Що цікавого є у Біще на Тернопіллі?
- Архітектурні памятки:
Головна памятка села костел;
поруч закинутий католицький цвинтар з скульптурами;
дуже стара дерев'яна церква;
деревяна церква хатнього типа зведена на початку ХХ ст.; - Археологічні памятки:
Городище Біще у центрі села, урочище «Замок» /урочище «Гора Вали» (на правому березі р. Золота Липа);
на південно-східні околиці села, правому березі р. Золота Липа розташоване "Поселення Біще ІІ", що відноситься до слов'янськоїкультури давньоруського часу (ХІІ – ХІІІ ст.)
Костел Успіння Пресвятої Богородиці
Біщевський костел - пам’ятка архітектури національного значення! Оборонний храм в собі поєднує риси романського стилю та Ренесансу.
Польський краєзнавець та етнограф Мечислав Орлович у своєму путівнику «Ilustrowany przewodnik po Galicji, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim» подає дату будівництва храму 1367 роком, саме тоді костел був оточений муром. Вежа знизу має ренесансові вікна, а верхні відносяться до романського стилю.
Олександрович у книзі "Українське мистецтво" пише що, парафіяльний костел Успіння Богородиці в Біщі був побудований в 1644р.
Нижче надані вже мої неактуальні фотографії, зроблені в серпні 2006 року.
Чудова новина Костел реставрований! Вже у 2016 році тут проводилися служби! Фото дивись ще нижче
4-томник "ПМБ" вказує, що в 1710 р. будівлю зі сторони північного фасаду, окрім каплиці, посилено оборонними прибудовами. В 1730 року південна каплиця укріплена контрфорсами. Побудований костел з піщанику. На лінії перекриттів під карнизом розташовані на всіх фасадах бійниці. На фасаді вежі була табличка, її вже не має, готичне вікно було перероблено у XVIII ст.
Увагу привертає цікавий портал зовнішнього входу до храму. Він складається з двох напівколон, які несуть антаблемент, та з арки на імпостах, яка декорована архівольтом та різним пальметовим орнаментом. Піднімемо голову вище на рівні третього ярусу, на фасаді розташовані дві фігури святих в едикулах - Діви Марії з Малим Ісусом та Ієроніма Стридонського . А от деякі унікальні дерев'яні скульптури біщевського костелу роботи Йогана Пфістера та його майстерні зберігаються тепер в колекції Острозького музею. Найкращими серед них є фігури св. Ієроніма та Катерини, остання повторює фігуру з надгробка Острозьких в Тарнові.
1944 року в ніч на 23 лютого було спалено костел, в якому зберігався чудотворний образ Бищевської Божої Матері. Цей образ було перевезено поляками-переселенцями у Раславці Шльонзькі (Deutsch Rasselwitz), і вже кілька десятиліть він перебуває у костелі св. Марії цього міста. Тоді, після 1945 року багато польських родин з околиць Бережан, Луцька та Городенка переїжджали до Польщі, а там вже їх розселяли на теренах колишніх німецьких земель, як то і в Раславці Шльонзькі.
Архівні фотографії з польських джерел
Відео Олега Шупляка , аерозйомка костелу в Біще, 2014 рік
Дивовижно. Але у 2016 році було завершена реставрація та реновація костелу. Хто б міг подумати, що старовинний оборонний храм знову розпочне своє життя? Спочатку 2009 влаштовувалися місцевим священником толоки з прибирання храму. Це важливо, так як унеможливлює сукупчення сміття та проріст дерев, які можуть шкодити мурованому храму. На щастя знайшлася аж в Америці людина - священник - отець Станіслав Жак. Саме він зібрав та передав кошти на реставрацію святині. І вже в червні 2014–го року почали відновлювати дах. Урочисте освячення відродженого храму відбулося 26 липня 2015-го року.
