Що подивитися в Багате

Мета нашої подорожі в Багате - це руїни старого вірменського храму, який був побудований приблизно у XIV ст., а можливо і раніше. Хоча церква перебуває наразі у напівзруйнованому стані, проте, тут відчувається якась піднесеність духу. Тут дійсно добре. Прихильникам архітектурних витребеньок тут є чим помилувати око - дуже гарні бічні портали та різьблення!

Вважається, що церква не має аналогів в Криму, і є унікальною тому що пам'ятка архітектури є зразком поєднання різних архітектурних стилів, які притаманні вірменським та західноєвропейських храмам та мусульманських мечетям. (А ще чому буде відповідь нижче)

Церква святого пророка Іллі – пам’ятка національного значення України

Церква святого Іллі

 Історична довідка про Багате

Кримське село Багате розташоване на трасі Сімферополь - Феодосія, і зовсім неподалік від районного центру Білогірськ. Придорожнє кафе нагадує стару назву села - "Бахчі-Елі", що перекладається з кримсько-татарської як «Долоні саду». А й справді, садів тут багато.

Вперше документовано село згадується у 1783р., у статистичних книгах, також 1784 у Камеральном Описі Криму. Насправді, зрозуміло, що село має більш давнішу історію.

Його історія розпочинається ще від появи тут вірмен. У ХІ-ХІІ рятуючись від турків-сельджуків велика частина вірмен знайшла прихисток в Криму. На своїй новій Батьківщині, вірмени зводили храми. Деякі з них й досі збереглися, як, наприклад, у Феодосії.

Як вже зазначалося, пам'ятка архітектури – церква св. Іллі в селі Багате - є унікальним зразком поєднання вірменської, ісламської і західноєвропейської архітектури. Наприклад орнаментальне різьблення та сталактитові ніші зроблені у турецько-сельджукському стилі. Всередині храм прикрашають в нішах вірменські барельєфи. А от для романської архітектури характерні рішення стрілчастої стелі з нервюрами та арки. Портали нагадують притаманні перській та ісламські архітектурі піштаки. Це такі портали, які виступають з фасаду будівлі і зазвичай прикрашений каліграфічними та геометричними візерунками, глазурованими кахлями.

Таке рідкісне поєднання стилів створюють неповторний вигляд храму. Можна сміливо стверджувати, що він такий єдиний та неповторний на території Криму.

Сам храм зведений з бутового каменю і оштукатурений. Склепіння, покрівля та портали зроблені з обробленого каменю. Храм орієнтований з заходу на схід. Трохи цифр: ширина будівлі складає — 8.3 м, а довжина — 17.9 м

Примітні були рельєфи-ікони та розп'яття, нині вони втрачені.

Тепер обіцяний ще один факт унікальності вірменського храму в селі Багате. У вершині хрестового склепіння та в апсиді знаходяться зображення ягня зі прапором – це є символ Спасителя – Ісуса Христа. Радянський історик та археолог Анатолій Якобсон зазначає у статті «Вірменський монастир XIV століття поблизу Білогірська в Криму»: «Відомо, що образ ягня, як символ Христа, був у X ст. на Трульському соборі заборонений і відкинутий східнохристиянською церквою, але був утриманий латинським заходом. Подібні ягнята з лабарумами зустрічаються і на генуезьких будівельних написах Кафи». Вчений пов'язував західноєвропейські елементи храму з генуезькою колонізацією Криму у XIII – XV століттях.

На західній стіні зберіглося одне рідкісне зображення, яке вже непритаманне сучасному православ’ю’ю - барельєф, де у колі вічного життя зображений Бог-Отець поруч із древом життя. На дереві проглядається фігура змія.

Монастир св. Іллі

Ті руїни церкви, що ми можемо бачити сьогодні – єдине, що залишилося від монастиря святого Іллі. Монастир оточувала огорожа, на території були зведені келії для ченців та господарські споруди. Розкопки 1979 року віднайшли на північ від храму мури від огорожі, фундамети келій та інших будівель.

А нижче фотографія як виглядав монастир св. Іллі і селі Багате на початку ХХ ст.

За 60 метрів на захід від храму існував так званий фонтан. Це було оформлене монастирське джерело. Він ще був в середині ХХ ст. 1956 року навіть був виконане схематичне вимірювання «фонтану». Але вже у 60-их рр його чомусь розібрали.

Вартує зазначити, що споруди над джерелами доволі притаманні східній архітектурі, в тому рахунку і вірменській. Вода завжди мала велике значення для мешканців монастиря чи міста, тому облагороджування джерела мало й ритуальний характер. Давайте пригадаємо християнське Благовіщення, де саме воно відбулося. Саме біля джерела, куди приходила свята Діва Марія по воду, їй явився архангел Гавриїл і сповістив, що вона народить Сина Божого.

Це була надбудова над джерелом - приміщення в плані 3,8х6,15 м, висотою – 4,15 м. Вхід був влаштований з півциркульною профільованою аркою у східній торцевій стіні. Даних про інтер’єр на жаль немає.

Воронін Ю. в своїй статті «Вірменські пам’ятки Крима » зазначає, що джерело функціонує до сих пір.

Ймовірно я не побачила. А можливо, що вже й не було ніякого джерела

Цікавий факт, про монастир можна прочитати в різних джерелах, що службу проводив лише раз на рік, у день монастирського свята - Святого Іллі 20 липня (2 серпня за новим стилем). Я собі важко уявляю, як монастирі може бути служба божа лише раз на рік. Ймовірно, тут є якісь певні нюанси. Можливо монастир був відкритий для мирян в цей день

Неподалік від монастиря, в трьох кілометрах, було знайдено камінь із зображенням хреста та датою 1031 року ( це вірменське літочислення, що стандартному 1582 року – отримуємо як раз XIV століття).