Архітектурно-ландшафтний комплекс просто неба представляє архітектуру та побут усіх історико-етнографічних регіонів України: Наддніпрянщини та Поділля, Слобожанщини, та Полтавщини, Буковини та Карпат, Полісся та Півдня.
Надзвичайно цікавий музей радо зустрічає відвідувачів, вражає великою експозицію, яка розташувалася на площі більше 130 га, захоплює краєвидами та сільськими сюжетами. В музеї постійно відбуваються виставки, проводять цікаві інтерактивні екскурсії та майстер класи, відзначають різні свята залучаючи артистів, майстрів, відбуваються ярмарки. Сюди обов'язково вартує приїхати, щоб пізнати культуру, архітектуру, побут населення України, з користю та приємно провести час, і, звісно, відпочити.
Національний музей народної архітектури та побуту України. Фото жовтень 2023 року
Як вже зазначалося, у Національному музеї народної архітектури та побуту України представлено експонати з усіх історико-етнографічних регіонів України, отже складається з таких частин-експозицій:
- Середня Наддніпрянщина,
- Полтавщина і Слобожанщина,
- Полісся,
- Поділля,
- Південь України,
- Карпати
- Зона Вітряків,
- Українське село 60-х — 70-х років ХХ століття
За типами обєктів можна експозиції умовно поділити на:
- Храми
- Хати, житлові будинки та господарчі споруди
- Млини
- Громадські будівлі різного призначення
Спробуємо розглянути більшість з них
На території музею розташовані старовинні дерев’яні храми з різних областей України
Cтаровинні дерев’яні храми в Пирогові
Церква Святого Архистратига Михаїла, Київщина
Церква Святої Великомучениці Параскеви, 1742 р., Черкащина
Тридільна тризрубна дерев’яна церква Святого Архистратига Михаїл із с. Дорогинка, Фастівського району датується 16 ст. Має три верхи, з середньою домінуючою банею. Зведена з соснових брусів.
Церква Святої Великомучениці Параскеви була зведена 1742 р., перенесена до музею з села Зарубинці, Монастирищенського району, Черкаської області. Це тридільний храм будувався з дубових брусів. Всередині п’ятиярусний іконостас.
Церква із с. Кисоричі
Церква Воскресіння Господнього була зведена у 1780-их рр. в селі Кисоричі, що на РІвненщині. Зараз в цьому селі теж є дерев’яна церква, початку ХХ ст., зведена в єпархіальному (або синодальному) стилі. В музей храм перевезли у 1978 р., коли він вже перебував в аварійному стані. Завдяки реставрації, було відновлено верхи церкви.
Церква святителя Миколая Чудотворця, 1817 р, Тернопільська
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1792 р., Закарпаття
Українська хата
- Садиба із с.Неморож, Звенигородський район, Черкаська область. Реконструкція житла кінця ХІХ-початку ХХ ст малоземельного селянина
- Садиба із с.Таборів, Сквирський район, Київська область. Хата ХІХ ст та комора кінцяя ХІХ ст. села Хижинці, Лисянського району, Черкаської област
- Садиба із с.Яснозір'я-1, Черкаський район, Черкаська область. Хата кінця ХІХ ст.
- Садиба із с.Шевченкове. В цій хаті до 1954 року жили люди, а саме онук брата Тараса Шевченка - Микити Тиміш Петрович Шевченко. Хата перевезена з батьківщини Тараса Шевченка - села Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області. Також на подвірії розміщено:
- Комора, кінець ХІХ ст. з села Сухини, колишнього Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області.
- Погрібнік з села Майдайнівка, Звенигородського району, Черкаської області
- Повітка, село Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області
- Хлів з повіткою, село Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області
- Садиба із с.Хрещатик, Хата та повітка з села Хрещатик, Черкаського району Черкаської області, зведена 1875 року. Комора кінця ХІХ ст. з села Моринці, Звенигородського району, Черкаської обл.
- Садиба із с.Яснозір'я-2, Черкаський район, Черкаська обл. Хата 1907 року заможного селянина. Комора початку ХХ ст., погрібник, колодязь, повітка (воловня), хлів з повітами, клуня - все з села Яснозір'я, Черкаський район, Черкаська обл.
- Садиба священика із Мизинівка
- Садиба с. Старі Бабани
- Садиба із с.Рижавка
- Шинок із с.Бабанка
- Садиба із с. Солониця
- Хата із с. Дударків
- Садиба із с. Бзів
- Садиба із с. Мала Каратуль
Гражда з Яворова
- Хата з села Гарячинці, Новоушинцького району, Хмельниччина. Характарна для південних району області. Зведена наприкінці ХІХ ст.
