Свято-Георгієвський монастир
Данівський Свято-Георгіївський жіночий монастир був заснований в 1654 році ченцями з козелецького Троїцького монастиря, які шукали безлюдне та пустинне місце. В середині XVII ст. на два монастирі призначили одного ігумена. Таким чином дві обителі об’єднали в одну.
На початку будівлі Свято-Георгіївського монастиря були дерев’яні. Але за указом імператриці Єлизавети Петрівни за 1741р. та її пожертви у 2 тис карб. розпочали зведення мурованого головного собору. Храм мав бути схожим на собор Флорівського Київського монастиря. Імператриця зробила дійсно велику пожертву, але якимось чином при будівництві розтринькали гроші. Зведення нового храму завершилося тільки у 1754 році. При чому на металевий дах коштів вже не вистачило і храм покрили дерев’яним дахом. Але через два роки собор згорів. Кошти на відбудову храму надав козелецький полковник Юхим Дараган, який був одружений з сестрою братів Розумовського. 1770 року храм повторно освятили.
За своєю архітектурою храм наслідує структуру храмів Київської Русі. Але основною відмінністю є те, що його три бані розміщені на подовженій осі захід-схід тільки середньою навою. Це притаманно традиції побудови дерев’яних тридольних церков. Схожими по структурі є Святодухівський собор у Ромнах та, як згадувалося, Вознесенський собор Флоровського монастиря.
Зовнішній вигляд собору був досить скромний для того часу, коли панувало бароко. Колись собор мав дуже гарний головний портал, на малюнку Яблонського, зробленого у 1953 року дуже добре видно ліпнина у вигляді квітів, військової арматури, постаті ангелів, картуш з гербом. Схилий дах нагадує російські храми. Загальна архітектура храму схожа трохи на фортифікаційну.
Легенда про виникнення монастиря
Через ці території, які були вкриті лісами, проходив торговий шлях. Й на купців, що проїздили з великою кількістю товару напали розбійники. Такі напади закінчувалися й смертю тих, хто віз товари. Купці гарячо почали молитися святому Георгію, й сталося диво - нападники відпустили своїх бранців. Так вважається, що Господь таким чином через свого служителя священномученика воїна Георгія показав колись диво. На цьому святому місці потім почали споруджувати дерев'яні будівлі монастиря.
Неподалік Георгіївського собору був зведений у 1854р. теплий храм Святої Трійці В ньому правили службу до відновлення храму на честь св. Георгія
Монастир оточував колись високий мур, поруч з собором розміщена трапезна й Троїцька церква, двоповерховий корпус келій і чотириярусна вишукана барокова дзвіниця. На жаль, ця споруда до нашого часу не дожила.
Монастир значно постраждав в часи другої світової війни - він підпав під інтенсивний гарматний обстріл. Після війни було декілька разів спроб реставрації. У 1952 року, наприклад, були проведені реставраційно-консерваційні роботи.
У радянські часи на території монастиря розміщувався будинок пристарілих, він й зараз сусідствує з монастирем як Козелецький геріатричний пансіонат. Справжнє життя розпочалося тільки після того як 1995 року монастирські будівлі надали православні церкві. І отже, припинену діяльність радянською владою, монастир відновив як жіночий у 1995 році як сестринське суспільство.
Архівні фотографії за 1956 рік
Джерело спільнота в facebook Пам’ятки України на фото першої третини ХХ ст
На 1998 рік Георгіївський собор перебував в страшному напівзруйнованому стані. Та й решта будівель були в поганому стані. Відновлення розпочалося Перебуваючи на службі жовтневим вечором, я раділа майже повному відновленню храму. Новий іконостас скромний, але всередині собору проведено повний ремонт. На стінах гарні ікони. Ліворуч від іконостасу зберігається чудотворна ікона “Аз есмь з вамі и ніктоже на ви”. За переказом вона написана з благословення святого праведника о. Іоанна Кронштадського і була келійним образом святого преподобного Серафима Верецького. У 1937 році він повторив перед нею подвиг преподобного Серафима Саровського — провів протягом 1000 днів і ночей у молитовному уклінному стоянні.
У 1997 була подарована Свято-Георгіївському жіночому монастирю. 23 квітня 2002 Священним синодом УПЦ МП внесена до списку чудотворних.
Як доїхати до Данівського монастиря
Монастир розташований біля села Данівка, на березі річки старий Остер, та Остер, на території села Часнівці. Це у 7 километрів від Козелецького собору Різдва Богородиці, і конкретно 4,7 км від садиби Покорщина. Дістатися можливо на власному автотранспорті або у складі паломницької групи. Якщо ви віруюча людина, то другий варіант ліпше, так як ви будете мати змогу точно потрапити на службу та вклонитися чудотворній іконі.
А в монастир можна потрапити до 10 години ранку та вже після 4 години вечора. Дорога з Козельця була єдина й погана. Але якщо ви дійсно хочете отримати благодать і вклонитися іконі, це не має стати для вас на заваді