Свято-Миколаївський Крупицький монастир
Під час захоплення російським військом Батурину в 1708р. маонстир було пограбовано та зруйновано. Гедеона Одорського, ігумена монастиря за зв’язок з Івваном Мазепою було заслано в Соловецький монастир.
1803 року монастир було відновлено, в 1846 р. сталася пожежа.
1922 монастир було закрито, ченці вигнані. Унікальні артефакти бібліотеки були знищені. У тому числі й гетьманські універсали, царські грамоти на володіння маєтностями й угіддями, була знищена й рукописна книга з історії монастиря
Під час другої світової війни було дуже пошкоджено, на початку 60-их минулого століття на цеглу було розібрано собор!
Монастир, на який колись щедро жертвували гетьмани Іван Мазепа та Іван Самойлович, перетворився у руїни. На місці монастирського некрополя до недавнього часу був скотомогильник.
Дивом збереглася дзвіниця (1825 рік зведення ), будинок настоятеля (1834 рік зведення) та трапезна Спасо-Преображенська церква (1803 рік зведення). В останній було влаштовано школу.
Вже після набуття Україною Незалежності почалося відродження храмів та монастирі. Відроджувати Крупиницький монастир приїхали дві монахині матінка Дорофея та Афанасія. За словами самої ігумені Дорофеї, коли вони приїхали в жовтні 1999р не було нічого ні їжі, ні вугілля. На сьогодні виділені кошти на відновлення монастиря. Зусиллями відновлено домову церков, трапезну та келії. Монастир вже приймає паломників.
легенда про назву
Досить незвична назва монастиря пояснюється наступною легендою. «Коли Орда, не змігши подолати мури обителі приступом, облягла її й прирекла всіх, хто там був, на голодну смерть. Але Господь зглянувся на моління православних, і з хмари над монастирем посипалися манні крупи.» Срібний ковчег із жменькою крупи стояв на престолі аж до зруйнування Батурина Меншиковим. Орда не подолала, проте свої єдиновірці знищили.
Як доїхати до монастиря
Вартує зазначити, що монастир НЕ розташований ані в Батурині ані в Осичі. Його правильне місцерозташування - біля села Вербівка. Враховуйте при плануванні маршруту той факт що понтонного мосту через річку Сейм може і не бути, якщо ви поїхали короткою дорогою від Батурина. Мені, наприклад, довелося "форсувати" Сейм на човні, лишивши машину на іншому березі. і це пощастило, що була така переправа. ;)