- Хата з села Кадиївці, Кам’янець‑Подільського району Хмельницька область. Ця тридільна хата зведена 1892 року. В одній з частин - святковій - представленийінтер’єр початку ХХ століття
- Хата з села Луги, Чечельницького району Вінницької області. Стіни цієї тридільнох хати рублені з дубових колод. Житло зведене 1842 року. Інтер’єр житла традиційний для другої половини ХІХ століття.
Хата з села Пужайкове
- Хата з села Яришів, Могилів‑Подільський район, Вінниччина. Ця хата селянина середнього достатку побудована в кінці XVIII століття.
- Хата з села Пужайкове, Балтський район, Одеська область належала заможному господарю і була зведена в середині ХІХ ст. У просторій кімнаті-світлиці діє виставка «Ткацтво Поділля»
- Хата з села Крищинці, Тульчинського району Вінницької області. Ця хата належала гончарю Східного Поділля. У хаті відтворений традиційний інтер’єр кінця ХІХ – початку ХХ століття. В інтер’єрі представлено багато керамічних виробів як-то горщики, миски, баньки, та навіть, дитячі іграшки.
- Бурдей, село Слобода‑Яришівська, Могилів‑Подільського району Вінницької області. Напевно однин з найціковіших зразків житлової побудови. Такі хатиночкі - напівземляні або навіть земляни - були житлом для бідного населення. Вже у ХІХ ст. воно було доволі не розповсюдженим, а на ХХ ст сталі доволі рідкісним і використовувалося тоді як літня кухня чи зимник для бджіл. Ця хата реконструйована за описами хатин другої половини ХІХ ст.
- Хата із села Старокозаче
Білгород‑Дністровського району Одеської області середини XIX століття. - Садиба із села Михайлівка, Новоодеський район, Миколаївська область.
Окрім хати Михайлівки на території садиби представлено типовий змішаний тип двору. Тут є хлів, конюшня та половник, вони в одному ряду з хатою, а комора, літня кухня з погребом та вівчарня розташовані окремо, крім того тут представлена басіна - це така ємність, яка була розповсюджена на Півдні України для зберігання води, зазвичай вона була у землі.
- Хата із села Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області. Представляє житло заможних селян початку ХХ ст. і є типовою для населення підгірської Буковини.
- Хата із села Коритне Вижницького району Чернівецької області, збудована із деревини смереки і тополі у середині ХІХ ст. Особливість декору - смуги коло вікон та дверей, які характерні саме для Вижницького району
- Хата із села Стеблівка Хустського району Закарпатської області, побудована у другій половині ХІХ століття з матеріалу від старої хати. Такий тип будинку поширений в південних районах Закарпаття. В інтер’єрах хати представлено весь асортимент гончарних виробів майстрів Хустщини кінця ХІХ – середини ХХ століття
- Хата із села Медведівці Мукачівського району Закарпатської області. Стіни хати рублені з букових кругляків. Типова традиційна пам’ятка народного будівництва Мукачівщини ХІХ століття
Хата із села Стеблівка, Закарпаття
- Хата із села Стричава Великоберезнянського району Закарпатської області. Особливість хати в її довжині - насправді це одна споруда є комплексом під одним дахом і складається з самої хати, сіней, комори, стодолі, стайні). Такий тип хат є традиційним для лемківського будівництва.
- Хата із села Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області Хата побудована 1807 року. Це один із найстаріших бойківських зразків архітектури в музеї. В приміщенні діє виставка «Різьблені та мальовані скрині Карпат». В її експозиції можна побачити мальовані скрині зі Львівщини, Закарпаття, Буковини та різьблені скрині з Гуцульщини й Покуття.
- Хата із села Теребля Тячівського району Закарпатської області Є характерним зразком житлової архітектури жителів Закарпаття XVIII–XIX століття. За даними дослідників, це найстаріша закарпатська хата в музейній експозиції «Карпати».
Бойківська хата з села Рекіти
- Хата із с. Сімерки, Перечинського району, Закарпатської області Збудована наприкінці ХІХ ст. і є характерним зразком народного житла лемків.
- Хата із села Теребля Тячівського району Закарпатської області Є характерним зразком житлової архітектури жителів Закарпаття XVIII–XIX століття. За даними дослідників, це найстаріша закарпатська хата в музейній експозиції «Карпати».
- Хата із села Розтока Міжгірського району Закарпатської області З усіх сторін деревяна хата оточена призьбою, яка маю назву «пуд хижа». Вона характерна для Закарпатської Бойківщини, бо викладалася з каменю.
