Костел Матері Божої Неустанної Помочі
Костел в Сороцькому офіційно не визнана пам'ятка архітектури, але не мешканцями, які боляче переживають за споруду, та туристами, який вигляд величних руїн храму заворожує.
Костел зводили 1902-1907 рр. за кошти графа Міхала-Віктора Баворовського. Сороцьке почало належати родині Баворовських з 1870 р. Храм побудували за проектом архітектора Міхала Ковальчука. Серед його проектів багато львівських вілл та будинків, костели в Заболотові та Мишлятичях, а також вже польському Сетеші.Якщо в зазначених місцях костели тішать око своїм доглянутим виглядом, то від стану костелу в Сороцькому стає сумно. Остання служба тут правилася 1944 року. А останній священник загинув під час обстрілу. За радянські часи тут був склад зерна. А дітлахи били камінчиками пор таких цінних гарних вітражах
Будівля пережила дві пожежі, які знищили дах, а хрестові склепіння перебувають в аварійному стані. Одна з пожеж сталася у 70-их рр. ХХ ст. Всередині велике запустіння. Ікони та скульптури з костелу тепер зберігаються в сороцькій церкві.
Попри все закинутий неоготичний костел вражає своєю мертвою красою, яка ще має надію на воскресіння.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
На місці строї деревяної церкви Петра та Павла була у 1863 року нова мурована, яка була освячена на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Втрачений палац
Фото з фотоальбому заступника офіцера Карла Мюллера з Енгельбаха, фото часів Першої Світової війни.
Вишуканої архітектури палац був зведений батьком та сином Баворовськими у французькому стилі. Палац було зведено замість старого від попереднього власника Сороцького. Той був у класичному стилі. Поруч був розбитий англійський парк. Новий палац мав багато кімнат, білярдну залу з бібліотекою, вітальні, їдальню, спальні, терасу . При маєтку була стайня з конями переважно англо-арабської породи, які були вирощені в сусідньому фільварку.А ще на території маєтку був звіринець. У 1914 палац було пограбовано та підпалено - сумна доля багатьох споруд під час війни. Після війни палацем опікувалася остання власниця донька Міхала - Марія до 1939 року... У роки другої світової війни тут був госпіталь. Але будівлю бомбили, після війни рештки було розібрано.