Що цікавого в Соколівці? - Оборонний костел!
На Львівщині, як і на Тернопіллі, багато закинутих старовинних костелів, які перебувають у стані руйнації. Це гірко усвідомлювати, що ми можемо втратити частку архітектурної та історичної спадщини України. В Соколівці розташований не простий католицький храм - це 400 річний оборонний костел. Ця пам’ятка, на жаль, теж перебуває в аварійному стані.
Також в Соколівці зберіглася дерев’яна церква 1924 року
Оборонний костел св. Трійці
Костел в Соколівці був зведений в останньому десятилітті XVI ст. , його будівництво завершилося у 1600. Розпочала будівництво власниця Соколівки - Анна Сенявська. До речі, тоді містечко (а це було містечко називалося Сеняв).
У 1648 році костел був пограбований та спалений загонами козаків.
Костел був оточений кам'яно-цегляним муром з напевно чотирма вежами на рогах. Дві з них в стані руїни, решти нема вже. Також до комплексу костелу входила й надбрамна вежа, через яку можна було потрапити на територію. Це був головний вхід. Пізніше її було перебудовано - її нову версію можемо побачити і сьогодні. Другий вхід був розташований у вигляді бічної хвіртки у північному мурі, він не зберігся.
Костел має високу вежу-дзвіницю. Це було непритаманне католицьким храмам на теренах Галичини у середньовіччі, що вказує на оборонний характер споруди.
Опис архітектури костелу:
Костел мурований з каменю із використанням цегли. Він в плані однонавовий з масивною квадратною в плані західною вежею-дзвіницею. Храм орієнтований вівтарною частиною на схід.
Костел тинькований. Будівля храму укріплена десятьма контрфорсами. До вівтарної частини прибудовані прямокутні в плані приміщення. Одна двоповерхова і більша за другу одноповерхову.
Завершення вежі-дзвіниці шатрове. Гребінь двосхилого даху костелу прикрашала восьмигранна в плані сиґнатурка з лучковими вікнами на кожній грані й шатровим завершенням. Зі східного боку костелу між контрфорсами апсиди зроблено дерев’яний дашок (його рештки можна побачити на фотографії). Під ним було дерев’яне поліхромне Розп’яття (перша половина XVIII ст.)
Головний вхід до костелу через масивний прямокутний портал з арковим завершенням. Вхід з нартекса до нави декорований прямокутним рустом, гліфований.
Всередині розташовані в окремому приміщенні ґвинтові сходи. Хори досі підтримують дві металеві колони з капітелями з елементами коринфського ордера.
(Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego)
Ті залишки розписів, що ми бачимо, ймовірно датуються вже ХХ ст. Переважно це геометричні візерунки. В арці ще прочитуються монограми "Марія", а в медальйонах святі, яких вже важко ідентифікувати, а у віконних гліфах ми ще можемо побачити янголів, що моляться. Фрески кінця XVIII ст., як і наступі розписи - ХХ ст. з кожним роком зникають у небуття через жахливий стан будівлі.
Останнє богослужіння в костелі відбулося у 1944 році., а потім в Бібрку з Соколівки мусив втікти ксьондз, через погрозу життя від загону УПА, він встиг забрати деякі речі з собою. На початку березня 1944 р. до Соколівки зайшли вояки УПА. Ця неприємна сторінка з історії стосунків розказує, що вбили чоловіка, який тримав ключи від костелу, не здобувши ключи, двері вирубали, храм пограбували, хоча деякі речі спалили та підпалили захристя костелу.
Розп’яття XVIII ст. та ікону Матері Божої Ченстоховської знайшли та розмістили в дерев’яній церкві св. Миколая. В Олеському замку зберігаються дві дерев’яні позолочені скульптури XVIII ст. Сповідальню (конфесіонал) з Соколівки можемо побачити у костелі св. Антонія в селі Куровичі (Львівська область). Деякі дрібні реліквії та культові речі можемо побачити у костелах Ходорова та Бібрки.
За радянські часи частину будівлю пристосували під склад міндобрив. А на прихрамовій території до 90-их рр. ХХ ст. діяла колгоспна машинно-тракторна станція.
У 80-их дах з червоної черепиці замінили на бляшану, але приблизно 1999 року будівля костелу втратила дах, і, як наслідок, розпочався занепад та процес руйнації історичної будівлі. Тоді склепіння нефу завалилось разом з дахом. По нефу, по стінах костелу вже давно пішли тріщини, а це означає високу ймовірність обвалу і відповідно загрозі існування памятки!
Останні роки поруч було влаштовано сміттєзвалище ;(
Це досить дивно, але така історична чотирьохсотлітня споруда не перебувала в звіті пам’яток, і відповідно не мала захисту. Лише 2015 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при відділі охорони культурної спадщини та культурних цінностей облдержадміністрації нарешті було визнано «щойно виявлену пам’ятку» – пам’яткою архітектури місцевого значення. 2015 року на території біля костелу відбулася й перше за 71 рік богослужіння. Також були толоки з прибирання території.
На початку 2018 р. було здійснено рятувально-ремонтні роботи в костелі, а саме замінено прогнилу дерев’яну конструкцію даху на нову, дещо нижчу за пропорціями, демонтовано фрагменти заіржавілої бляхи, перекрито дах металочерепицею.
Фінансування здійснювала Львівська Архідієцезія РКЦ в Україні, архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокщицький, Релігійна місія «Caritas Spes Lviv Archdioces»
Костел потребує : подальших досліджень, консервації, збереження залишених фресок, обов’язкового накриття споруди дахом, для подальшого збереження пам’ятки.
Дуже гарний вид з неба на костел від мандрівника Романа Бречко можемо побачити на відео нижче.
Церква св. Миколая
Деревяна церква в Соколівці стоїть попри дороги Рогатин -Бібрка. Вона була зведена сто років тому, 1924 року на місці більш старої, яку було знищено в часи Першої Світової війни.
