Архітектурно-ландшафтний комплекс просто неба представляє архітектуру та побут усіх історико-етнографічних регіонів України: Наддніпрянщини та Поділля, Слобожанщини, та Полтавщини, Буковини та Карпат, Полісся та Півдня.
Надзвичайно цікавий музей радо зустрічає відвідувачів, вражає великою експозицію, яка розташувалася на площі більше 130 га, захоплює краєвидами та сільськими сюжетами. В музеї постійно відбуваються виставки, проводять цікаві інтерактивні екскурсії та майстер класи, відзначають різні свята залучаючи артистів, майстрів, відбуваються ярмарки. Сюди обов'язково вартує приїхати, щоб пізнати культуру, архітектуру, побут населення України, з користю та приємно провести час, і, звісно, відпочити.
Як вже зазначалося, у Національному музеї народної архітектури та побуту України представлено експонати з усіх історико-етнографічних регіонів України, отже складається з таких частин-експозицій:
- Середня Наддніпрянщина,
- Полтавщина і Слобожанщина,
- Полісся,
- Поділля,
- Південь України,
- Карпати
- Зона Вітряків,
- Українське село 60-х — 70-х років ХХ століття
За типами обєктів можна експозиції умовно поділити на:
- Храми
- Хати, житлові будинки та господарчі споруди
- Млини
- Громадські будівлі різного призначення
Спробуємо розглянути більшість з них
На території музею розташовані старовинні дерев’яні храми з різних областей України
Cтаровинні дерев’яні храми в Пирогові
Тридільна тризрубна дерев’яна церква Святого Архистратига Михаїл із с. Дорогинка, Фастівського району датується 16 ст. Має три верхи, з середньою домінуючою банею. Зведена з соснових брусів.
Церква Святої Великомучениці Параскеви була зведена 1742 р., перенесена до музею з села Зарубинці, Монастирищенського району, Черкаської області. Це тридільний храм будувався з дубових брусів. Всередині п’ятиярусний іконостас.
Церква Воскресіння Господнього була зведена у 1780-их рр. в селі Кисоричі, що на РІвненщині. Зараз в цьому селі теж є дерев’яна церква, початку ХХ ст., зведена в єпархіальному (або синодальному) стилі. В музей храм перевезли у 1978 р., коли він вже перебував в аварійному стані. Завдяки реставрації, було відновлено верхи церкви.
Українська хата
- Садиба із с.Неморож, Звенигородський район, Черкаська область. Реконструкція житла кінця ХІХ-початку ХХ ст малоземельного селянина
- Садиба із с.Таборів, Сквирський район, Київська область. Хата ХІХ ст та комора кінцяя ХІХ ст. села Хижинці, Лисянського району, Черкаської област
- Садиба із с.Яснозір'я-1, Черкаський район, Черкаська область. Хата кінця ХІХ ст.
- Садиба із с.Шевченкове. В цій хаті до 1954 року жили люди, а саме онук брата Тараса Шевченка - Микити Тиміш Петрович Шевченко. Хата перевезена з батьківщини Тараса Шевченка - села Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області. Також на подвірії розміщено:
- Комора, кінець ХІХ ст. з села Сухини, колишнього Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області.
- Погрібнік з села Майдайнівка, Звенигородського району, Черкаської області
- Повітка, село Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області
- Хлів з повіткою, село Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області
- Садиба із с.Хрещатик, Хата, село Хрещатик, Черкаського району Черкаської області, зведена 1875 року. Комора кінця ХІХ ст з села Моринці, Звенигородського району, Черкаської обл. Повітка з села Хрещатик, Черкаського району Черкаської області
- Садиба із с.Яснозір'я-2, Черкаський район, Черкаська обл. Хата 1907 року заможного селянина. Комора початку ХХ ст., погрібник, колодязь, повітка (воловня), хлів з повітами, клуня - все з села Яснозір'я, Черкаський район, Черкаська обл.
- Садиба священика із Мизинівка
- Садиба с. Старі Бабани
- Садиба із с.Рижавка
- Шинок із с.Бабанка
- Садиба із с. Солониця
- Хата із с. Дударків
- Садиба із с. Бзів
- Садиба із с. Мала Каратуль
- Хата з села Гарячинці, Новоушинцького району, Хмельниччина. Характарна для південних району області. Зведена наприкінці ХІХ ст.
