Будинок Городецького
вулиця Банкова, 10
Містичні звірі, голови диких звірів, птахи, жінки на дельфінах прикрашають унікальний будинок, який був першим побудований в Києві з цементу, а також з одного боку має три поверхи, а з іншого аж шість. На розі будівлі «живе» великий пітон, а слонячі хоботи «працюють» водостоками. «Будинок з химерами» – так називають кияни одну з візитівок свого міста, будинок архітектора Владислава Городецького.
Будинок розташований за адресою Банкова, 10, (навпроти адміністрації президента). Цифра 10 навіть виліплена на самій будівлі.
Розпочалося будівництво у 1901 році, а всі внутрішні роботи були закінчені 1903 року. Остаточне ж заселення квартирантів в решту шість електрифікованих квартир відбулося у 1904 р.
Як вже зазначалося, будинок був побудований повністю з цементу. Для більшої безпеки зверху на 50 бетонних паль було покладено бетонні «подушки». Місце на якому зводилася споруда було взагалі непридатне для будівництва. Але пан Городецький вирішив довести, що і на крутому схилі і з новітнього для того часу матеріалу можна побудувати міцну споруду. А так як Городецький був майстром своєї справи, то й справжній архітектурний шедевр. Навіть, подейкують, було ціле парі, чи зведе Владислав тут будинок чи ні. Архітектор виграв.
З будинком пов’язано декілька легенд. Одна з них «народна». Нібито, Владислав Городецький побудував будинок у такому стилі на честь своєї доньки, що втопилася у Дніпрі. Насправді, донька пережила тата, а тато просто полюбляв Африку, сафарі, та взагалі зводив цей будинок до свого 40-річчя.
Перше, на що звертаєш увагу – це дивовижні скульптури, якими щедро оздоблений будинок. Ці скульптури створив Еліо Саля, а його брат — Юдженіо Саля — виконав мальовничі панно вздовж сходів і в житлових кімнатах. Потрапляючи в парадний вестибюль, виникало враження, що перебуваєш десь на казковому морському дні.
Квартири мали по 8 кімнат. В квартирі № 3 жив сам Городецький, її площа складала навіть за сучасними мірками багато – 380кв.м. Мешканці будинку на сніданок отримували свіже молоко від корови, яку тримали у корівнику неподалік будинку. Також мешканцям надавався персональний винний підвал, склад для дров, стайня, сарай для екіпажу, кімнатка для кучера
Купівля землі під будинок обійшлася Городецькому у 15,5 тис карбованців, а вартість будівництва оцінювалася у 65 тис. На жаль, через скрутне фінансове положення у 1912 році Владислав Городецький був змушений закласти свій будинок. Так, 1913 року відомий будинок став власністю Товариства бурякоцукрового рафінадного заводу «Благодатинське», яке очолював інженер Даніїл Балаховський, син київського купця. У листопаді 1916 року будинок Городецького перекупив Самуїл Німець, купець першої гільдії.
Кажуть, що будинок ще зводився як реклама нового матеріалу. Нібито, сам власник цементного заводу в Києві – Ріхтер навіть безкоштовно постачав цемент для будівництва. Але відомо, що сам Городецький був співвласником цементного заводу. Але цемент не встояв перед роками – наприкінці ХХ ст. будинок розколовся навпіл. Лише під половиною будинку вбили палі, решта зведена на звичайному стрічковому фундаменті, тримаюча функція була порушена. Будинок тріснув саме на стику цих фундаментів, і нахилився в бік теперішнього офісу Президента України на 33 см, а в бік театру імені Івана Франка — на 10 см. Будинок був терміново реставрований. За часів незалежності будівля спочатку належала Міністерству охорони здоров'я України. Пізніше «Будинок з химерами» мав статус музейно-культурного центру. На його базі як філію Національного музею було створено центр «Шедеври мистецтва України». А я ще пам’ятаю часи, коли будинок ще був поліклінікою №1
Коли відвідаєте будинок, не забудьте загадати бажання і щоб, воно виконалося, обов’язково знайдіть крокодильчика. Він десь поруч :)
Фотогалерея будинку
Більше фотографій будинку Городецького на Банковій у фотогалереї на фейсбук тут
Міський особняк Лібермана
вулиця Банкова, 2
