Коротка історична довідка про село Волосківці
Волосківці згадуються в акті за 1652 рік як Волоховичі. А за описом 1654 року опис села Волоське виглядає як «на острові городище старосвітське, на земляній осипі, огороджене стоячим частоколом, на проїздних воротах- башта. Все худо, розвалено, навколо ров, в якому тече р. Дягова. Церква дерев'яна Успіння Богородиці».
Вартує розказати, що у Волосківцях народився відомий український кобзар Т. М. Пархоменко (1872—1910). У 1902 році Т. Пархоменко брав участь у виступах народних співців на XII-му археологічному з’їзді, що відбувався у Харкові. Цікавий факт, що опікувався музикантом Микола Віталійович Лисенко. Він влаштував в оперному театрі в Києві виступ кобзаря-співця.
Памятки Волосківців:
- Церква 1765 р.
- Городище староруське
- Деревяна школа
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Зразок сакральної дерев’яної архітектури Лівобережжя XVII-XVIII - церква Успіння Пресвятої Богородиці буда зведена 1765 року. У ХІХ ст. будівля храму перебудовувалася та добудовувалася. Так з'явився додатковий об’єм у вигляді тамбурів з ґанками до первісного п'ятикамерного зрубу та сполучена з бабинцем масивна триярусна дзвіниця.
Всередині збереглися розписи-образи на стінах, а також розпис на склепінні нави. Всередині також вартує звернути увагу і на форму дверних отворів з трапецієподібним завершенням. В екстер'єрі та інтер'єрі також можемо зауважити різьблений декор з використанням традиційних народних мотивів.
Нині Успенська цеоква у Волосківцях вважається найстарішим деревяним храмом на Менщині та є пам’яткою архітектури національного значення.
Городище - замчище
На території сучасних Волосківців збереглися залишкі городища ХІ ст.
Дерев’яно-земляний замок зводився на цьому старому городищі при власниках Солтиках. Нині ця памятка археології та історії зневічена чорними копачами та поросла чагарями та травами, має нерівний рельєф на майданчику. Так от укріплення XVII ст. з’єднувалося зі старою церквою (вона існувала на місці до сучасної), що на пагорбі, за допомогою мосту, наприкінці XVI ст. (за даними В. Вечерського) або у першій половині XVII ст. (за версією О. Бондаря), дивись малюнок.
