 році замок отримує нового володаря - барона Ференца Дюлаї. У 1775 р. на прохання єпископа Андрія Бачинського Марія Терезія передала замок Мукачівському греко-католицькому єпископству. Так замок був перетворений на духовну семінарію. Цей навчальний заклад діяв до 1945 року.

Навколо фортеці було викопано рів 15-20 метрів завширшки і 5-10 метрів глибиною. Рів оточував фортецю з трьох сторін. А четвертої сторони фортецю захищав настільки крутий підйом, що ворог жодного разу не зважився штурмувати з цієї сторони. За проектом італійських інженерів, були проведені роботи по зміцненню обороноздатності замку – стіни стали більш міцними та вищими, було споруджено нові масивні бастіони на рогах фортеці. На цих вежах розміщували артилерію, яка тримала під обстрілом можливі підступи до замку.

Наприкінці ХVII ст. рід Другетів по чоловічій лінії вимирає. Ужгородський замок переходить у володіння графа Міклоша Берчені після смерті його дружини Христини з роду Другетів. Міклош отримує посаду наджупана комітат Унг. Він за допомогою французького військового інженера Лемера та інших спеціалістів відбудовує ушкоджені частини замка і зміцнює його.

В 1707 році сполохнуло повстання проти австрійців під проводом Ференца ІІ Ракоці, з яким підтримував тісні зв’язки Берчені, яке згодом переросло в національно-визвольну війну угорського народу, проте повстання в Ужгороді було придушене. Весною 1711 року замок, після короткого штурму, був зайнятий австрійською армією. Берчені та Ракоці були оголошені державними зрадниками та покинули країну.

Після Визвольної війни 1703-1711 років замок не відігравав важливої ролі. На 1728 році він був повністю був спустошений пожежею, після якої третій поверх так і не був відбудований. В 1735 році замок отримує нового володаря - барона Ференца Дюлаї. У 1775 р. на прохання єпископа Андрія Бачинського Марія Терезія передала замок Мукачівському греко-католицькому єпископству. Так замок був перетворений на духовну семінарію. Цей навчальний заклад діяв до 1945 року.

Після Визвольної війни 1703-1711 років замок не відігравав важливої ролі. На 1728 році він був повністю був спустошений пожежею, після якої третій поверх так і не був відбудований. В 1735 році замок отримує нового володаря - барона Ференца Дюлаї. У 1775 р. на прохання єпископа Андрія Бачинського Марія Терезія передала замок Мукачівському греко-католицькому єпископству. Так замок був перетворений на духовну семінарію. Цей навчальний заклад діяв до 1945 року.

Легенда Ужгородського замку

Новітня історія Ужгородського замку

З 1946 р. й до сьогодні у замку діє Закарпатський краєзнавчий музей, де зібрана багата колекція, яка розповідає про всі епізоди з історії замку та його мешканців. Також в музеї розташована колекція бронзових речей, яка є однією з найвідоміших на теренах України.

Замок досить добре зберігся і представляє собою шедевр середньовічного романського стилю. Однак тут присутні й готичні риси з ознаками ренесансу. В палаці, який був перетворений на музей, нараховується понад 40 приміщень.

Сьогодні, Ужгородський замок - історична перлина Карпат. Замок проіснував більше тисячоліття, його стіни, його історія можуть розказати багато цікавого: про долю визначних людей та цілих народів, про десятки боїв та облог, про кохання та смерть. Замок живе своїм життям вже як музей, запрошуючи у гості сотні тисяч туристів кожен рік....

 Цікаві факти про Ужгородську фортецю:

• Ужгородська фортеця розташована на пагорбі вулканічного походження.
• Твердиня з трьох боків оточена сухим ровом глибиною у 10 м, в разі потреби який заповнювався водою.
• В'їзд до фортеці здійснювався через підйомний на ланцюгах міст.
• Твердиня вирізняється могутніми бастіонами на рогах оборонного муру.
• Фортеця набуло свого сучасного виду наприкінці XVII століття.
• Замковий палац мав три поверхи, після пожежі третій поверх ніколи вже не відбудовувався
• Вхід у палац через ренесансовий портал над яким розміщено відновлений герб графів Другетів.
• На гербі зображені чотири дрозди та стилізоване листя. На оригінальному гербі під чотирма птахами розміщувалися ще три.
• Ужгородський замок найбільший музей на Закарпатті.
• В Ужгородському замку зберігаються цінні стародруки, серед них «Королівське Євангеліє» (1401 рік), «Мукачівський Псалтир» (XV століття) та «Острозька Біблія» Івана Федорова (1581 рік)!