Палац-садиба
Палац родини баронів Шимоновичів побудували 1914року прямісенько напередодні Першої світової війни. Поруч був розбитий парк, від якого лишився ймовірно тільки ставок (не бачила). Палац був скорше заміською резиденцією, переважно родина Шимоновичів перебувала в Чернівцях. Селяни дивувалися переказам робітників в маєтку спеціальному ліфту для їжі. Хоча подібні ліфти були досить розповсюджені в Європі.
1941 року Шимоновичі лишають Буковину. А в після війни будівлю колишнього палацу пристосовують під клуб, гарна ж будівля, чого добру пропадати. Потім приміщення займає дитячий садочок. Нині в колишньому палаці розташувалася сільрада. Проведено косметичний ремонт, пластик можемо бачити на фотографіях
Костел
Костел-капличка - родинна усипальня родини Шимоновичів, тут були поховані батьки барона та його маленький син. Зверніть увагу на герб який захований у ніші каплички
Деревяна церква архангела Михаїла
Успенська церква зведена 1782 року. Вона була досить колоритною. Раніше вона виглядала дуже гарно. Вартує лише подивитися на стару фотографію і порівняти з її сучасним бронявидом. Коли, вже прийде розуміння, що бляхові шоломи на церквах - це потворство?
"Вона нагадує одноверхі галицькі та подільські храми, де середнє приміщення перекрите невисоким пірамідальним зрубом у кілька колод. -як описує її в своїх книзі Григорій Логвин. На ньому стоїть невисокий, теж квадратний вертикальний зрубик, що за допомогою плоских парусів переходить у восьмигранний зруб, увінчаний красиво й енергійно нарисованою барочною банею з перехватом в основі та пропорціональним ліхтариком. Гармонійні членування споруди по вертикалі й горизонталі не вносять неспокою в силует. Інтер'єр цілком відповідає екстер'єру. Низенький бабинець контрастує з нефом, який через це сусідство здається більшим, ніж є насправді. В ньому висотне розкриття внутрішнього простору проведене послідовно й ефектно, бо дрібні членування бані створюють ілюзію значної висоти. Головний мистецький акцент, проте, робиться на невеликому, але дуже гарному іконостасі. Він має чотири класичних яруси, а по вертикалі - виразні членування двохярусним восьмиколонним ордером па сім полів. Акант, виноградна лоза та інші декоративні квіти стилізовані дуже своєрідно."
Опера з Дубівців
Буковинська земля дала світу чимало відомих особистостей. В Дубівцях у родині священника народився відомий тенор Орест Руснак. Він вчився співу в Пражській консерваторії у Євгена Фукса. Його дебют у 1923 році в Муніціпальному театрі Олмуца у ролі Рудольфо в опері «Богема». Наступні два роки він працював в міському театрі Кенігсберга. Також вчився в Берліні у Жака Штукгольда та у Мілані у Ларі. Працював в різних театрах. І отже 1931 року був прийнятий до Мюнхенської державньої опери . Він бере собі псевдо Рудольф Герлах-Руснак. Його він утворив від свого улюбленого героя опери «Богема» - Рудольфа. та прізвища своєї дружини Елізабет Герлах. Його гастролі проходили у США та Канаді, Польші та й в Україні (1930-1931 рр.) в театрах Харкова, Дніпра та Запоріжжя.
До вашої уваги запис передачі присвячений Оресту Руснаку
В Дубівцях збереглася споруда румуно-австрійських часів - стара школа. Як не дивно, в ній й досі є школа. Колись в цю школу ходила донька барона.
При школі з 1995 року діє музей-кімната оперного співака Ореста Руснака, де зібрані старі фотографії, деякі особисті речі, також є невеликий розділ присвячений брату співака - Денису. Він був видатним співаком-диригентом.
