Більче-Золоте

Sightseeing. Цікаві місця Що цікавого

Більче-Золоте відомо перш за все тим, що неподалік нього розташована одна з найбільших печер Європи, а ще тут збереглися архітектурні цікавинки та памятки природи, як то усипальня Сапегів, зведена у неоготичному стилі, яка знаходиться у дендропарку. Колись тут був палац, зараз на його місці стоїть будинок культури.

Історична довідка

В літописах місто згадується з 1482 р. На околицях Більче Золотого виявлено найдавніше на Тернопільщині поселення середнього палеоліту, два поселення трипільської та черняхівської культури. Неподалік від села знаходиться відома печера Вертеба.

Колись тут був замок, закладений в XVI ст. Літні мешканці, розказували автору сайту у 2005 році, що пам'ятали вежу та підземелля, які були засипані у 70-х рр. ХХ ст.. Вежу розібрали. Один з мешканців села ще згадував, що вежу оточував рів, в якому повинна була бути вода. Старий замок живе в топонімі пагорбу – «Башта».

Більче-Золоте належало таким відомим родинам як Язловецькі, Потоцькі, й останніми власниками стала – родина Сапєгі.

Костел-усипальня Сапегів

Костел-капличка закладена в 1898 році як усипальня родини Сапєгі (Сапега) за проектом архітектора Адольфа Куна (Гарний неоготичний костел в сусідніх Озерянах, теж його робота).

Розташований цей мініатюрний вишуканий родовий храм Сапегі на території парку колишнього маєтку. Побудований храм у псевдоготичному стилі. Стрільчаті вікна, витянутий обєм. Фасад прикрашає статуя та два герби: родовий герб роду князів Сапєгів "Лис" (ліворуч) та литовський герб "Погоня" - лицар з мечем на коні (праворуч). На фасаді надпис польською мовою "Нехай на небі разом будуть ті, які кохались на землі"

Під час Першої світової костел значно пошкоджений. В крипті храму були поховані Леон Сапєгі і його донька Ізабелла, за іншими даними дружина. Їх рештки було перепоховано на сільському кладовищі у середині ХХ ст. А в самому костелі влаштували склад.

На 2005 рік костел перебував в стані реставрації.

У 2013 тут вже проводилися служби, нині це храм належить греко-католицькій церкві.

Неподалік від костелу-усипальні розташована будівля сільського клубу. На цьому місці, як ще у 2005 році вдалося з'ясувати у мешканців – був палац.

Біля цього клубу ще можна було побачити в землі рештки фундаменту палацу.

В Більше Золоте був замок. І камінь з замку був використаний у 1866 році саме для будівництва палацу. Мені намагалися пояснити місцеві де саме був замок, як точка відліку була лікарня, але коли ти мандруєш одна і без транспорту, в пріоритеті все ж таки можливість повернення додому.

Казали, що місцеві дуже багато речей повиносили собі з палацу, коли його розбирали.

На жаль все, що лишилося від колишнього гарного маєтку родини Сапєгів лише вищезгадана усипальня, брама та парк

Так що ж з замком в Більче-Золоте?

Замок був зведений родиною Язловецьких і одна з перших згадок про нього датується 1646 року. Вважається , що замок був прямокутної форми, зведений на насипному пагорбі. Фактичного опису, щоб давав уявлення про зовнішній вигляд замку, немає, лише дрібні згадки в інвентарних описах маєтків. Протягом ХІХ століття замок розбирали. Ще на 1820 рік твердиня мала стіни та вежі. Але, наприклад, для зведення маєтку Сапегів матеріали брали саме з решток замку.

Остання згадка про замок в Більче-Золоте міститься в описі села Більче-Золоте за 1846 р.:

«Башта в самих руїнах. При башті замчисько, яке в значній частині опоясане мурами, однак ті мури дуже спустошені і знищені. В середині цього замчиська в розвалинах знаходиться пивниця значної величини, поділена на різні відділи. Склепіння пивниці повалене. Кімнати пивниці з каменя без жодних дверей. На розі замчиська знаходиться склад»

В сучасних згадках про замок, вказується, що є 26 метровий мур на території лікарні. Жодної фотографії я не бачила. Чим не повід ще раз завітати в Більче-Золоте в пошуках решток замку.

Парк пам'ятка садово-паркового мистецтва "Більче-Золотецький"

Парк був розбитий ще за часів перших власників Більче – родини Потоцьких. В парку налічується 46 видів дерев. Серед них є два тюльпанових дерева (ще є тюльпанове дерево в Ірпені). Квіточки, які ростуть на цих деревах дуже схожі на справжні тюльпани, але маленькі! Прогулюючись затишними алеями можна знайти дві сосни, діаметр яких складає близько одного метру метр, а ще оцтове дерево, японська айва, а також рідкісні: сосна Веймутова, глецидія, липа дрібнолиста, горіхи чорні та грецькі, платан та інші.

Відеосюжет з "Суспільне. Тернопіль" про Більче Золоте

У 2019 році було заявлено, що компанія Baker Tilly, яка цьогоріч підтримує ІV Всеукраїнський конкурс «Неймовірні села України 2019», надасть грант на часткову реалізацію бізнес-плану розвитку сільських територій селу Більче-Золоте. В планах розвитку села - створення готелю (планується його влаштування на другому поверсі будинку культури.)

Печера Вертеба

Належить до найбільших печер у Європі, довжина підземних ходів — 9021 м (за іншими даними — 8 550 м). Середньорічна температура у печері 9—10° за відносної вологості 92—100 %.

Церква святителя Миколая

Мурована церква була побудована у 1871 році. При будівництві використовувався камінь з решток замку ;( Розписи в храмі 1912 році виконав відомий художник Модест Сосенко. Його авторству належали розписи та ікони у храмах: розписи та іконостас церкви Святої великомучениці Параскеви в Пужниках (нині село Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.; 1906—07, втрачені), у церкві Воскресіння Господнього в Тлумачі, у церкві Воскресіння Господнього в Печеніжині (1907—08, знищені), у церкві Архангела Михаїла в Підберізцях (нині село Пустомитівського району Львівська обл.; 1908—09), у церкві Святого Миколая в Золочеві (1911—13), у церкві Воскресіння Христового у Рикові (нині с. Поляни Золочівського району Львівської обл.), Успенської церкви у Славську (нині смт Славське Сколівського району Львівської обл.; 1909, за участю Юрія Буцманюка, цинічно знищені парохом храму о. Андрієм Петришин – священиком Української Греко-католицької Церкви при підтримки славської релігійної громади), актової та концертної зал Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові (1913).

Розписи Модеста Сосенка в Миколаївській церкві Більче-Золоте, на жаль, не збереглися.

Вузлики на пам'ять собі на наступне відвідання

  • мур на території лікарні
  • городище
  • млин
  • печера
Мітки: Тернопільська область, костели, парки, пам'ятки природи, печери, костели, кірхи та реформаторські храми,