Тараканівський форт

Нова дубенська фортеця над рікою Іквою розташувалася неподалік від Тараканова, Рівненської області Це великий форт ХІХ ст. з стінами в товщину 5 метрів, з наземними та підземними поверхами, численними тунелями, сховищами, став за останні роки популярною туристичною атракцією. Це й справді незвична та найвражаюча локація, схожа на втіленні у життя кадри комп'ютерних іграшок.

Проте, слід застерегти, що Тараканівський форт перебуває в аварійному стані. Прогулюючись тут, слід бути обережним, так як дуже легко заблукати в лабіринтах форту, також є відкриті колодязі-провалля. Місцеві розповідають, що раніше потаємними підземними ходами можна було вийти на Дубно.

Як дістатися до Тараканівського форту?

Не вартує орієнтуватися на російську назву "Нова Дубненська фортеця" ;) В Дубно є своя старовинна гарна фортеця.

Тараканівський форт розташований біля автошляху М-06 Київ-Чоп, за селом Тараканів в бік Львова, за цвинтарем. Фактично вам слід повернути як на цвинтар, від нього в бік "лісу" веде дорога. Біля форту є паркувальний майданчик, де ви можете залишити свій автотранспорт і рушити "досліджувати" цей незвичний об'єкт оборонної архітектури

Точні координати Тараканівського форту надаю нижче

50.363315, 25.715962   

Ідея створення. Передумови виникнення Нової Дубенської фортеці

Підсумки франко–російської війни 1870–1871 рр. показали необхідність повного перегляду всієї системи інженерної оборони кордонів. Головною причиною змін у військово-інженерній думці була поява залізниці і могутньої артилерії. На початку 70–х років ХІХ ст. інженерний департамент військового міністерства під керівництвом інженера генерала Тотлебена, з огляду на стратегічні задачі царської Росії, намітив і подав на розгляд ідею маленьких прикордонних фортець з метою прикриття зосередження і розгортання армій.

Едуард Тотлебен особливо підкреслював у своїй доповіді 1871 р. важливість створення таких маленьких фортець поблизу Дубно і Проскурова (нині Хмельницький), де у випадку війни з Австрією, скориставшись залізничними коліями і Варшавсько-Київським шосе, можна буде під прикриттями саме цих фортець зосереджувати війська в Луцьку, Острозі, Меджибожі. Ці форти передбачалося побудувати на розміщення в них 4000 військових. Ця ідея втілилася в життя через 14 років у видозміненому варіанті. Призначення цих фортець Тотлебен визначав так: «Наша мережа залізниць уже встигла з'єднатися з залізницями Західної Європи, що спонукує вчасно піклуватися про те, щоб у випадку війни не дозволити ворогу скористатися нашими залізними шляхами». У цей же час військове міністерство доповідав Олександрові ІІ про необхідність створити 4 невеликі фортеці на лініях Вержболово – Вільна /згодом Ковно/, Лика-Граєво /пізніше Осівець/, Волочиськ – Жмеринка /передбачався Проскурів/, на Радзивилів – Брест – Бердичівській дорозі /згодом Дубно/.

Роботи з нарощування пагорба Дубенського форту почалися у 60–их роках ХІХ ст. Але тільки в 1873 р. була скликана особлива нарада з обороні кордонів Європейської частини Росії, де було вирішено асигнувати на перебудову фортець 66 млн. руб. Тоді ж виступив Д.А. Мілютін з остаточним обґрунтуванням інженерної програми, де підкреслив необхідність прикриття Дністра і Дніпро–Бужського лиману шляхом створення фортифікацій поблизу Дубно, Проскурова, Очакова і Ямполя.

Висновок Потрійного союзу 1879–1882 рр. показав, що головна небезпека Росії загрожує з боку Заходу – Німеччини та Австро-Угорщини. Військове відомство вжило термінові заходи з інженерної оборони кордонів, сформульовані в мобілізаційному плані 1879 – 1880 р., складеному генералом Н. Обручевим. У 1884 – 1887 р. було проведене інспектування фортець і воно підтвердило необхідність зміцнити форт Дубно. У директивних рішеннях цього часу вказується: "Побудувати укріплення перед Дубно, з метою перепони у доступі ворогу через Дубно по залізниці з Брід у Рівне.

