Місто Біла Церква - одне з найцікавіших туристичних міст на Київщині. Давнє та історичне, затишне та красиве місто приваблює своїми архітектурними перлинами та історичними місцями, а також чудовими краєвидами ландшафтного парку та мальовничих локацій на річці Рось.
Біла Церква - одне з найбільших міст на Київщині. Історія Білої Церкви розпочинається з давніх часів. У центрі міста- Замкова гора - свідок історичного минулого. Колись, а саме у 1032 році тут було засноване князем Ярославом Мудрим місто Юр'єв. Назва була на честь імені отриманого князем при хрещенні. Фортеця на Замковій горі охороняла місто та край від нападів половців, печенігів та інших нападників. Там же на Замковій горі постала і мурована церква. КОли місто після знищення його татарами відродилося, то отримало вже нову назву. Назва Біла Церква згадується в 1334р. від імені церкви яка колись стояла на Замковій горі .
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Спасо-Преображенський собор був закладений 1833 року на території Микільської церкви. Він зводився на кошти графині Олександри Браницької (уроджена Енгельгардт, племінниця князя Григорія Потьомкіна). Вона хотіла звести за особисті кошти 12 храмів
Сам храм зводився з цегли. У плані хрещатий. Собор перекритий куполом на високому барабані, який розташований всередині плану-«хреста». Висота споруди 40м. Це дивує, так як будівля виглядає дещо приземистою.
Архітектурною особливістю є невеликі сегментні в плані камери, розташовані по кутах хреста собору. Західний фасад первісно прикрашав шестиколонний портик тосканського ордера, а північний та південний - чотириколонні портики (вони були розібрані). Будівля завершує аттиковий поверх.
Будівництво храму завершувалося вже після смерті графині. Її тут й було відспівано та поховано ще на той час неосвяченого приділу Олександра Невського. Вже набагато пізніше, а саме 1864-1866 рр до храму прибудували дзвіницю.
1917 року поховання Браницької було пограбовано та знищено. Тоді ж у перші роки після революції з храму було винесено багато святинь та коштовних речей.
А у 1930 роках будівлю використовували як архів НКВД. Бойові дії під час Другої Світової війни завдали шкоди будівлі . Після завершення війни, у 50-их рр. постало питання про реставрацію, особливо дзвіниці. Але за наказом влади дзвіницю розібрали , щоб не приваблювала своїм видом віруючих. Хоча храм діяв починаючи з 1944 року. Потім закрили, прихід скасували. Отже, 1956 року відбулася реставрація храму, при чому розписи було знищено ;( Будівлю у радянські часи навіть встигли використати як спортивне приміщення - боксерська зала…
1989 року храм було повернено Православній церква. Почалося відродження. 1994 року собор став кафедральним - головним храмом Білоцерківської єпархії РПЦ в Україні. Новий вівтар в храмі було встановлено у 1997 році. Розписи всередині собору вражають, також інтер'єр прикрашають мармурові колони.
Микільська Церква
Храм зведено 1706 року. Закладалася церква гетьманом Іваном Мазепою, продовжував будівництво – Семеном Палієм. За задумкою це мав би бути великий п’ятикамерний собор.
Колись, у XVII ст. на цьому місці був головний храм Білої Церкви – дерев’яна церкви на честь святителя Миколи Чудотворця.
Після зведення Преображенського собору та його освячення, Микольський храм припинив головні служби, до нього був прибудований настоятелем Преображенського собору – Петром Лебединцевим притвір.
За радянські часи, після ремонту 1956 року, використовувався як міський архів.
Зараз церква сором’язливо ховається в тіні величного собору.
Склади Браницьких
Зимовий палац Браницьких
Олександрійський бульвар, 7
Костел святого Іоанна Хрестителя
Костел святого Іоанна Хрестителя зведений 1812 року на Замковій горі стародавнього міста Юр'єва на місці, де колись стояв давньоруський храм. Археологічні знахідки - давньоруська цегла-плінфа ХI ст. це підтверджують.
Костел побудований з цегли в класичному стилі. Має дві вежі -дзвінниці. В одній розміщено годинник з курантами.
Головний фасад костелу прикрашений портиками з колонами корінфського ордеру. До входу ведуть великі гранітні сходи.
Георгіївська церква
Замкова гора
Церква Марії Магдалини
Колишня гімназія
Зараз у будівлі діє Білоцерківський аграрний університет Соборна площа, 8/1
Хедер
Будівля колишньої єврейської школи - хедер тепер служить будинком художньої творчості
Ансамбль споруд пошти
Олександрійський бульвар, 47
З утворенням поштової лінії Москва-Одеса у Білій Церкві будується цілий поштовий комплекс, який складався з станційного будинку, готелю, ямської, стайні, кузня, сарай.
Цікавим є й будинок станційного доглядача
Торгівельні ряди
(Гостинний двір, БРУМ) Торгова площа, 3
Неподалік від Соборної площі розташувався колишній торговий центр Білої Церкви - "єврейське місто" (від площі сюди ведуть вулиці Ярослава Мудрого та Гагаріна) з Торговим майданом.
Парк «Олександрія» - прикраса Білої Церкви
Великий парк із давньою історією, дендрарієм, зоопарком, ставками та прогулянковими стежками
Офіційний сайт парку Олександрія у Білій Церкві Відкритий для відвідувачів з 8 до 22
Після того, як Франциск Ксаверій Браницький отримав від польського короля у довічне спадкове володіння землі на Білоцерковщині, тут створюється великий маєток з розкішним парком. На його тільки створення було витрачено понад 4 млн. крб. золотом, не враховуючи безкоштовної сили кріпаків.
