Памятки Бережан
Бережани розташовані в мальовничій місцевості на річці Золота Липа. Чудові краєвиди одразу потраплять вам на очі вже на під’їзді до міста. А само затишне місто Бережани приємно здивує вас архітектурними пам’ятками середньовічного містечка.
Перелік основних архітектурних та історичних пам'яток Бережан
Фортифікація:
- Замок Синявських, 1554 р. (перша згадка), вул. Івана Франка 1
- Троїцький замковий костел-усипальниця зведена на території бережанського замку
Храми Бережан:
- Вірменський костел Різдва Діви Марії з дзвінницею. 1764 р., вул. Вірменська, 6
- Собор Святої Трійці 1768р., пл. Ринок, 12
- Костел Різдва Діви Марії, роки зведення 1600-1626, та дзвінниця, рік зведення 1741, вул. Братів Лепких, 1
- Монастир бернардинів: костел (1630-1683) та келії (1716-1742), вул. Костельна, 1
- Синагога, провулок поміж вулиць Т.Г. Шевченка, Кушніра, вулиці Руська, вул. Січових Стрільців
- Дерев'яна Церква Святого Миколая, рік побудови 1691 р., село Адамівка (передмістя)
Житлові будинки:
- Житловий будинок, 1901р., вул. С. Бандери, 6
- Житловий будинок, ХІХ ст., вул. С. Бандери, 14
- Житловий будинок, ХІХ ст., вул. Степана Бандери, 19
- Житловий будинок, середина ХІХ ст., вул. Шевченка, 1
- Житловий будинок, середина ХІХ ст., вул. Шевченка, 7
- Житловий будинок, 1910 р., вул. Валова, 11 "Вілла Чайковського"
- Житловий будинок, поч. ХХ ст., вул. Вірменська, 1
- Житловий будинок, поч. ХІХ ст., вул. Вірменська, 2
- Житловий будинок, поч. ХІХ ст., вул. Вірменська, 4
- Житловий будинок, 1893 р., вул. Вірменська, 7
- Житловий будинок, поч. ХХ ст., вул. Вірменська, 8
- Житловий будинок, ХІХ ст., вул. Кармелюка, 6
- Житловий будинок, ХІХ ст., вул. Кармелюка, 8
- Житловий будинок, ХІХ ст., вул. Кармелюка, 10
- Житловий будинок, початок ХХ ст., вул. Братів Лепких, 4
- Житловий будинок, ХІХ ст., вул. Братів Лепких, 5
- Житловий будинок, 1910 р., вул. Академічна, 1
- Житловий будинок, поч. ХХ ст., вул. Академічна, 14
Міська забудова:
- Ратуша, зведена 1811, адреса пл. Ринок, 1
- Споруда крайового суду, 1912р. вул. Академічна, 20 Нині тут корпус Бережанського агротехнічного інституту
- Банк, 1910 р., вул. Банкова, 6 (нині Ощадбанк)
- Споруда Польського товариства, початок ХХ ст., вул. Бандери, 2
- Гімназія, 1914 р., вул. Гімназійна, 2
- Народний театр, початок ХХ ст., вул. Міцкевича, 4
- Українська селянська бурса, ХІХ ст., вул. Братів Лепких, 6
- Українська бурса, ХІХ ст., вул. Братів Лепких, 19
- Школа, початок ХХ ст., вул. Тернопільська, 1
- Пошта, початок ХХ ст., вул. С. Бандери, 1
Історична довідка
Перша згадка про Бережани датується 1375 роком.
Тоді місто було передано князем Владиславом Опольським. В 1530р король Сигізмунд І передає Бережани у власність воєводі Миколі Синявському (Сенявському, Mikołaj Sieniawski) - великому гетьману коронному, руському воєводі. Того ж року місто отримує Магдебурзьке право, а з цим правом додалися й права на проведення ярмарок, торгів, що позитивно вплинуло на економічний розвиток. За часи володіння містом родини Синявських Бережани прославилися своїм оборонним комплексом, а також архітектурним піднесенням. Після смерті останнього представника родини Синявських - Адама-Миколи, замок переходить у власність Софії Синявської та її чоловіка Олександра Чарторийського. Таким чином замок з 1726 року потрапляє до родини Чарторийських. З другої половини XVIII ст. опиняється в руках Любомирських, і з 1816 року переходить до відомої родини Потоцьких.
Замок в Бережанах
Замок родини Сенявських - Zamek w Brzeżanac rodu Sieniawskich
В 1554 р. Микола Синявський завершує будівництво замку. Палацова частина вписувалася в оборонні стіни з трьома баштами. Ім'я архітектора невідоме, але за структурою замку та особливо внутрішнім оздобленням подвір'я, що своїми аркадними галереями та аркатурними стінами нагадують італійське палаццо, можна стверджувати, що архітектор був італійцем. Наступні сто років замок постійно добудовувався, доповнювався оборонними та житловими елементами.
