Дві садиби Більського та парк
Маєток Октавіана Більського у районі Кмитового Яру зводився у останнє десятиріччя ХІХ ст. Тоді ще помічник аптекаря купив ділянку в 2,4 га і за проектом Миколи Казанського. Будинок мав два бічних ризаліти, які переходили у вежоподібні об'єми, увінчані банями зі шпилем. Вуличний фасад - чоловий прикрашений у неоренесансному стилі: орнаментом, фестонами та гірляндами, жіночими голівками, пілястрами. Будинок мав велику залу, шість кімнат, ванну, кухню, чотири груби. В особняк вели два входи , парковий фасад мав терасу.
Пізніше, коли Більський мав вже власну аптеку, він зводить ще один особняк за проектом того самого архітектора. В тому самому стилі, але трохи скромніший та трохи менший. Цей будинок він здавав двом родинам. В особняку було розташовано дві п'ятикімнатні квартири, з кухнями й передпокоями, та мав окремі входами з торців будинку.
Парк маєтку Більського
Тут затишно та спокійно. Це було моє улюблене місце для прогулянки чи читання книг , коли я були при надії. Взимку тут теж добре. Приготуйте корм для пташок ;)
Дві садиби сприймалися як одне ціле, були огороджені, біля другої садиби ще досі збереглася стара брама.
Вже за радянських часів тут було облаштовано озерце, паркове оздоблення, мостики. Тут була клітка для диких звірів, подейкують для... ведмедя.
Радянський період маєтку Більського
Маєток націоналізували. Парк ще встиг до 30-их років побувати місцем відпочинку для людей. Після 30-их років тут почало хазяйнувати НКВД. Звівся високий паркан, кажуть, навіть зупинятися поблизу них було небезпечно. А в садибі у 1934-1937 рр. розмістився кривавий кат - комісар держбезпеки УРСР Всеволод Балицький. Саме за цей період був обладнаний парк, як зазначалося вище. Також обладнано кімнати, в тому рахунку і багатими меблями. Балецького розстріляли як ворога народу.
До Другої світової війни тут розмістили... піонерський табір для дітей співробітників НКВС.
У звільненому Києві у 1943 сюди навідується Микита Хрущов. Він робить це місце своєю резиденцією. В головному будинку жив сам Хрущов з родиною, у другому будинку жила обслуга. Микита Хрущов любив це місце, особливо парк. Після його переїзду до Москви, садиба лишилася резиденцією перших секретарів ЦК. Останнім партійним мешканцем був Петро Шелест. У 1972 році Шелеста було усунуто з посади. А Щербицький (наступний голова) переїхав до резиденції в Межигір'я. Там на місці давнього монастиря створили резиденцію для глав ЦК. З часом, садибу віддали Інститут Педіатрії та Акушерства, а в парку знову можно прогулюватися простим людям.