Нижче опубліковано актуальні фотографії станом на вересень 2024 року зроблені мандрівником Олександром Мальоном (запосиланням можна подивитися більшу кількість фотографій). Як ми можемо побачити на цих світлинах, що було відтворено не тільки зовнішній, але і внутрішній вигляд костелу. Фото пана Мальона з дрону дають змогу показати як виглядає памятка тепер. Тепер це не покинута на призволяще споруда, а справжній функціонуючий храм! Лишається побажати такої долі багатьом забутим покинутим занедбаним памяткам в Україні!
Отець Станіслав Жак народився у Польщі, він служив і там, і у Великобританії, потім США. Про село Біще, яке було рідним для його батьків, він чув змалечку, і памятав завжди, хотів відвіати, проте радянська влада не дозволяла. Лише у 2001 році йому вдалося побувати на рідній землі батьків. Завітав він і до костелу. Те, що о. Жак побачив, дуже його засмутило. Він перд розтрощеним вівтарем зрозумів, треба діяти, треба щось робити та змінювати. Вже після повернення в США, він там розпочинає збір коштів на відродження святині. Зв'язується з отецем Андрієм Ремінецем, який реєструє громаду в Біще. І у 2012 році отримують офіційний дозвіл на ремонт будівлі (так як це пам'ятка архітектури національного значення України)
Цікавим фактом є те , що при пожежі в костелі зуміли лишитися непошкодженими образи у вівтарі. Дві чаші зі Святими Тайнами, за розповідю о. Жака, врятували та передали на схрон мешканки Біще, серед яких була його тітка. Важливо роль у спасінні святих образів відіграв німецький офіцер Ґеорґ Франц Моравець. Він був ревносним католиком, а ще до війни викладав музику і спів, грав на органі в одному з костелів Мюнхена.
Отже, цей офіцер разом з дідом дідом та ще одним чоловіком поїхали в Біще рятувати святі оборази, на допомогу взяв ще чотирьох німецьких солдат. Дорогою назад їх зупинило гестапо. Він доповів, що ці ікони дуже цінні і він їх врятуава, щоб передати до Німеччини в музей. Образи були вивезені до Польші вже у 1945 році.
Ті образи та пригода з їх врятування видно сильно запали в серце солдата (і це буквально правда, читайте чому ж так далі), він шукав ті ікони, і тільки вже після війни Моравец аж у 1975 році знайшов їх.. Свою розповідь отець Жак доповнює подробицею, яка дорівнює справжньому диву. Тоді, після того, як вони врятували ікони, о. Зайонц в знак подяки подарував офіцеру маленький медальйон із зображенням Божої Матері. Під час бою в Ґеорґа влучила куля, але влучила вона в медальон тим самим врятувавши йому життя!
Макет костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Біще представлений у львівському "Парку мініатюр замків та оборонних споруд давньої України у Львові", розташованому на території Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. Але, як не прикро, вже станом на березень 2017 рік самому макету була потрібна реставрація. :(
Дерев’яна церква святої Великомучениці Параскевії Сербської
Зведена в ...1385 році (якось дивна усюди дата спорудження церкви...). Одна з найстаріших дерев'яних церков Галичини. Класично тридільна, однокупольна, хатнього типу. Зараз оббита пластиком.
Біще село пагорбисте... Всі храми на різних пагорбах. В мене було два варіанти причин посипати голову попелом: не побачити церкву або йти до Бережан пішки. Обрала перше... А як би знала, що їй так недовго лишалося бути в автентичному вигляді.
Дерев’яна церква святих мучеників Бориса та Гліба
Споруджена в 1927 році. Тридільна церква відноситься до хатнього типу.
Поруч старенька скромна дерев'яна дзвіниця та нова мурована церква, яка була зведена 1996 року
Старий польський цвинтар
Покинутий , забутий, порослий старий польський цвинтар в Біще. За словами місцевих, сюди нерідко приїжджають поляки на могили своїх рідних, предків.