Як виглядав раніше бережанський замок можемо побачити з малюнка Збігнева Шчепанека
Замок здавна славився своєю недоступністю перед ворогами. Не змогли взяти його татари, які постійно нападали на подільські землі, також не зміг взяти подвійним штурмом й Ібрагім Шишмама у 1675р, який перед цим завоював і спалив Золочівський та Бучацький замки. Не змогли завоювати його й козаки у 1655 році.
Незламності твердині допомогла доповнена фортифікація: замок отримав оборонну лінію давньоголланського та французького типів. Лише два рази замок був взятий це козацька армія Максима Кривоноса в 1948р та шведська армія генерала Роберта Дугласа.
В різні часи замок за добу панування Синявських відвідували багато високо почесних гостей, це був і польський король Август ІІ, й трансільванський князь Ференц Ракоці, а російський цар Петро І був тут двічі (1707 та 1711).
Замок був багатий на картинну галерею, де зберігалися великі полотна з відображенням битв під Журавнем, Віднем, Хотином, остання подія була відображена в одинадцяти(!) сценах-розписах. Також в окремій кімнаті були портрети польських королів, царя Петра та гетьмана Івана Мазепи, і звісно портрети родини Сенявських. Була і кімната, де зберігалася та прикрашала інтер’єри зброя. В цій кімнаті була картина з похорону Миколи Сенявського, на ній були зображені представники польської та литовської шляхти та сам король Сигізмунд Август, який і надав, як вже зазначалося раніше, Бережани у власність Сенявському.
За часи Чарторийських замок тримали в належному стані, а за Потоцьких замок почав занепадати і це сталося через відношення самого володаря. Так частину речей А. Потоцький перевіз до свого маєтку в Рай, що недалеко від Бережан, а другу частину виставив на продаж. Якщо на XVIII століття замок був одним з найкращих палаців Польщі, то в XIX тут прийшов повний занепад, на території розміщалися військові казарми та броварня.
В останні роки перед Першою Світовою війною, замку, як зазначає дослідник пам'яток архітектури Георгій Крискентійович Лукомський:"…було ще далеко до стану повного зруйнування, але пограбований був достатньо". В війну снаряд влучив в південно-західну стіну, що поклало початку повної руйнації замку.
На 2004-2006 рр. я писала: «Зараз територія замку охороняється, діє "музей на руїнах", за гривень 20 вам розкажуть і покажуть основні пам'ятки, не забудуть про замковий туалет та підземелля, які наполовину засипані, а входи до них завалені, щоб дуже зацікавлені не лізли випробовувати свою долю. До речі, влітку повинні були розпочати дослідження підземель, наскільки це справдилося, мені не відомо. Дайте знати якщо щось. При вході до замку не забудьте знайти на стіні герб»
Прикрасою замку й досі є його південний портал з гербами.
Над його південною брамою було написано:
Magnificus Dominus Nicolaus a Sieniava Palatinus Terrarum Russiae Generalis Exercituum et Militum Campestristum Halicien, Colomien etc. Capitaneus Edificavit Arcem Praesentum de Lapidibus Sumptu et Impensis Suis Propriis in Honorem Deo Omnipotenti et ad Defensionem Fidelium Christianorum Anno D. 1554
В перекладі: «Вельможний пан Микола Сенявський, воєвода Руський, гетьман війська, староста галицький та коломийський вибудував цей замок з тесаного каменю власним коштом на похвалу Всемогутньому Богові і на оборону вірних християн року 1554».
Вид порталу перекликається з порталом Язловецького замку.
Станом на 2017 рік в замку діє музей, на території замку проводяться дослідні та реставраційні роботи та роботи з консервації окремих ділянок бережанського замку.
На окрему увагу в описі замку заслуговує костел св. Трійці
Замковий костел св. Трійці
Замковий костел св. Трійці розташований на подвір'ї замку був побудований у стилі італійського ренесансу. Він містить по обидва бок каплиці, які призначалися як родинні усипальні родини Сенявських.
Зведений костел 1554року, а каплиці були добудовані в 1624 та 1640 роках. В них були встановлені надгробки та саркофаги родини, які зачаровували своєю витонченістю, реалістичністю та високим рівнем виконання в стилі найкращих шкіл Італії та Голландії. Майстром цієї роботи є Ян Пфістер, який тривалий час жив і працював в Бережанах, та Генріха Горста й Германа Гутте. Всього надгробків було п'ять.
На жаль, оригінали моїх фотографії за 2006 рік були втрачені І тому публікую те , що лишилося з мого старого сайту ukraine.kingdom.kiev.ua
На моє відвідування в листопаді 2004 року та лютому 2005 року, костел знаходився в жалюгідному становищі, всередині ходити небезпечно, дах продертий і видно було сіре сумне небо. Ходити небезпечно, провалля, а зверху може впасти балка, орнаменти на стінах затерті, проте крізь процвітало графіті кінця XX століття. Де раніше був вівтар, встановлено дерев'яного хреста, як останню надію, щоб безвірники зупинилися і не паплюжили пам'ятку. Більша частина скульптур було вивезено перед війною до Кракова, а деяку частину ми можемо побачити в експозиції музею Олеського замка.