Розташування Дубенського форту випливало з його стратегічного призначення – обороняти залізничний і шосейний шлях з м. Кременця і Радзивілова, затримуючи супротивника до збору військ із прикордонної смуги, і забезпечувати базу відступаючим військам.

Історія зведення та склад тараканівського форту

Форт-застава зводилася в період 1885 – 1890 рр. під керівництвом головного інженерного управління при військовому міністерстві Російської імперії.

Керівником будівництва форту був призначений інженер-полковник Борисов під керівництвом якого в цей період були виконані всі основні будівельні роботи і проведені земляні роботи. Формуляр Дубенських укріплень за 1899 р. складений військовим інженером-полковником Баумгартеном, що будував форт у 90-их рр., представляє історію його будівництва і може служити повноцінним історичним матеріалом для вивчення пам'ятки.

У 1885 р. Баумгартен пише: «Дубенські укріплення розпочаті будівництвом восени 1885 р., згідно проекту, затвердженого 15 серпня того ж року…Найближчий напрямок і спостереження за зведенням укріплення було довірено військовому інженеру полковнику Борисову з присвоєнням йому прав і звання будівельника Дубенских укріплень».

У 1889 р. здійснювалися роботи з розведення дерев та чагарнику на форті і навколо нього. Земляні насипи зміцнювалися також за допомогою підпірних стін. За зовнішнім валом розташовувався головний сухий рів у 6 сажнів ( 1 сажень – 2,13м), котрий підтримувався контрескарповою стіною висотою у 2.8 сажні й фасад якої був виконаний у формі двох'ярусної галереї з цегли. У перший період будівництва на контрескарповій стіні були побудовані з цегли приміщення капонірів для подовжнього обстрілу рову. У 1896 – 1897 р. північний, південний і західний капоніри на вихідних кутах форту були розібрані і замінені бетонною стіною у формі такої ж двох'ярусної галереї

Дощова вода з рову розподілялася по чавунних та гончарних трубах підземного водостоку в північну частину форту. Насип валу була забезпечений водостоками і тут була посіяна трава для зміцнення ґрунту.

У 1890 р. форт оглядали Олександр ІІІ та напевне інші члени царської родини, що свідчило про дійсну готовність об'єкта.

Але роботи ще тривали, під керівництвом інженера Белікова здійснювали роботи з бетонування, озброєння, установці герметичних затворів і т.д.

1897 року Беліков був назначений комендантом форту. Виконавцем робіт був інженер-полковник Баумгартен. Таким чином, можна припустити, що військовий інженер Борисов був автором форту і керівником його основних будівель, а участь у перебудовах приймали інженери Беліков і Баумгартен.

Фотогалерея

Склад та опис

Гарнізон складався з артилерійської роти і штату коменданта форту.

По периметру казарми проходила полігональна за формою військова вулиця, що відокремлює її від безпечних казематів, що оперізували цю вулицю. Безпечні каземати підтримували насип головного фортечного валу.

На валу розташовувалася вогнева позиція, яка складалася з брустверів для гармат, банкеток для стрільців і тильних траверзів нагорі фортечного вала. Між ними розташовувався вал ганг – шлях для переміщення знарядь. У тильної частини форту розміщувався прикритий шлях через головний рів, куди при необхідності висувався зі спеціальних казематів металевий міст.

Головний рів – сухий – був укріплений стіною. На стіні розташовувалися бойові бетонні каземати – кофри на вихідному північному, західному і південному куті.

Зовнішній земляний вал зроблений пологим і в підніжжі його передовий рів, укріплений металевими ґратами.

З Формуляра Дубенських укріплень складеного виконавцем робіт військовим інженером полковником Баумгартеном і інженерним чиновником титулярним радником Комаровим (1905 рік) дізнаємося про склад форту:

Гарнізон воєнного часу:

• артилерія – 1 рота;
• піхота - 2 роти.

Озброєння:

• 6-и дюймових знарядь /190 пуд/ - 10 шт.;
• легких польових гармат на клиневих мортирах – 8 шт.;
• 57 мм капонірних гармат Корденфельда – 8 шт.;
• 3-х лінійних кулеметів – 10 шт.;
• 8-и дюймових сталевих зразка 1877р. мортир вагою 200 пудів – 4 шт.;
• Ѕ - пудових / ?/ мортир – 10 шт.

Довжина ліній вогню бруствера 230 сажнів.