- Хата із села Рекіти Міжгірського району Закарпатської області, середина ХІХ століття, найбільш розповсюджений традиційний тип житла бойків.
- Хата із села Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області є рідкісним зразком архітектури Східної Бойківщини кінця XIX століття
- Ґражда із селища Верховина Івано-Франківської області. Ґражда – це гуцульська садиба, що є комплексом житлових та господарських споруд, з’єднаних по периметру дерев’яними стінами. У хаті цієї садиби експонуються ікони на склі, цей вид мистецтва найбільш поширеним був у гірських районах Карпат, на Покутті та Поділлі.
- Хата із села Шепіт Косівського району Івано-Франківської області це класичний тип гуцульського житла, неподалік розташована традиційна гуцульська надвірна комора.
- Хата-бухня із села Шепіт (присілок Рунок) Косівського району Івано-Франківської області. Це типова бідняцька житлова споруда, характерна для Гуцульщини кінця ХІХ століття.
- Ґражда із села Яворів (присілок Буковець) Косівського району Івано-Франківської області За переказами, цей зразок гуцульського замкнутого двору зведений відомим майстром із Гуцульщини Дмитром Бучуком для своєї родини в кінці ХІХ століття. У ґраджі демонструється виставка «Дім Памфіра», на якій експонуються костюми та інший реквізит, використані під час зйомок фільму «Памфір»
- Хата-бухня із селища Верховина (присілок Кривець) Івано-Франківської області. Ще одна хата для бідних гуцулів, вона збудована в кінці ХІХ століття
- Хата із села Бережниця Верховинського району Івано Франківської області Будівля є одним із архаїчних зразків житла Гуцульщини XVIII–ХІХ століття.
- Колиба із села Волове Верховинського району Івано-Франківської області Це реконструкція восьмигранної колиби початку XX століття. Споруда використовувалася гірськими лісорубами як тимчасове житло. Посередині колиби викладене каменем місце на ватру (вогнище), а над нею в даху – димник.
Млини України в музеї Пирогово
Млин з Пилипця, кін. ХІХ ст.
В Національному музеї народної архітектури та побуту України представлена чимала кількість млинів з різних куточків України. Тут є водяні млини, і голандського типу (с. Олександрівка, Херсонська область), безліч вітряків, при чому з них є і стовпового типу, шатрового, типу кругляк ( з с.Юнаківка)
- Вітряк з с. Боровиця, Чигиринський район, Черкаська область (на центральному вході ліворуч)
- Вітряк з с. Сасинівка, Пирятинський район, Полтавська область (на центральному вході праворуч)
- Вітряк з с. Канонівка (розпочинає зону вітряків)
- Вітряк з с. Лютенські Будища, Зіньківський район, Полтавська область (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Нурове, Балаклійський район, Харківщина (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Благовіщенка, Запорізька область (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Скаргівка, Луганщина (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Городище, Піщанський район, Вінниччина (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Лівинці, Кельминський район, Чернівецька область (Зона вітряків)
- Вітряк з с.Вільшана, Харківська область (Зона вітряків)
- Вітряк з хутора Кудрявий, Охтирський район, Сумська область (Зона Слобожанщина)
- Хата-млин з с. Ломачинці, Чернівецька область (Зона Поділля)
- Водяний млин із с. Ломачинці, Чернівецька область (Зона Поділля)
- Водяний млин із села Пилипець, Закарпаття (Зона Карпати)
- Водяний млин із села Снідавка, Закарпаття (Зона Карпати)
- Вітряк із с. Кримне, Старовижевський район, Волинська область (Зона Полісся)
- Вітряк із с. Смолин, Чернігівська область (Зона Полісся)
- Вітряк із с. Ширяєве, Путивльський район, Сумська область
- Вітряк із с. Мале Морочне, Зарічанський район, Рівненська область
- Вітряк із с. Юнаківка, Сумська область
- Вітряк із хутору Лісовий,Ніжинський район, Чернігівська область
- Млин із с. Об’єднане, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область
- Вітряк із с. Олександрівка, Білозерський район, Херсонська область (Зона Південна Україна)
Різні громадські споруди
7. Сільська управа кінець ХІХ - поч. ХХ ст. із с.Мліїв, Городищенського району, Черкаської області
9. Школа із с. Лоташове
Гамазей 1897 рокуз села Рудницьке, колишнього Баришівського району, Київської області
Хата-шкальня (шинок). с. Теремці, Хмельниччина