- Хата з села Кадиївці, Кам’янець‑Подільського району Хмельницька область. Ця тридільна хата зведена 1892 року. В одній з частин - святковій - представленийінтер’єр початку ХХ століття
- Хата з села Луги, Чечельницького району Вінницької області. Стіни цієї тридільнох хати рублені з дубових колод. Житло зведене 1842 року. Інтер’єр житла традиційний для другої половини ХІХ століття.
- Хата з села Яришів, Могилів‑Подільський район, Вінниччина. Ця хата селянина середнього достатку побудована в кінці XVIII століття.
- Хата з села Пужайкове, Балтський район, Одеська область належала заможному господарю і була зведена в середині ХІХ ст. У просторій кімнаті-світлиці діє виставка «Ткацтво Поділля»
- Хата з села Крищинці, Тульчинського району Вінницької області. Ця хата належала гончарю Східного Поділля. У хаті відтворений традиційний інтер’єр кінця ХІХ – початку ХХ століття. В інтер’єрі представлено багато керамічних виробів як-то горщики, миски, баньки, та навіть, дитячі іграшки.
- Бурдей, село Слобода‑Яришівська, Могилів‑Подільського району Вінницької області. Напевно однин з найціковіших зразків житлової побудови. Такі хатиночкі - напівземляні або навіть земляни - були житлом для бідного населення. Вже у ХІХ ст. воно було доволі не розповсюдженим, а на ХХ ст сталі доволі рідкісним і використовувалося тоді як літня кухня чи зимник для бджіл. Ця хата реконструйована за описами хатин другої половини ХІХ ст.
- Хата із села Старокозаче
Білгород‑Дністровського району Одеської області середини XIX століття. - Садиба із села Михайлівка, Новоодеський район, Миколаївська область.
Окрім хати Михайлівки на території садиби представлено типовий змішаний тип двору. Тут є хлів, конюшня та половник, вони в одному ряду з хатою, а комора, літня кухня з погребом та вівчарня розташовані окремо, крім того тут представлена басіна - це така ємність, яка була розповсюджена на Півдні України для зберігання води, зазвичай вона була у землі.
Млини України в музеї Пирогово
В Національному музеї народної архітектури та побуту України представлена чимала кількість млинів з різних куточків України. Тут є водяні млини, і голандського типу (с. Олександрівка, Херсонська область), безліч вітряків, при чому з них є і стовпового типу, шатрового, типу кругляк ( з с.Юнаківка)
- Вітряк з с. Боровиця, Чигиринський район, Черкаська область (на центральному вході ліворуч)
- Вітряк з с. Сасинівка, Пирятинський район, Полтавська область (на центральному вході праворуч)
- Вітряк з с. Канонівка (розпочинає зону вітряків)
- Вітряк з с. Лютенські Будища, Зіньківський район, Полтавська область (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Нурове, Балаклійський район, Харківщина (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Благовіщенка, Запорізька область (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Скаргівка, Луганщина (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Городище, Піщанський район, Вінниччина (Зона вітряків)
- Вітряк з с. Лівинці, Кельминський район, Чернівецька область (Зона вітряків)
- Вітряк з с.Вільшана, Харківська область (Зона вітряків)
- Вітряк з хутора Кудрявий, Охтирський район, Сумська область (Зона Слобожанщина)
- Хата-млин з с. Ломачинці, Чернівецька область (Зона Поділля)
- Водяний млин із с. Ломачинці, Чернівецька область (Зона Поділля)
- Водяний млин із села Пилипець, Закарпаття (Зона Карпати)
- Водяний млин із села Снідавка, Закарпаття (Зона Карпати)
- Вітряк із с. Кримне, Старовижевський район, Волинська область (Зона Полісся)
- Вітряк із с. Смолин, Чернігівська область (Зона Полісся)
- Вітряк із с. Ширяєве, Путивльський район, Сумська область
- Вітряк із с. Мале Морочне, Зарічанський район, Рівненська область
- Вітряк із с. Юнаківка, Сумська область
- Вітряк із хутору Лісовий,Ніжинський район, Чернігівська область
- Млин із с. Об’єднане, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область
- Вітряк із с. Олександрівка, Білозерський район, Херсонська область (Зона Південна Україна)
Різні громадські споруди
7. Сільська управа кінець ХІХ - поч. ХХ ст. із с.Мліїв, Городищенського району, Черкаської області
9. Школа із с. Лоташове
Гамазей 1897 рокуз села Рудницьке, колишнього Баришівського району, Київської області
