Чим цікава Боярка
Назва населенного пункту Боярка походить від залізничної станції Боярка у поселенні Будаївка. З пам'яток Боярки потрібно виділити будівлю земської школи, православний храм і, безумно, деревяні будівлі дач зведені в дачний бум початку ХХ століття.
Земська школа
Земська школа була зведена 1911 року. Цікаво, що зараз в стінах будівлі діє загальноосвітня школа
Хоча перед цим 1918 року тут розміщувався штаб Український Січових Стрільців на чолі із Євгеном Коновальцем. Пізніше, 1921 року у цих стінах розмістився гуртожиток. В ньому жили комсомольці, які прокладали вузькоколійку до Києва. А одним з тих комсомольців був Микола Островський. Свої враження та події він описував у романі «Як загартовувалась сталь»
Церква святого архістратига Михаїла
Новий храм був зведений та освячений 1901 року на честь архістратига Михаїла на місці більш старого.
Старовинні дачі Боярки
Коли Боярку з появою залізничної станції захопив "дачний бум". Місцевисть полюбили дуже багато київської інтелегенції. Центральна вулиця в Боярці навіть була названа на честь головної Київської вулиці - Хрещатик. От вона й цікава буде туристам! На наій розташована більшість доживших до наших днів старих дач. В найближчі часи, я збираюся їх відвідати та зафотофіксувати.
Особливої уваги заслуговують будинки за адресами:
- вул. Хрещатик, 104
- вул. Хрещатик, 103
- вул. Хрещатик, 83
- Найгарнійший будинок - садибний будинок Миколи Максимовича на вулиці Хрещатик, 20
Один з найгарніших садибних будинків в Боярці - яскравий приклад дерев'яного зодчества кінця ХІХ - початку ХХ ст. Нині ця спадщина старої Боярки перебуває в жалюгідному стані. Будинок не функціонує, вхід до неї зачинений. Після закриття дитячого санаторія "Зірочка", будівля не використовується. Хоча перебуває ймовірно на балансі Міністерства охорони здоров'я.
Цей цікавий будинок належав українському вченому-гідрологу, інженеру шляхів сполучення, архітектору Миколі Максимовичу, й ймовірно був зведений в перший період його перебування в Києві - 1890 -1902 рр.
Двоповерховий будинок побудований у псевдоруському стилі, так званому стиль "ропетовщини". Як раз цей стиль набував широкого розвитку. Оці кокошнички, теремочки, дерев’яні візерунки - візитна карточка ропетовщини, стиль названий за ім’ям архітектора Івана Ропета.
На території є певні старі та нові господарські буідвлі. Але також зберігся старий фонат з залишками статуй.
Нині стан пам’ятки незадовільний. А колишня садиба могла б цілком служити приміщенням для музею, використовуватися як локація у кінематографі.
Дякую пану Юрію з Одеси за актуальні фотографії на квітень 2024 року
