Архітектурні памятки Глухова . Перелік що подивитися в Глухові

• Церква свт. Миколая
• Спасо-Преображенська церква
• Трьох-Анастасіївська церква
• Церква Вознесіння Господнього
• Київська брама міських укріплень
• Тюремний замок (повітовий острог)
• Будинок повітового земства та міської думи
• Дворянське зібрання
• Адміністративний будинок
• Банк М.А. Терещенка
• Глухівський учительський інститут
• Пансіон Глухівської чоловічої гімназії
• Чоловіча гімназія
• Жіноча гімназія
• Ремісниче училище ім. М.А. Терещенка
• Веригинське міське 4-х класне училище
• Трикласне міське училище Ф.Терещенка
• Дитячий притулок М. Терещенка
• Чоловічий корпус земської лікарні
• Інфекційне відділення земської лікарні
• Жіночий корпус земської лікарні
• Безплатна лікарня св. Єфросинії
• Башта водогону
• Поштово-телеграфна контора (будинок Миклашевських)
• Будинок А.Я.Терещенка
• Садибний будинок Кочубеїв
• Садиба Неплюєвих
• Будинок П. Лютого
• Садибний будинок міського голови Амосова
• Будинок Г. Біловського
• Будинок А.Бештака
• Садиба Олександровичів
• Будинок Шапоріних
• Садибний будинок вул. Терещенків, 34,
• Житловий будинок, вул. Путивльська, 3
• Особняк, вул. Путивльська, 1

Історична довідка

Вперше стародавнє місто Глухів, що розташоване на річці Есмань, згадується в Іпатіївському літописі за 1152 р. Але деякі непрямі історичні джерела згадують місто ще у 992 році, коли було створено Чернігівську єпархію, а князь Володимир наказав ставити міста по Десні, Остру інших річках. Першими поселенцями тут були сіверяни, які заснували тут ще в 6-8ст Глухівське городище. Але за археологічними даними тут мешкали люди ще 2 тис. років тому, знахідки в урочищах Червона Гірка тільки підтвердили це, також на території Глухова виявлено знахідки Зарубинської культури.

Першим відомим князем в Глухові був син чернігівського князя Михайла Всеволодовича - Симеон Михайлович.

Глухів в 1239 р був взятий монголо-татарами, раніше за Чернігів. Місто не було сильно пошкоджено, адже тут перебували полонені. В Глухові було дерев’яна фортеця розміщалася на пагорбі лівого берегу річки. З 1316 перебував під владою Литви. В 1352 спіткала велика біда - морив просто винищив все населення міста. Глухів дуже повільно відроджувався. В 1618р Глухів був під владою Польщі. Саме в цей період з 1635 г. почали відбуватися роботи по укріпленню міста, вони проводилися під керівництвом Новгород-Сіверського старости князя Песочинцького. На старовинному городищі з'явилися бастіони, ронделі, люнети, редути та інше. Тоді ж було надано місто Магдебурзьке право! Польська влада намагається всіма способами збільшити як і кількість населення, так і економічний рівень Глухова, який навіть перейменовують на "Новий Острог".

Визвольна війна 1648 заторкнула і Глухів, на 1654 рік ми маємо перший детальний опис міста :"А город Глухов стоит меж речки Усмани на острову. Около посаду, меж речки, земленой город. На Старосвицком городище сделаны два вала земленых: около тех валов два рва; на том валу надолбы; меж тех валов башен нет. В том земленом городе поставлена церковь древяна во имя Архангела Михаила... Да подле Тою ж земленого города поставлен был Песочинского пана двор на горе, над речкою Усмани; около того двора с трех сторон осыпь земляная; на осыпи поставлен острог дубовой; межи того острога сделаны ворота проезжие; на воротех и глухих наугольных башен меж того острога нет. Около того острога сделан ров, а ров к острогу огорожен бревнами с одной стороны, и подле того острога у земли сделан честик, колья дубовые. Да около слобод того города Глухова на всполье сделан ров для приходу воинских людей".

В Глухові в 1660-х рр розміщався Глухівський полк. Тут же був замок-фортеця Песочницького, який витримав два штурми польських військ. В 1666 р. за угодою Москви з Брюховецьким частина земель в тому числі і Глухів відходить до Москви, що буде офіційно трохи пізніше, поки що в цьому році в місто були введені російські війська, що викликало обурення серед мешканців.

Після підпису так званих "Глухівських статей", на центральній площі було обрано гетьмана Многогрешного, який пробув лише 4 роки, а потім його зняли за те що занадто опікувався автономними правами України.

