Монастир було створено 1901 на базі жіночої громади, яку започаткувала Матрона Єгорова у 1878. Ця капітанська вдова, після смерті чоловіка, переїхала на Печерськ у Київ та декілька довгих років поспіль купувала будинки в районі вулиці Московської та Рибацької. Вона мала за мету створити жіночу чернечу громаду. Її мрія збулася, на купленій території розмістилася жіноча громада. Перед смертю Єгорова прийняла постриг у чернецтво з ім'ям Димітрія, на честь св. влекм Димітрія Солунського. Кількість сестер в громаді зростала. Але офіційно громада ще не була монастирем. Отже, тільки завдяки начальниці громади ігумені Клеопатрі, яка розвивала ще й економічно громаду та подала прохання у Святіший Синод про підняття статусу громади до статусу монастиря, статус було отримано.
Дві основні будівлі монастиря - це колишні прибуткові будинки. Зокрема сам храм міститься у колишній садибі київського війта Георгія Рибальського. Саме за його часи було поновлено імператором Олександром І магдебурзьке право у Києві, яке до цього ще наприкінці ХVIII ст забрала цариця Катерина ІІ.
