Лиманське

Sightseeing. Цікаві місця Що цікавого є в Лиманське

Руїни кафедрального собору Успіння пресвятої Богородиці, будинок священника, обовязково потрібно завітати в сусіднє - Рибальське

Історична довідка

Колишня назва цього на присмак солоного села смачна – Зельц. Назване село було німецькими переселенцями на честь Зельце – містечка в Нижній Саксонії.
Згідно із маніфестом Катерини II від 22 липня 1763 року іноземцям дозволялося в'їжджати до Росії та отримувати грошову премію.
У 1808 році Зельц став центром Кучурганського колоністського округа, що складався з 6 колоній. Всього на території сучасної Одеської області діяло два колоністських округи. Принцип формування всіх тодішніх колоній був простим – за зразком типового німецького села: в центрі поселення — лютеранська або католицька церква, волосне правління, школа. У 1886 році тут мешкало більше 2,5 тис. осіб За часи Радянської України, з 1924 по 1038 рр., Зельц був центром одного з п’яти німецьких національних районів.
Лиманське має теоретично три райони: історичне Ліманське, колишній військове містечко Городок,та приєднаний присілок Рибальське (теж колишня німецька колонія – Кандель, де доживає свій вік в руїнах кірха)

Кафедральний собор Успіння пресвятої Богородиці

Колишня «німецька кірха» стоїть тепер руїною. Про те, заради чого туристи ладні їхати з іншого кінця країни, тут не дуже дбають. На жаль, будівля перебуває й досі в аварійному стані. Хоча за десять років прогрес у вигляді прибиранні сміття є.
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці був зведений у 1901 році на місці більш давньої церкви 1821 р. Собор був побудований в стилі неоренесанс, мів дві вежі, і мав висоту 57,9 м. На відміну від решти сакральних споруд, зельцький собор побудований з цегли. Подейкують, що прототипом став Зальцбурзький собор. З Австрії було доставлено і вівтар. Трохи пізніше встановлені дерев’яні статуї Святого Антонія та Розп’яття з Христом.

Після участі мешканців у повстанні проти мобілізації у Червону армію, почалися репресії проти учасників, та й з часом німецьких колоністів. А собор закрили, зробивши в його приміщенні… клуб. Після отримання клубом нової будівлі, споруда з кожним роком все більше занепадає.
Сьогодні, в інтер’єрах мало що збереглося, але те мале все одно й досі вражає. Зверніть увагу на оздоблення пілонів, колон. Ззовні придивіться до головного входу та вікон.

Храм засвітився в епізодах у фільмі «Ліквідація». Реставрація собору далі міркувань не просувається. ;(
Я люблю Лиманське, але мені так сумно, бо так хочеться, щоб цей храм мав змогу, завдяки мешканцям Лиманського, прожити довше.

Будинок священника

Поруч з храмом було зведено будинок для священика.

Тепер тут приміщення аграрного ліцею. Будинку пощастило більше ніж храму, пацієнт більше живий, ніж в комі.

Як доїхати до Лиманського

Село Лиманське розташовано неподалік від траси Одеса-Маяки, в Кучурганах, якщо ви прямуєте з Одеси, вам потрібно звернути ліворуч. Для допитливих туристів, раджу зупинитися в Кучурганах, там теж є що подивитися, але якщо вас цікавлять романтичні руїни, вам тоді через село Кучургани до Лиманського. В Лиманському є супермаркет "Наш Край", можна купити поїсти в дорогу

Мітки: Одеська область, костели, руїни, костели, кірхи та реформаторські храми, німецька спадщина,