Чому обов’язково треба мандрівнику завітати в Пустовійтівку?
Село Пустовійтівка однозначно багате на пам’ятки, а ще це батьківщина останній кошовий отаман Запорозької Січі (народився біля села на хуторі) - один з небагатьох українців - канонізованих Православною Церквою як Петро Багатостраждальний або праведний Петро Калнишевський!
З історії села
Походження назви села має дві версії: від прізвища козака Пустовійта, який заснував тут перше поселення. За іншим переказом, село населяли переважно козаки на чолі з сільським отаманом. Тут мешкало лише декілька родин селян, вони не мали свого старшого – війта і тому були приписані до сусіднього поселення, де переважали селяни. Тому село і отримало свою назву від того, що посада війта була відсутня
Цікаво, що поруч існувало село Війтівка. Але військовий загін московського царя у 1629 році знищили Війтівку.
Але історія села ще давніша, неподалік розташований скіфський курган, пам'ятка природи — пагорб Золотуха.
Що можна цікавого подивитися в Пустовійтівці, і чому її треба включити в перелік населених пунктів в подорож Сумською областю?
Пам’ятник Петру Івановичу Калнишевському
Пам’ятник останньому кошовому отаманові був встановлений у 1991 році з нагоди 300-річчя від дня його народження.
Це цілий меморіальний , який є складовою державного історико-культурного заповідника «Посулля».
Основною метою створення історико-культурного заповідника «Посулля» - збереження, розвитку й популяризація пам'яток історичного району Посулля, який охоплює територію Роменського та Недригайлівського районів Сумської області. Заповідник багатий на історичні та природні пам'ятки Сумщини.
Вважаю, вартує перерахувати, що входить до складу заповідника:
Роменський район:
- Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році, є значним зібранням матеріалів з природи, історії та культури Посулля (збірка нараховує близько 40 тисяч експонатів, 10 тисяч фоліантів);
- пам'ятник Тарасові Шевченку в Ромнах;
- археологічне городище «Монастирище» в районі Ромен;
- Меморіальний комплекс останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка, що включає:
- ) дерев'яну Свято-Троїцьку церкву;
- ) пам'ятник Петру Калнишевському;
- ) Музей Петра Калнишевського —
- Посульські кургани — група скіфських курганних некрополів;
у Недригайлівському районі:
- Недригайлівський краєзнавчий музей — був заснований у 2006 році, містить зібрання матеріалів з історії та культури Недригайлівського краю
- літописне місто Попаш поблизу Недригайлова.
- у селі Хоружівка:
- ) садиба поета Олекси Ющенка;
- ) Меморіал жертвам Голодомору;
- пам'ятник мамонту в селі Кулішівці.:
Музей Петра Калнишевського
Музей заснований у 2005 році на базі діючої виставки Роменського краєзнавчого музею «Легендарний кошовий». Експозиції музею розміщено в будинку культури.
Координати 50.780006, 33.576278
Миколаївська церква
Цегляна церква на честь святителя Миколая була зведена у 1900—1906 рр. Храм п’ятикупольний, до західної частини церкви примикає чотириярусна дзвіниця.
Вітряк 19 століття
Церква Святої Трійці
Унікальна пам’ятка Пустовійтівки , фактично тепер візитка села - храм Святої Трійці була побудована у 1773 р. коштом уродженця села Петром Івановичем Калнишевським. Храм пережив стільки історичних подій, й віно Другу Світову пережив, правда після неї став сільським клубом, другий ярус церкви було знищено… А потім стали використовувати приміщення храму як склад-сховище, а з 80-их рр. почала руйнуватися.
За роки незалежності будівля церкви – пам’ятка архітектури – ще більше занепала. І тільки у 2004 роках за ініціативи Президента України Віктора Ющенка храм почали реставрувати. Відновлювали церкву за старовинним способом: без єдиного цвяха! Храм освятили на Покрову 14 жовтня 2006 року (УПЦ КП)
В Троїцькій церкві зберігалося подароване Петром Калнишевським напрестольне Євангеліє в коштовній оправі, тепер воно зберігається в Роменському краєзнавчому музеї.
Знавець української архітектури, дослідник та мистецтвознавець Стефан Таранушенко зауважив, що церква в Пустовійтівці - одна з наймпозантніших та величавих будівль на Лівобережжі. Також у своїй праці "Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України" зазначив, що "могутні форми її не позбавлені граціозності, але не м'якої, розманіженої, а мужньої...
Церкву будував один з кращих майстрів того часу. Про це свідчать обробка деревини (дуб), складання зрубів, рубка замків...
З різних точок силует будівлі сприймається іншим і щоразу ефектним; та найбільш вражає акорд, який створює контур верхів, коли розглядати їх з півдня чи чи півночі. Приділи , паламарня, ризниця, і особливо, дзвіниця, порушили первісний вигляд пам'ятки, зменшили цілісність сприйняття. Всередині збереглися первісні форми, що виявляють художні здібності майстра, розмах його творчої уяви. Інтерєр залитий світлом. Увесь об'єм будіови розкривається гранично чітко і ясно."
