Дермань Троїцький Монастир

Монастир-фортеця була заснована в середині XV князем Василем Федоровичем Острозьким, що зафіксовано в пом'янику монастиря.

Відомий український письменник пише про Дермань у своїх споминах: «Дермань для мене центр центрів на плянеті, і не тільки тому, що десь там і колись там я народився... Але також і тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Федорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами»

 

Свято-троїцький жіночий монастир


50.367121, 26.236758Точні координати пам'ятки на карті Google  
парковка 50.367586, 26.237380Точні координати пам'ятки на карті Google 

 

 

 

 Історія  створення монастиря

Монастир-фортеця заснований в середині XV ст. князем Василем Федоровичем Острозьким, що зафіксовано в пом'янику монастиря. «церковъ и звонницу муровал и сам на закладаню был и всього монастира Дерманского фундатор»

1499 року Констянтин, онук князя Василя, подарував монастирю рукописну книгу повчань, а через вісім років рукописне Євангеліє, срібний позолочений потир, хрест з мощами, церковну одежу.

В 1575-1576 рр. управителем монастиря був Іван Федоров. 1602 року Констянтин Острозький заснував при монастирі школу. Цього ж року було засновано  друкарню, її керівником став брат Северина Наливайка - Дем'ян.

Завдяки друкарні монастир став одним з осередків книгодрукування та освіти. Більшість видань було надруковано літературною українською мовою. На жаль, друкарня діяла три роки лише три роки, потім її було закрито, а друкарське устаткування було повернуте до Острога.

В період 1627-1631 рр. настоятелем монастиря був вихованець острозької академії, син її ректора, Мелентій Смотрицький - архієпископ Полоцький. З 1712 року монастир стає уніатським, а настоятелем став греко-католик Януарій Огурцевич. Після розподілу Польщі, Волинь  перейшла під владу Росії, так з 1795 року у  монастирі знову правиться православна служба.

1828 року монастир у монастирі спалахнула пожежа. Будівлі та храм були пошкоджені. Згорів вівтар XVII ст., а новий був облаштований лише у 50-ті рр. ХІХ ст. Новий був теж дерев'яний різьблений, на блакитному фоні сяяла позолота. На жаль і цей іконостас не зберігся. Стіни храму прикрашали портрети настоятелів монастиря - єпископів Смотрицького та Володковича та… російського царя Петра І .

При монастирі діяла бібліотека, в якій зберігалися не тільки книги церковного напрямку, а й були рукописи та стародруки слов'янською, російською, польською, латинською, грецькою, німецькою мовами.

 
 

 

Під час першої Світової війни дзвони було вивезено в одну з російських губерній. Монастир діяв до 1947 року. Потім тут взагалі діялося безчинство. Якому збочинцю прийшло в голову перетворити приміщення церкви на продовольчий магазин, а вівтарну зону місце для рубки м'яса, мені не відомо. Але таке безчинство продовжувалося  до 90-их років. Коли нарешті монастир було повернуто черницям, то вони відмивали і від крові і від вапняного нальоту фрески на стінах.  

Монастир зараз діючий як жіноча обитель УПЦ (МП).

Архітектурні особливості монастиря-фортеці у Дермані

Монастир був споруджений на давньому замчищі. Він й сам виглядав як фортеця. Особливої суровості додають муровані високі стіни з стрільницями та велика надбрамна вежа.   Його так й називають монастир-фортеця.

 

Отже, монастир мав доволі непогане стратегічне розташування. Побудований  на вершині невеликого пагорба, він був захищений з півдня ставком, з заходу болотистим луком, з півночі та сходу було створено глибокий рів, який у разі потреби наповнювався водою зі ставка. Через рів до монастиря вів дерев'яний міст, зараз тут земляний насип. Кам'яний мур оточував монастир за периметром, мури первісно завершували зубці, а з внутрішнього боку була дерев'яна галерея. Вхід до монастиря був через п'ятиярусну браму-дзвіницю. Фортеця ж, та й годі! Зараз збереглися окремі ділянки муру: північна частина та південна, 60 та 50 м відповідно, висотою 3-4м, товщиною у 1,5 м.  На XV ст. висота вежи сягала 18 м. Перший ярус вїздної брами-дзвінниці в плані прямокутник 14х10,4м., на четвертому містилося 14 стрільниць. А от п'ятий ярус було надбудовано значно пізніше - у 1840-х рр. для  дзвонів. Його зведення зруйнувало зубчатий парапет 4-го ярусу, який немов корона увінчував  вежу. Вартує зауважити, що на XVI ст. вежа не служила дзвінницею, а мала лише оборонну функцію. На той час дзвінницею була інша споруда на території монастиря.

Центральною спорудою комплексу монастиря є Троїцька церква. На початку заснування монастиря існувала інша - деревяна церква. Але вже на початку XVII ст. було зведено муровано. Вона й постраждала від пожежі і була відбудована у 1841 - 189 рр. Тоді в її архітектурі зявилися риси класицизму. 

Старою будівлею на території монастиря є й корпус келій - XVII ст. Ця прямокутна видовжена споруда немов врізається у залишки земляного валу. Її головний вхід  має чотириколонний ампірний портик тосканського ордеру. Схожий портик був і на іншому боці, але його перетворили на веранду.

Т-подібний у плані флігель - ще одна будівля монастирського комплексу. Флігель має підвали з циліндричними склепіннями. На другому поверсі розміщено теплу церкву преподобного Феодора Острозького.

Монастир-фортеця мала й систему підземних ходів. Вони виводили за оборонні мури.

На сьогодні, оборонні мури збереглися лише у вигляді окремих ділянок.  Ззовні мури підсилені кам’яними та цегляними контрфорсами.

Отже, давні споруди на території монастиря:

  • Надбрамна башта-дзвнниця,
  • Троїцька церква
  • Двоповерховий корпус келій
  • Криниця
  • Рештки муру

 

Решта споруд відноситься до ХІХ-ХХ ст.

 

 

 

Координати Троїцької церкви в Дермані 50.367968, 26.233477Точні координати пам'ятки на карті Google 

Мітки: Рівненська область, фортеці, Монастирі