Болград

Чудове місто на чудовому місці

Розташований Болград на берегах одного з найбільших озер в Україні  мальовничого Ялпугу. Поселення болгар, що тікали з під гніту Османської імперії набуло статусу міста у 1821 році. 

Кафедральний собор Святого Преображення

 Координати 45.676633, 28.614311Точні координати церква в місті Болград на карті Google

 

Зводився на кошти болгарських переселенців в період 1833 - 1838 рр. Російський Імператор Микола І пожертвував собору 12 дзвонів різного звучання та головний дзвін на храмову дзвіницю.

Проект храму виконав російський архітектор Абрам Мельников, ректор Імператорської Академії мистецтв. Доречі, за його схожим проектом був зведений в Кишеніві собор Різдва Христова, також за його проектом виконаний ансамбль Напівкруглої площі в Одесі (біля пам'ятника герцогу де Рішельє), також багато храмів в Росії.

 

Церква Святого Митрофана

(Інша назва Мавзолей Інзова)

Координати 45.664170, 28.632893 Точні координати усипальниці в місті Болград на карті Google

Знаходиться храм-усипальня на православному цвинтарі, поза містом.

Однопрестольна церква зведена з вапняку та каменю у стилі пізнього класицизму у формі ротонди з колонами з західної частини та пілястрами з східної. Колони та пілястри тосканського ордеру.

В інтер’єрі церкви збереглися вівтар та фрески, на одній з них зображено Івана Інзова, головного попечителя і голови піклувального Комітету іноземних колоністів Південної Росії, повноважного намісника Бессарабської області. Як піклувальник над колоністами в 1819 році Інзов курирував виконання «Указу про устрій задунайських поселенців». Особливу увагу Інзов приділив болгарським і гагаузька біженцям. Його любили та поважали За проханням чисельної болгарської громади генерала перепоховали в Болграді. У похованні узяли участь усі представники усіх громад болгар Бессарабії. В знак пошани домовину несли на руках від самої Одеси до Болграда, близько двохсот верст. За деякими даними люди, що несли труну, частину шляху від цвинтарної брами до церкви пройшли на колінах.

В 1930-хх рр. склеп, що знаходиться у підвальній частині ротонди, було сплюндровано. Місце поховання позначено мармуровою плитою із епітафією:«Здесь покоится раб божий Иоанн Никитич Инзов. Генерал от инфантерии, главный попечитель и председатель попечительного комитета об иностранных поселенцах южного края России. Генерал Инзов родился 23 декабря 1768 года. Скончался в Одессе 27 мая 1845 года. Он дал поселенцам новую жизнь в новом их отечестве. Благодарные болгарские колонисты пожелали перенести в недра своего поселения прах виновника их благоденствия для сохранения имени его в памяти народной. По высочайшему соизволению усердием болгарских колонистов бренные останки генерала И. Н. Инзова перевезены из Одессы и преданы земле в церкви во имя святителя Митрофания в колонии Болград в ноябре месяце 1846 года».

Свято-Миколаївська церква — споруда болгарської православної церкви в ім'я Святого Миколи, була збудована у 1881 році в центрі міста на основі креслень архітектора Тона на кошти парафіян і освячена 24 травня того ж року. Була діючою до 50-х років ХХ століття. За час свого існування будинок церкви переніс кілька сильних землетрусів, останній з них був у 1987 році. Свято-Миколаївська церква — зразок болгарського православного храму.

 

 

Усипальниця Караманевих

Родинний склеп поважних мешканців Болграду. Знаходиться на цвинтарі, біля Мефодієвської церкви. Зведений наче у 1912р.

 

 

Гімназія імені Кирила і Мефодія

Знаходится за адресою  пл. 28 червня, 1

 Координати 45.675614, 28.615706

Тепер це Болградська гімназія імені Г.С. Раковського.

Як повідомляє Вікіпедія, у 1858 році в місті відкрилось училище, яке згодом, 1 травня 1859 року, було реорганізовано у гімназію імені Кирила і Мефодія. Першим директором гімназії став болгарський вчитель Савва Радулов. У 1878 році в ній вчителювало 50 осіб. Відповідно до навчального плану в гімназії вивчали болгарську, румунську, латинську, слов‘янську, французьку, німецьку мови, історію, астрономію, малювання. Керівництво гімназії приділяло велику увагу питанням сімейного виховання. Це був перший болгарський середній загальноосвітній заклад, вона перетворилася на культурно-освітній центр болгарського відродження. В її друкарні видавалися підручники, журнали, газети та інша література.

 

Жіноча гімназія

У 1847 році в місті було відкрито жіноче училище. В ньому навчалися дівчата із багатих і знатних сімей. Вивчали Закон Божий, російську мову, математику, французьку та німецьку мови, географію, історію, чистописання, болгарську мову. Навчались тут дівчата не тільки з Болграда. З 1877–1878 років було реорганізовано в гімназію. Зараз це школа №2

Казенний сад та будинок Малевинського

Міський парк був розбитий у 1822 році під керівництвом інженер-майора Сергія Млевинського. Болград був як місто закладене раніше на рік.

Парк розташований на березі одного з найбільших природних озер України. При його закладанні було висаджено 18 тис різних фруктових та лісових дерев, був створений розплідник для вирощування дерев, насаджено до 4 тисяч виноградної лози.

За легендою перше дерево в парку посадив Іван Інзов.

В парку знаходяться руїни будинку "Малевинського" (так треба питати місцевих!). Будинок був зведений у 1822-1825 році у вигляді мисливського палацику, за проектом самого Малевинського, для Інзова. Також був в парку зведений павільйон, в якому містилася бібліотека та більярдна. На території чудо-парку було 8 джерел.

Нажаль, на мій візит, я не знала як пояснити місцевим, що я хочу побачити. Мене завірили палацу тут точно нема, старого будинку теж вже нема. Ага... Нема в мешканцях зазвичай означає, що цілої будівлі нема, а руїна може існувати... Отак! Тож руїни будинку я не побачила. Сподіваюсь, що побачу відроджений, як це обіцяли ще у 2018р.

В радянські часи парк перейменували на честь поета О.С.Пушкіна, встановлений пам'ятник йому, функціонували літній кінотеатр, кафе, кімнати сміху, танцмайданчик, карусель, та інші розваги.

 

Церква святого Миколая

Координати храму 45.683651, 28.609483 Церква в Болграді точні координати на карті Google

 

 

Зведена у 1881 році церква знаходиться на колишній ринковій площі. Будувалася тривалий час (1871 – 1881рр), в основному на пожертви мешканців Болграду. Храм зведений у стилі класицизму з каменю-черепашнику. Відноситься будівля до пам'яток архітектури національного значення.

У 1953 храм був закритий і використовувався як склад держторгу. Будівля пережила декілька землетрусів, що негативно відбилося на її стані. З 2000-го року ведуться ремонтні та реставраційні роботи.

 
Мітки: церкви, некрополь, міська архітектура, вілли, палаци, парки, Одеська область