Свято-Вознесенська церква
Найстаріша збережена церква Буковини Вознесіння Господнього була зведена XIV ст. Церква - унікальна представниця оборонних храмів в Україні хатнього типу!
Зведена церква аж 1453-1455рр. боярином Федором Вітольтом молдавського господаря Стефана Великого, про що підтверджує найдавніша у храмі фреска із чотирядковим авторським надписом і зображенням боярина Феодора Вітольда. Надпис «Аз пан Федір зовоми Витольда… хтитор храму сему…» у перекладі означає: «Я, раб Божий Вітольд, є засновником цього храму». Збереглася у архівах грамота купівлі-продажу про те, що боярин Вітольд придбав село Лужани 1421 року у Костя Вранича, сина Драгомира Вранича, боярина воєводи Олександра Доброго за чотириста татарських злотих. Тобто церкву Вознесіння Господнього дають 1450-ми роками? Але чи ж так? Читаємо далі.
Храм був оновлений 1770 року завдяки Марії Гаттин та Георгію Луці.
Реставрована 1896 року. Тоді, був прибудований дерев’яний притвор, збільшені прорізи у західній стіні, а на даху розміщено декоративні три баньки. Поруч того ж року звели деревяну дзвіницю, одноверху, каркасну, четверик на четверику.
1929 дах церкви та дзвіниці накрили оцинкованим залізом.
Остання реставрація відбулася 2008 року. Церква потребує догляду та опіки. Будівля храму страждає через дах й хоча його неодноразово ремонтували, але він потребує якісного ремонту. А так як на даху немає водозливних труб, тож уся вода стікає з даху під стіни. Через вологість на стінах почала з’являтися пліснява, яка становить загрозу знищенню унікальних фресок!
Унікальні фрески церкви в Лужанах
Ще у 30-ті роки ХХ ст. були розкриті деякі фрагменти фресок. А робота над розкриттям фресок у бабинці церкви розпочалася 1991 року. І це дивовижно, що за тиньком збереглося близько 80% фрескового стінопису. Важко уявити яка кропітка робота була проведена, як важко було вікривати шар за шаром,і як результат з-під 11 шарів затирок та побілок відкрилися світу середньовічні фрески.
У притворі фресковий стінопис розміщений переважно за календарним порядком й розпочинається з сцени "Різдва Пресвятої Богородиці". Написи зроблені кирилицею староукраїнською мовою. Також було виявлено багато графіті 16 та 17 ст., які лишали відвідувачі храму, й не тільки українською, а й польською та німецькою мовами.
Під час реставраційних робіт майстри Львівського спеціалізованого науково-реставраційного інституту "Укрзахідпроектреставрація» у липні 2006 року знайшли старовинну фреску зі зображенням Юрія Змієборця та старовинні розписи ХІІІ-ХV століття, виконані у візантійському стилі. Отже, цей факт визначає, що церква була зведена ще раніше - за 150 років її нині офіційного датування. Отже слово ктитор у надписі біля фрески тут виступає у значенні не засновника храму а того, хто перебудував, або якимось чином оновив храм, будівельно чи внутрішньо.
ктитор - κτήτωρ - особа, на кошти якої збудовано або заново убрано (іконами, фресками) православний храм чи монастир
Слід зазначити, що це унікальні за віком церковні розписи, бо датуються ХІІІ століттям, й таких немає більше в жодній церкві Західної України
«Усі знайдені у Вознесенському храмі фрески є самодостатніми, бо вони надзвичайно добре збережені, – каже Олег Рішняк, керівник відділу реставрації живопису інституту «Укрзахідпроектрестраврація». – І хоча про точний рік будівництва старовинної церкви зараз говорити передчасно, проте радіовуглецевий аналіз деревини з балок храму з можливою похибкою плюс-мінус 50 років показав, що храм було збудовано наприкінці XIII – початку XIV століття».
Зараз, храм переважно закритий. Відкривається тільки на великі свята, або для тих хто хоче звершити вінчання у цьому середньовічному храмі.
На території церкви під час археологічних досліджень було виявлено більше сотні поховань XVI-XVII ст., переважно, це були жіночі (вік 30-40 років) та дитячі скелети, також знайдено мідні та срібні монети.
Всі мої фото на цій сторінці зроблені стареньким фотоапаратом типу "мильниця" й датуються січнем 2007 року. Мені пощастило тоді потрапити всередину буковинської святині й на власні очі помилуватися стародавніми фресками. Дуже сподіваюся, що колись їх побачу знову та перефотографую більш якісно.
Відеосюжет про церкву в Лужанах "Найстаріша церква Чернівецької області руйнується"
Костел Святого Яна з Дуклі
Спочатку католицька громада села не мала власний храм, вірячи належали до парафії Водзвиження Хреста у Кіцмані. Лише 1843 року (або 1879 року з інших джерел) у Лужанах було споруджено філіальну дерев'яну каплицю. Поруч каплиці встановлено скульптуру св. Яна з Дуклі. Після того, як на початку ХХ ст. каплиця вщент згоріла, у 1914 року було зведено новий мурований храм. Є припущення, що за проектом відомого австрійського архітектора Германа Гельмера. 1926 року костел реставрували. За радянські часи тут був магазин , потім склад. 1993 року костел ввідали віруючим, зроблено ремонт. У 2007 році костел ще мав білий колір. Нині його колір світлозеленого кольору.