Усіх безпечних казематів – 105, з них:

• для житла гарнізону – 32,
• під лазарет –5,
• для госп. потреб – 4 ,
• під склади – 10,
• комплект фортечної артилерії – 5,
• під електричну і телеграфну станції- 4,
• під колодязь і бак для води - 2 ,
• покійницька-1,
• під сход, проходами і коридорами – 27,
• видаткових порохових льохів –6.

Приміщення для складів провіанту і всяких запасів можуть умістити двомісячний запас, необхідний для гарнізону форту. Усередині викопано три 3 колодязі: однин з них відкритий, для постачання артилерійської роти водою у мирний час, один у безпечних приміщеннях для забезпечення холодильників при гасових двигунах 2-х електростанцій і один у безпечних приміщеннях для постачання водою гарнізону під час облоги, з водопроводом для накачки запасу води в баки ємністю в 3000 цебер.

Форт мав два мости. Один зведений 1893 року як залізний висувний через головний рів форту, він призначався для в'їзду у форт. Його довжина була 10 сажнів (1 сажень - 2,13 м), ширина в 9 футів. Для приховування мосту під час облоги форту було улаштовано по лінії східної потерни /підземного ходу/ одноповерхове приміщення під насипом, що з'єднувалося з безпечними казематами. Другий - дерев’яний на зводах через Ікву по казенному шосе. Він вів з форту до станції Дубно південно-західної залізниці. Це міст був довжиною 15,8 сажнів, шириною 2,8 саж., і побудований у 1885 р.

У 1895 р. у чотирьох казематах нижнього поверху в передній, західній частині були влаштовані прийомна шпитальна на 28 ліжок, операційна і дезінфекційна кімнати, лазня і пральня, там же хлібопекарня.

У правому кутовому казематі нижнього поверху центральної частини безпечних казематів був встановлений гасовий двигун і динамо-машина – для освітлення тильної сторони форту. Для свіжого повітря в ці каземати був влаштований вентиляційний пристрій. У каземати був проведений водопровід, що забезпечувався по підземному коридору з колодязя в центральній казармі.

При фортеці діяла й гарнізонна церква. Вона була побудована 1901 р. Церква розташовувалася в казематах центральної казарми по центру західного її фасаду на рівні двох поверхів. Вхідний портал оформлений у вигляді арки, у центрі якої дверний проріз і по обидві боки від нього вікна з овальними завершеннями, розповсюдженого в той час російсько-візантійського стилю.

Верхня частина церкви імітує форми псковських дзвіниць ХІІІ ст. В оформленні стін використані прийоми так званого цегельного стилю, широко розповсюдженого в архітектурі громадських будинків Росії наприкінці ХІХ ст. Церква однокамерна, перекрита напівциркульним зводом. Неф її відокремлювався від вівтаря іконостасом. Над входом у церкву розташовувалися поміст для хорів на консольно винесених балках.

У звітах про форт загально за 1905 р. вказується, що каземати були призначені для бойових дій, для житла та господарських приміщень, складів, лазарету, операційної, дезкамери, моргу, туалетів, колодязів і бака для води. У казематах безпечного типу могло розміщатися 800 чоловік. Усі приміщення були облаштовані вентиляцією та опаленням. У форті була влаштована каналізація, водопровід, спеціальна установка для спалювання нечистот.

Усі приміщення підземних виходів, каземати освітлювалися електрикою. У порохових льохах електропроводка і лампи були заховані в ізоляційні матеріали. 1899 року форт був телефонізований, як і багато інших фортець на західних кордонах Росії.

Подальша історія Нової Дубенської фортеці

До 1900 р. форт використовувався як укріплення-склад. За великої концентрації військ на південно-західному кордоні неподалік від Дубна царський уряд дотримувався помилкової думки, що південно-західний напрямок менш небезпечний ніж північно-західний і центральний напрямки театру військових дій. Вочевидь, форт був скасований як оборонна споруда, але його не зруйнували, а перетворили на військову в'язницю.

Форт у 1915 р. був залишений російськими військами, але влітку того ж року до кінця вересня зайнятий і використаний австрійськими.

Руйнація форту відбулася влітку 1916 р. під час Брусиловського прориву на південно-західному фронті. А також під час бойових дій Першої кінної армії проти білополяків.

