Що цікавого можна знайти в Долинівці , що біля Білгорода-Дністровського?
А от що - Руїни німецької кірхи - лютеранської церкви німецьких колоністів
Коротка історична довідка про Долинівку - Новий Пошталь
У ХІХ столітті деякі землі на Одещині придбав поміщик Демидов. Він заснував село Демидівка, що в кілометрі від Долинівки. Й гостинно запросив німецьких переселенців, щоб вони оживили й обробляли ці землі. З кожним роком кількість осель зростала.
Згодом, у 1864 році, німець Готфрід Шульц викупив поштальську землю у княгині Кочубей, а потім перепродав її 45 німецьким селянам, які й заснували поселення Новий Пошталь - Neu-Postal .
З 1864 по 1940 роки це село стало справжнім взірцем — зразково-показовою німецькою комуною. Працьовита німецька спільнота звела цегельний завод, заснувала друкарню, клуб. У 1904 силами мешканців було зведено красиву величну лютеранську церкву!
Храм в Новому Пошталі став одним з головних духовних осередків для німецьких колоністів усього Аккерманського повіту.
Очолював цю святиню пастор Адольф Гертер, чия пастирська турбота простягалася на 16 релігійних громад повіту. При церкві діяв церковний хор, що об'єднував голоси жінок, чоловіків та дітей. Також в Новому Пошталі діяла й церковно-парафіяльна школа, в якій отримували знання всі діти округа. До приходу радянської влади Новий Пошталь своїм храмом об’єднував прихожан з сусідніх сіл. Кількість вірян безупинно зростала.
Та, на жаль, з приходом червона окупація радянської влади принесла чорні часи для різних релігійних громад. Не оминуло лихо і Новий Пошталь: кірху жорстоко розграбували та знищили. А після Другої світової війни від мешканців - німецьких поселенців, які стільки сил вклали у цю землю, не лишилося ані сліду, вони були депортовані, або жорстоко репресовані. І лише руїни німецького храму нагадують нам про людей, які полюбили та розвивали цей край.
Руїни кірхи
Як вже зазначалося церква німецьких колоністів була зведена у 1904 році. Це трирівнева будівля у неоготичному стилі створена на кшталт тринавої базиліки. Виразні стрілчасті вікна. Споруду прикрашав масивний механічний годинник. Територія церкви була огороджена білим кам’яним парканом, а вхід здійснювався через браму, від якої починалися сходи до храму.
Зараз споруда кірхи перебуває в аварійному стані, ми бачимо поступове перетворення її в суцільну руїну. Ще з приходом радянської влади був знищений верхній ярус дзвіниці та її гострий шпиль з хрестом. Тепер же кілька років у будівлі відсутній дах, перекриття стелі нема, відсутня і підлога, вибиті вікна. Лютеранську церкву як пам’ятку історії планували ще до масштабного вторгнення 2022 року відновити. На мій приїзд у 2017 році відновлення почалося з паркану. Станом на 2019 рік паркан був завершений. Можливо ще якісь роботи проводилися. Публікую свої фотографії станом на 2017 рік на фотографіях, інші можна дивитися на гуглі. Нового по відновленню саме споруди церкви я не побачила ☹
Як виглядала на початку ХХ століття кірха ми можемо побачити на фотографії нижче. Ліворуч від церкви розташовані були лікарня та школа.
Фото та текст Landmarks.in.ua
Якщо ви бачите, що інформація на цій сторінці неповна, значить ви знаєте більше. Тож допоможіть, поділіться знаннями. Напишіть лист з уточненнями чи зауваженнями або цікавими фактами про це місце на адресу:landmarks.in.ua@ukr.net Якщо ж ви побачили орфографічні помилки або одруківки, теж пишіть - я виправлю.
Велике прохання, поважайте мою працю. Не вартує красти ані фото, ані тексти. Я попередила.