Реквієм по забутим святиням
В Ковалівці, що на Тернопіллі збереглися на жаль вже руїни колишньої польської католицької церкви.
Історія костелу в селі Ковалівка
Для тернопільського села з нині трохи більше тисячі мешканців зараз цей двовежевий храм з прибудовами виглядає доволі незвично - завеликим. А колись тут проживала значна польська громада.
Костел Материнства Пресвятої Діви Марії споруджували у Ковалівці в період 1862—1864 рр. У 1882 року храм освятили. В 1885 році в храмі було встановлено орган.
З перших років ХХ століття в Ковалівці діяла своя окрема парафія, до якої входили й сусідні села. На 30-ті роки парафія нараховувала понад тисячу вірян.
За радянські часи тут було влаштовано склад. (Ймовірно міндобрив чи зерносховище). З середини 80-их рр. ХХ ст. будівля вже не використовувалася і була залишена напризволяще. Відтоді прогнози долі католицького храму стали сумними. Нині аварійний стан храму жахає - це більше руїна аніж будівля. А ще з десять років тому костел перебував у трохи кращому стані ніж зараз. Був дах, була стеля, було більше збережених розписів. Тепер даху не має.
Вхід до храму був через прибудову - портик з трикутним фронтоном на якому стоїть кам’яний хрест. Вхід з трьох сторін через три портали з архівольтами та збереженими чомусь тільки з одного боку пілястрами. Два бічних входи мають фрамуги з кованим декором у вигляді христограми Ісуса Христа та Діви Марії( А М - Ave Maria?) у дерев’яній рамі та дерев’яним оздобленням під ним. У вікнах храму колись були вітражі, а тепер лишилися тільки залізні решітки.
Заходимо до храму. Бачимо напіврозбиту кропильницю та хрест над нею. А під ногами можна побачити цеглу з ініціалами JM. Частково зберіглася оригінальна плитка на підлозі.
Всередині повна руйнація.
Чим особливий ковалівський костел
Подив з болісним захопленням викликають майстерно виконані розписи на різні біблійні сюжети. На жаль, невідома рука майстра, що відтворив цілі картини на стінах з життя Спасителя, Пресвятої Богородиці та інші:
- Святий дух
- Благовіщення Пресвятої Богородиці
- Піднесення Святих Дарів
- Ісус в Гетсиманському саду
- Шлях на Голгофу
- Розпяття Ісуса Христа
- Жінки з Йосипом прийшли по Тіло Христове
- Воскресіння Христове
- Богоявлення Господнє
- Вознесіння Господнє
- Успіння Пресвятої Богородиці
та інш.
Також виконані гарні орнаменти, біля вікон під стелею, в наві, під арками. На стінах монограма М та корона чи лілея.
Але ці всі розписи під загрозою повного зникнення! Склепіння храму було дерев’яне, а не цегляне, як це часто зустрічається. Тепер же через відсутність даху склепіння гниє, та обвалюється штукатурка опадає, а розписи знищуються. В апсиді храму теж є розписи. Зберігся мурований престол, але весь цей вид в сезон закривають дерева, які руйнують своїми коріннями та накопиченням вологи камінь. Костел руйнується. Зовнішня права стіна теж
Неподалік від костелу розташований доволі великий будинок ксьондза. За радянські часи після виселення поляків тут відкрили школу. З часом коли побудували в селі нову, то в колишній плебанії влаштували ветеринарну аптеку. Зараз це житловий будинок у пристойному стані.
А от польський цвинтар закинутий забутий. Крізь могил поросло все деревами та кущами. Більшість пам’ятників та надгробків повалена, поросла мохом. Повне забуття
А зі сто п'ятдесяти річним костелом й направду біда, він на межі остаточного руйнування. Чи є хоча б мала надія на порятунок? Дивна ситуація зі статусом цієї архітектурної памятки. Костел в Ковалівці з чудовими розписами не зазначений в жодному реєстрі: ані місцевих памяток Тернопільської області, ані в щойно виявлених. Як так?! Агов!
Цей котик з Харківщини знає, що таке війна. А ми - українці, вже добре знаєм,о як може за одну секунду зникнути архітектурна памятка. І чомусь погано розуміємо, що втрачаємо свої архітектурні надбання не тільки через війну, а через людську байдужість та необізнаність.
Вмираючий костел в Ковалівці з унікальними розписами благає про допомогу.