В жовтні 1708 р. у Глухові було обрано гетьманом Івана Скоропадського, присутнім був на цьому дійстві і цар Петро І. Після "зради" Мазепою російському царю, Батурин був спалений і зруйнований, великі розправи чинилися над мешканцями та тими хто був на стороні Мазепи. Батурин перестав діяти як гетьманська столиця, Мазепу та його прибічників передано анафемі, Скоропадський підписав "свідоцтва" та царські маніфести. Хоча Скоропадський створив з Глухова справжню гетьманську резиденцію, опікувався над правами України та Гетьманщини, але за це був визнаний неблагонадійним. Він розсилає універсали і надає привілеї на володіння землями багатьом українським монастирям, він веде кореспонденцію з православними монастирями, з Запорізькою Січчю, Річчю Посполитою. Після смерті Скоропадського наказним гетьманом став Павло Полуботок. Через гетьманську столицю проходить ціла низька гетьманів, які так чи інакше старалися на благо України. Разумовський. Останнім був Кирило Разумовський, якого в 22 річному віці в Глухові року 1750 обрали гетьманом. Але за два роки до цього Глухів охопила велика пожежа - в полум'ї зник гетьманський двір часів Скоропадського, пошкоджена Генеральна канцелярія, муровані храми і т.п. До святкового призначення Розумовського була проведена реконструкція центра, вулиці стали ширшими, в місті працювали відомі архітектори Івана Мергасова та Андрія Квасова. Трошки пізніше був добудований новий гетьманський палац, розташований на Веригіно, чимось він нагадував дерев’яний царський палац в Перово (під Москвою). В 1758 р. К. Разумовський переносить гетьманську резиденцію в Батурин. За перебування Розумовського Глухів виріс не тільки економічно, але і духовно, особливо він опікувався над місцевою школою співу.

На початку ХІХ ст. Глухів стає повітовим містом. Як й інші міста, він отримує новий генеральний план по перебудуванню і відповідно архітектурі, розробленої в плані. Особливу роль в забудові міста відіграла родина Терещенків. В 1895 р. тут було проведено залізничну колію.

Храми Глухова

Трьох-Анастасіївський кафедральний собор (1884–1893 рр.)

вул. Спаська, 2

51.675128, 33.911970   

Миколаївська церква (1693–1695 рр.)

Соборний майдан, 1

Спасо-Преображенська церква (1765-1867 рр.)

вул. Спаська, 4

Вознесенська церква (1767—1867 рр.)

вул. Пирогова, 1

51.686176, 33.919603   

Цікаві будівлі

• Київська брама Глухівських міських укріплень (мур.) 1766–1769 рр вул. Києво-Московська, 1
• Тюремний замок (мур.) 1842 пров. Спартака, 4

Старовинні садиби та будинки Глухова

• Особняк Терещенків, 1867 р., вул. Терещенків, 45
• Садибний будинок Кочубеїв (мур.), 1904 р., вул. Шевченка, 30
• Садибний будинок міського голови Амосова (мур.), 1910-ті рр., вул. Вознесенська, 46
• Садибний будинок поміщика П. Лютого, кін. XIX ст., вул. Києво-Московська, 34
• Садиба Неплюєвих (будинок, пов'язаний з життям і діяльністю Неплюєва М.М, Нарбута Г.І. та в якому відбувся перший повітовий з'їзд Рад Глухівщини) (мур.), кін. XIX ст. — поч. XX ст.,
• вул. Києво-Московська, 43
• Прибутковий будинок А. Бештака (мур.), поч. XIX ст., вул. Києво-Московська, 49
• Будинок купця Георгія Біловського (мур.), 1855 р., пров. Києво-Московський, 7
• Садиба Александровичів (зміш.): головний будинок та два Флігелі садиби, 1860-ті рр., вул. Лугова, 3, 11, 13
• Садибний будинок Шапоріних (мур.), II пол. XIX ст., вул. Матросова, 14
• Житловий будинок (особняк), кін. XVIII ст. - 1915 р., вул. Путивльська, 1
• Будинок житловий (мур.), кін. XVIII ст., вул. Путивльська, 3
• Будинок, в якому народився астрофізик, радянський астроном Й. С. Шкловський (1916-1985), поч. ХХ, вул. Спаська, 12
• Будинок садибний (мур.), поч. XIX ст., вул. Терещенків, 34
• Садиба, 1889 р., вул. Терещенків, 70

Старі навчальні заклади Глухова

• Гуманітарно-просвітницький комплекс: 1874–1892 рр вул. Києво-Московська, 24
  • Глухівська чоловіча гімназія,
  • Глухівський учительський інститут,
  • пансіон чоловічої гімназії
• Жіноча гімназія 1894–1896 вул. Вознесенська, 13
• Федорівське ремісниче училище 1903 вул. Києво-Московська, 45 (фасадний будинок)
• Ремісниче училище імені М. Терещенка (мур.) 1899–1904 рр. вул. Терещенків, 36
• Будинок Веригинського міського чотирикласного училища (мур.) 1905–1906 пров. Шкільний, 1

Міська забудова міста

• Будинок повітової земської управи і міської управи (мур.) 1913 вул. Києво-Московська, 51
• Поштово-телеграфна контора (Будинок Миклашевських) (зміш.) кін. XVIII ст., II пол. XIX ст. (1720-1912) пров. Поштовий, 4
• Дворянське зібрання (мур.) 1811 — кін. XIX ст. вул. Терещенків, 42
• Банк М. Терещенка (мур.) кін. XVIII ст., кін. XIX ст. вул. Шевченка, 10
• Комплекс земської лікарні (мур.) 1880–1895 рр. вул. Інститутська, 3

1. Жіночий корпус Земської лікарні 1880–1890 рр.
2. Чоловічий корпус Земської лікарні (мур.) 1880 рр.
3. Інфекційне відділення Земської лікарні 1895 - сер. XX ст.

• Лікарня безкоштовна святої Єфросинії 1879 вул. Києво-Московська, 47
• Дитячий притулок М. Терещенка (мур.) 1872 вул. Києво-Московська, 45 (флігельний будинок)
• Башта водогону (водонапірна вежа) (мур.) 1927–1928 вул . Терещенків 51.674545, 33.910737
• Будинок адміністративний (мур.) 1957 вул. Шевченка, 6