Козацьке

Маєток Трубецьких

Палац Трубецьких міг би бути перлиною на теренах Херсонщини. Гарний, романтичний, в стилі європейських псевдо замків з використанням елементів готичного стилю він був справжньою архітектурною прикрасою. Зводився маєток і справді наче фортеця - підпірні стіни, башта, містки, аркбутани створюють нижній ярус споруди, який ще укріплюють сам берег річки. Палац був побудований з використанням елементів готичного та ренесансного стилю. Палац був двоповерховим, прикрашений башточками з високими шпилями. Зверху від палацу до річки вели кам’яні сходи.

подвійна панорама маєтку Трубецьких

Цей палац був зведений 90-ті роки ХІХ століття Петром Трубецьким замість старого, який був зруйнований буревієм. Петро Трубецькой отримав маєток Козацьку у спадщину. Тож пан завзято вирішив розвивати його. Новий палац був більшим та набагато просторим. Мав 30 кімнат. А територія маєтку його була розширена. Також в Козацькому було висаджено виноградники, що дозволило розвивати виноробство. З часом Козацьке стало зразковим виноробним господарством.

Архівні фотографії маєтку в Козацькому

Фотографії з Богуславського архіву з фб сторінки "Нова Каховка Туристична"

В радянські часи тут розміщалася спочатку комуна, після другої світової палац відремонтували і розмістили тут школу. Навчальний заклад в колишньому палаці Козацького проіснував до 70-их рр. ХХ ст., а потім будівля потерпіла від пожежі. Більше вона не відновлювалася.

Поряд з руїнами маєтку князя Петра Трубецького у селищі Козацьке вирують блискучими водами унікальні степові водоспади. До них важкувато дістатися. За легендою ці водоспади утворилися від сліз закоханих в князя жінок, який був ще тим серцеїдом. Й насправді, наприклад Петро Трубецькой загинув від пострілу ревнивого чоловіка – його ж племінника з родини Крісті й з дружиною якого Петро поїхав кататися на своєму авто, а потім усамітнилися на вокзалі в особистому вагоні князя.

У своїх спогадах «Історія одного господарства» Володимир Петрович Трубецький, останній власник маєтку "Козацьке", син засновника Палацу Петра Трубецького розказує: «У 80-х роках XVIII ст. прадід мій, генерал – ад’ютант Государя Олександра Павловича, граф Василь Васильович Орлов – Денисов, проходячи з козаками з Криму на північ, зупинився на ночівлю на березі Дніпра за 70 верст від Херсона. Заїхавши до сусідської поміщиці графині Браницької у село Кам’янку, провів вечір, посперечався з нею, на парі виграв у неї цей маєток з прилеглою до нього землею.

Місцевість була дика, ковиловий степ, широкий Дніпро та заливні луки, які звуть там плавнями. Місце це сподобалось прадіду і він велів побудувати на гірському березі Дніпра дім – копію Московського Рум’янцевського музею з місцевого каменю, збудував казарму, конюшню та господарські будівлі. Назвав він вигране помістя «Козацьке» у пам’ять своєї щасливої ночівлі».

Граф Василь Васильович Орлов – Денисов більше ці землі й не відвідував, занадто далеко вони були розміщені, довга незручна дорога. Керували маєтком управителі, в основному це були німці-колоністи.

Графиня Любов Орлова-Денисова отримує Козацьке в якості приданого у шлюбі за Миколою Трубецьким. Однак подружжя теж не відвідує цей маєток. І лише їх син Петро як спадкоємець приїжджає до Козацького подивитися на маєток.

Володимир Трубецький наводить спогади свого батька - Петра «Я пам’ятаю його розповідь, що перша подорож до Козацького була одноманітно-монотонною. Батько мій не застав ні будинку, ні маєтку, збудованих дідом. Вітер зніс дах у Дніпро, а речі поступово розікрали управителі, і коли він прийняв в управління маєток, то з обстановки палацу ледь набралось добра на 200 рублів… Але стіни стояли, у них звивали гнізда сови, і крім моторошного почуття смерті й старості нічого не викликали, не дивлячись на чудові колони старого часу. Батько мій звелів знести з лиця землі рештки старої нежилої величі, залишивши лише підвальний поверх, у якому згодом жила 21 сім’я службовців і який, після японської війни, робочі прозвали Порт-Артуром. На новому місці він збудував дім.»

Як зазначає історик Богдан Кравчук, що підвальні приміщення старого палацу дожили й до наших днів "Підвальне приміщення Палацу Графа В.В.Орлова-Денисова збереглося до сьогодні і складає п’ять кімнат, що знаходяться в лівому крилі Палацу Князя П.М.Трубецького (якщо стояти спиною до Дніпра)."

Мітки: Херсонська область, руїни, палаци, палаци та садиби, маєтки,