Спочатку палац задумувався як літня резиденція Браницьких, але з часом вона стала основним їх помешканням, після смерті Катерини ІІ. Родина Браницьких користувалася прихильністю імператриці (ставлення підкриплює припущення, що Олександрі була донькою Катерини ІІ), але вкрай не подобалася спадкоємцю трону – Павлу І. Тому Браницькі постійно оселилися у Білій Церкви, подалі від столиці.
Маєток отримав назву «Аустерія». Одне зі значень, окрім неприглядних та мало підходящих до маєтку,є значення "княжий двір"
На території маєтку розміщався палац, флігелі та павільйони, романтичні руїни, паркові мармурові та бронзові скульптури, також ландшафтні елементи колонада „Луна”, „Руїни”, „Китайський місток”, „Арочний місток”, композиції острів „Марії”, острів „Троянд” і звісно, велика кількість рідкісних дерев, кущів та інших рослин. На жаль, більшість споруд, зокрема палац Браницьких, не збереглися. Вони були розграбовані та зруйновані під час громадянської війни. При чому до розграбування долучилися і селяни, які лояльно ставилися до панів. Було викрадено багато й паркових скульптур. Лишився тільки будинок садівника Станге. Багато було знищено й рослин. Під час Другої світової війни розграбування та знищення продожувалося. На щастя, багато ландшафтних елементів парку збереглося.
Сьогодні це улюблене місце не тільки для прогулянок, а й для фотосесій, особливо весільних та романтично-любовних. І це недарма. Парк створювався у любові, а названий був на честь дружини Браницького Олександри – Олександрійським
Олександрійський парк – зразок паркового мистецтва був закладений 1787 – 1788 рр., до його створення були запрошені архітектори-паркобудівельни, зокрема італієць Домінік Ботані, а також садівник Станге. Також в різних джерелах зустрічається прізвищ ніби відомого французького архітектора Мюффо. Хоча його ім’я згадується в мережі лише в контексті маєтку в Білій Церкві. Пізніше парково-садовими роботами керували садовники Бартецький та Вітт 1959 року дендропарк набув статусу заповідної пам’ятки природи та культури державного значення.
Цікаві факти про парк "Олександрія" у Білій Церкві
- найбільший дендропарк України, його площа складає 405,6 га;
- найстаріший дендропарк України – заснований у 1788 році (відомий парк Софіївка в Умані розбитий на 10 років пізніше);
- має найбільшу серед парків і садів України колекцію рослин – понад 2500 видів, сортів та форм;
- діброва парку є найбільшою старовіковою (середній вік дубів 200 років, максимальний – понад 400 років) і чистою заплавною дібровою України (можливо навіть Європи), її площа складає 48 га;
- Велика галявина (композиційне ядро парку) є рекордсменом за кількістю рослин, що зростають на обмеженій площі – 170 видів на 10га.
- на території парку зростають найстаріші в Україні тюльпанове дерево та сосна Веймутова.
Парк "Олександрія" живописний в будь-яку пору року. Тут комфортно прогулятися і весною, і літом, взимку тут особливо гарно. Але, як відомо, парки "виконують" свою романтичну та трохи сумну мелодію саме восени.
Для того щоб знайти усі цікаві місця, можна скористуватися картою нижче
Пам’ятки Білої Церкви місцевого значення:
- Житловий будинок 1896 р. Соборна площа, 8/1
- Службовий корпус гімназії
- Будинок соціалізму ХІХ ст. Соборна площа, 1/1
- Житловий будинок ХІХ ст. Олександрійський бульвар, 3
- Будинок Таубіна кін. ХІХ ст. Олександрійський бульвар, 68/6
- Будинок (склад-зерносховище) 1931 р. Олександрійський бульвар, 19
- Водяний млин поч. ХІХ ст. Олександрійський бульвар, 62а
- Оранжерея кін. ХІХ ст. Вулиця Гагаріна, 37
- Склад №1 1913 р. Парк імені Тараса Шевченка
- Склад №2 1903–1911 рр. Привокзальна вулиця, 16
- Церква святої Марії Магдалини 1834 р. Вулиця Шкільна, 11
- Електростанція 1843 р. Вулиця Шкільна, 11/16
- Казарма 1928 р. Вулиця Надрічна, 68
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Фастівська, 1
- Житловий будинок ХІХ ст. Торгова площа, 5
- Житловий будинок ХІХ ст. Торгова площа, 6
- Житловий будинок ХІХ ст. Торгова площа, 10
- Житловий будинок (готель) ХІХ ст. Торгова площа, 11
- Житловий будинок ХІХ ст. Торгова площа, 16
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Богдана Хмельницького, 1/7
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Богдана Хмельницького, 2/9
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Богдана Хмельницького, 3/23
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Богдана Хмельницького, 13
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Богдана Хмельницького, 14
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Героїв Небесної Сотні, 17
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Героїв Небесної Сотні, 19
- Житловий будинок ХІХ ст. Вулиця Героїв Небесної Сотні, 28
- Єврейська школа (хедер) ХІХ ст. Вулиця Богдана Хмельницького, 42
- Гуртожиток Білоцерківського національного аграрного університету ХІХ ст. Олександрійський бульвар, 4/27
- Велика хоральна синагога ХІХ ст. Вулиця Ярослава Мудрого, 25/2