У період після першої світової війни форти закритого типу втратили своє колишнє призначення і розглядалися тільки як ключова позиція від тієї чи іншої ділянки фронту.

У 1920 році фортом намагалася заволодіти кавалерія Будьонного, проте наштовхнулася на запеклий опір польського війська.

Архівні фотографії тараканівського форту початку ХХ ст

Радянська історія

У 60-их рр. робилися спроби Міністерством торгівлі і штабом Прикарпатського військового округу пристосувати форт під складські приміщення, але через вологість і випари збереження було неможливе.

Ще за радянських часів був описаний стан в акті технічного стану форту складеному групою фахівців львівської комплексної архітектурно - реставраційної майстерні інституту “Укрпроектреставрації” після дослідження, проведеного на замовлення відділу в справах будівництва й архітектури Ровенського облвиконкому ще в 1983 році.

От витримки з цього акту:

Форт має в плані форму ромба зі сторонами до 240 м. Ззовні він оточений ровом глибиною до 6 м і шириною до 13 м. Рів оточений земляними валами, що укріплені кам'яними стінами. Ззовні стіни мають ширину до 3 м.

Зовнішні і внутрішні стіни... Утрати складають 25-30 %...Загальний технічний стан збереження стін можна вважати задовільним. Необхідні тільки незначні консерваційні роботи.

Підземні коридори ... До центрального ядра форту від земляних валів з півночі, півдня, сходу і заходу ведуть широкі пандусні коридори. Вхід у західний коридор зруйнований, перекриття самого коридору і приміщень, що примикають до нього, в аварійному стані /глибокі тріщини і висипи в зводах, ушкоджена гідроізоляція/. Зважаючи на те, що форт відвідується численними, неорганізованими групами туристів, з метою запобігання нещасливих випадків необхідно терміново закрити цю частину спорудження і, по можливості, ліквідувати аварійний стан перекриття...

Стіни і бічні перекриття коридорів викладені з цегли на цементному розчині. Підлоги бетонні, частково зруйновані... Входи і виходи в коридори мають збережені металеві коробки і гаки кріплення воріт.

Центральний корпус ...Кам'яне 2-поверхове спорудження має в плані форму трапеції ...

План спорудження вирішений у двох рівнях: західна частина корпуса на 2 м вище східній...

Могутні кам'яні стіни /товщиною до 2 м зовні викладені високоякісною цеглою і декоровані карнизами, пілястрами, арками. Обличчя кладки унаслідок зволоження значною мірою зруйновано. Віконні і дверні заповнення загублені цілком.

Під корпусом знаходяться три глибоких колодязі /діаметром до 2 м/, два з який засипані битою цеглою. Єдиний збережений колодязь, глибиною до 20м, з'єднаний підземною галереєю з західними казематами.

Вимощення /з каменю і бетону/ загублені на 90 –100%...

Цоколь...споруджений з каменю прямокутної форми. Висота цоколя до 50см. Утрати складають 40%.

Стіни...Є тріщини шириною до 5см. Загальний технічний стан стін незадовільний.

Карнизи – кам'яні, не штукатурені, споруджувані з формованої цегли, складного профілю.

Карнизи поростили кущами і деревами. Утрати складають 50%.

Дах – складного профілю, покрита рубероїдом. У деяких місцях дах ушкоджений.

Водовідвід здійснюється через лотки...у товщі стіни. Лотки не забезпечують повного водовідводу, що приводить до подальшого руйнування спорудження. Збереглося одне дверне заповнення в задовільному стані.

Будь-які елементи інтер'єра не збереглися. Приміщення замокають і поступово руйнуються. Загальний технічний стан інтер'єра незадовільний...

Для того, щоб потрапити в каземати, треба пройти через подвійну лінію оборонних рубежів, стіни і перекриття яких виконані з бетону до 2,5 м... У зв'язку з тим, що в західній частині казематів робилися спроби організувати склади, приміщення тут знаходяться в задовільному стані /будівельне сміття відсутнє, стіни побілені/. Інтер'єр інших приміщень казематів – незадовільний.

Сучасна історія

Нині Тараканівський форт (Нова Дубенська фортеця) справжня атракція для туристів. Хоча форт має аварійний стан, деякі колодязі були закриті. Втім потрібно бути обережним.

Форт також ставав не один раз кінознімальним майданчиком для різних фільмів.