А фотографії нижче можна вже сміливо назвати раритетними - 2004 рік, ще й знімалися на раритетну цифрову техніку аж 1,2 мегапікселі від Кенон! Без освітлення якість сумнівна...
А як же було?
Архівні фотографії як виглядали замковий костел та надгробки родини Сенявських
У 2006 році я написала : "Ура! нарешті відбувається реставрація. Це можна побачити на світлинах за 2006 р. Планують за 20 років повністю відновити замок. А всю ліпнину, яка зберігалася в Олеському замку перевезти до Бережан. Маю велику надію побачити наживо результат цієї реставрації.
На 2021 рік замок реставрується. На жаль, у проєкт "Велика Реставрація" за 2021 рік бережанський замок не потрапив, як і багато інших пам'яток Тернопілля. Щасливий квиток витягнули Збаразький замок та Чортківський. Проте программу передбачено і на наступні три роки. Отже, побажаємо Бережанському замку здобути фінансування на реставрацію.
Монастир Бернардинів XVII ст.
ув'язнена памятка архітектури
Не живуть тут ченці більше, і це тепер не кляштор. Вже багато десятків років в колишніх монастирських стінах розташувалася в'язниця. Зазвичай можна відвідати територію о 8 ранку в неділю - прийти на службу божу до "тюремного" храму. Нижче фотографії зроблені у серпні 2006 року
Вірменський костел
Костел Різдва Діви Марії
Храм вірменської громади Бережан - пам'ятка сакральної архітектури зведена в бароковому стилі у 2-ій половини XVIІI ст.
Не так давно, вірменський храм торкнулися руки великої реставрації. Тож навіть всередині вже виглядає все інакше. А вашій увазі нижче пропоную фотографії першої чверті ХХ ст. як виглядав храм встередин
Будете в Бережанах, обов'язково відкрийте цю сторінку і порівняйте фотографії з новим виглядом після реставрації.
Костел святих апостолів Петра і Павла
Фарний костел, до 1996 року — костел Різдва Богородиці
Велика Синагога
Велика синагога, залишки якої збереглися до наших днів, була зведена в єврейському кварталі у 1718 році, поблизу міського муру. Храм прямокутний в плані з квадратним молитовним залом без колон. Споруджений у ренесансно-бароковому стилі. З півночі і заходу до молитовної зали були прибудовані двоповерхові молитовні галереї для жінок. Молитовний зал вгорі мав дерев’яне фальшиве дзеркальне склепіння з люнетами над круглими вікнами. Стелю прикрашав різьблений плафон з геометричним орнаментом. Фасади потиньковані, мають наріжні пілястри, масивний розкріпований карниз. Вікна круглі й аркові. Дахи вальмові. У цілому архітектурна пластика вирішена у стриманих ренесансно-барокових формах.
Фотографій на жаль нормальних не має. Тому навожу зі свого старого сайту або можна подивитися на ресурсі Google. Нижче наводжу фотографіх за вересень 2023 року, коли вдалося побувати знову в Бережанах.
У ХІХ столітті синагогу частково реконструювали. З 1939 року вона використовувалася як склад. Перебудована 1950 року: влаштовано нові перегородки, зруйновано південну прибудову, прорубано дверні й віконні отвори. Споруда поступово руйнувалася впродовж другої половини ХХ століття, внаслідок чого повністю зруйновано східну стіну і дах. Дослідження і обміри синагоги виконали 1994 року співробітники інституту "Укрзахідпроектреставрація".
Слободян В., Бойко О., Лонкевич Д. Синагоги України // Вісник Укрзахідпроектреставрації. - № 9. Спеціальний випуск. - Львів: "Центр Європи", 1998. - 180 с.
Церква Святої Трійці
Дерев'яна церква святого Миколая
Старовинна трьохсотрічна церква була зведена в тоді передмісті Бережан - Адамівці . Цей храм є яскравим прикладом архітектурних творів галицької школи дерев'яної архітектури. Цікавий факт, що точно не зафіксовано коли була зведена ця церква. Зустрічала дві дати 1610 та 1691 роки.
Споруда дерев'яна, трьохзрубова, одноверха. У плані складається з квадратних нави, бабинця і п'ятигранної апсиди. Зруб нави вищий і більший за інших. Широке рятування влаштоване на стовпчиках з підкосами і фігурних кронштейнах великого винесення.
В інтер'єрі стіни нави переходять у високий залом, а потім за допомогою плоского дна переводяться у світлову вісімку, яку підтримує зімкнуте зрубове зведення, зашите плафоном. Стіни залому укріплені сволоками. Апсида і бабинець перекриті рубаними сегментними зведеннями. Бабинець відкривається в неф високим отвором з коробчастою аркою, має хори в західній частині, освітлений двома невеликими прямокутними вікнами.
Зруби споруди не обшиті, завдяки чому прослідковуються характерні для народної архітектури будівельні прийоми — типи замків, вертикальні стискання, тиблі, фігурні випуски вінців і ін.
За багатотомником "Памятки Архітектури та Містобудування УРСР" (т.4)